Олег Дубина посприяв тому, що Україна з 2009 року платила за газ Росії 450 доларів за тисячу кубометрів. Після відходу з посади голови “Нафтогазу” отримав премію в десятки мільйонів за свою “ефективність”.

Біографія

Олег Дубина народився 20 березня 1959 року в селі Єлизаветівка Дніпропетровської області.

Освіта

У Олега Дубини два дипломи. Перший – фахівця з технології чорних металів – він отримав у 1982 році в Дніпродзержинському державному технічному університеті.

Через сімнадцять років отримав диплом за спеціальністю “Менеджмент організацій”.

Сім’я

Батько був співробітником Дніпровського металургійного комбінату, матір працювала в органах влади.

Екс-голова “Нафтогазу” не дуже любить розповідати про своє особисте життя. Однак відомо, що він одружений. Дружину звати Тетяна. У пари є двоє дітей: син Олег і донька Яна.

Кар’єра

Відразу після школи Олег Дубина влаштувався на Дніпропетровський металургійний комбінат. На цьому підприємстві він буде працювати (з перервами) з 1976 по 2005 рік. За майже тридцять років Дубина пройшов шлях від слюсаря до генерального директора.

Із початку 1990-х років і до початку 2000-х Олег Дубина керував іще двома гігантами в металургії – Алчевським меткомбінатом і “Криворіжсталлю”.

Із 2000 по 2003 рік очолював наглядову раду “Ощадбанку” та Державної акціонерної компанії “Українські поліметали”, а також був членом НР НАК “Нафтогаз”.

Із 2001 року Олег Дубина став державним чиновником. В урядах Віктора Ющенка та Анатолія Кінаха він обіймав посади віце-прем’єр-міністра.

Наприкінці 2002 року Леонід Кучма зробив Дубину своїм радником, а через півтора року ввів до складу Ради національної безпеки та оборони на посаді заступника секретаря.

Рівно рік (із лютого 2004 по лютий 2005) Олег Дубина керував НАК “Енергетична компанія України”. З кінця 2007 року керував НАК “Нафтогаз України” до 2010 року.

Після цього Олег Дубина випав з обойми топ-менеджерів України. Протягом восьми років він не обіймав високих посад. У 2018 році ширилися чутки, що він може очолити “Криворіжсталь”.

На час, коли Дубина очолював підприємство, припала “газова криза”, а також підписання договору, за яким Україна зобов’язана купувати газ у Російської Федерації за рекордною на той момент ціною – 450 доларів.

Під час переговорів Дубина отримував діаметрально протилежні директиви від прем’єра Юлії Тимошенко та президента Віктора Ющенка.

Зрештою, це призвело до того, що він потрапив до лікарні з серцевим нападом. Лікарям, щоб врятувати Дубину, довелося навіть прооперувати його.

До 2012 року Дубина володів третиною акцій одного з найбільших у країні виробників металовиробів – Запорізького сталепрокатного заводу. Цього року він продав свою частку в бізнесі кіпрській компанії, яка була пов’язана з російським підприємцем Олександром Катуніним.

У 2006 році Олег Дубина пробував себе і в політиці. Проте зробив невдалу ставку. На парламентських виборах він був номером двадцять п’ять у списку “Народного блоку Володимира Литвина”. Однак ця політична сила не змогла набрати трьох відсотків голосів виборців і не потрапила до Верховної Ради.

У 2008 році журнал “Фокус” поставив Олега Дубину на 43 місце у списку двохсот найвпливовіших українців. Наступного року голова “Нафтогазу” опустився на 73-є місце.

Компромат

Олег Дубина сів у віце-прем’єрське крісло завдяки знайомству з Кучмою і Пінчуком. У парламент пробував пройти з Володимиром Литвином. НАК “Нафтогаз” він очолив за квотою “Блоку Юлії Тимошенко”.

Через чотири роки після свого звільнення з “Нафтогазу” Олег Дубина раптово згадав, що підприємство не повністю з ним розрахувалося. Він не отримав “заслужену” премію. Згідно з контрактом, “за ефективність управління” йому належав один відсоток від річного прибутку підприємства.

За останній рік перебування Дубини в кріслі голови “Нафтогазу” прибуток становив більше ніж два мільярди гривень. Тому екс-чиновник вимагав майже 23 мільйони гривень.

Суд задовольнив вимоги Олега Дубини. Слід нагадати, що того-таки 2009 року “ефективний менеджер” підписав із Росією збитковий контракт.

Гроші екс-голова “Нафтогазу” обіцяв витратити на щось корисне для української армії. Наприклад, придбати танк, а якби дозволили гроші, то навіть два. Щоправда, ВСУ так і не дочекалися обіцяного озброєння імені Дубини.

Через рік після звільнення з “Нафтогазу” Олег Дубина потрапив у поле зору правоохоронних органів.

Проти нього було порушено кримінальну справу. Служба безпеки України запідозрила, що голова “Нафтогазу” перевищив власні повноваження, коли підписував для України контракт, за яким вона повинна платити за газ 450 доларів за тисячу кубів.

Олег Дубина всю відповідальність переклав на екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко.

Під час допитів він повідомив, що підписував кабальні контракти тільки тому, що отримав ультимативну вказівку від голови уряду. Інакше Юлія Володимирівна погрожувала звільнити його.

Щойно колишній керівник нафтогазового підприємства дав свідчення проти Юлії Тимошенко, кримінальну справу щодо нього було закрито. У правоохоронців одразу ж не знайшлося нічого, що могло б вказати на провину чиновника.

У 2016 році прем’єр-міністр  Володимир Гройсман заявив, що російська сторона “купила” українських представників на переговорах, зокрема й Олега Дубину. Саме з цієї причини, на думку голови уряду, вони підписали угоду про збільшення плати за газ із 320 до 450 доларів за кубічний метр.

Олег Дубина виявився замішаним і в “панамському скандалі”. Відразу після звільнення з нафтогазового підприємства чиновник зареєстрував офшорну компанію Blake Industries Services Ltd. Він став її єдиним бенефіціаром. Однак, щойно його ім’я опинилося у списках власників офшорів, Дубина закрив свою фірму.