Убивство Жиліна: “голлівудський” кілер чи розправа Путіна

Нагадаємо, Жиліна та його товариша Андрія Козара невідомий кілер розстріляв у елітному підмосковному ресторані «Ветерок» 19 вересня 2016 року.

Жилін загинув на місці. Козара госпіталізували з важкими пораненнями. Як встановило слідство, вбивця чекав своїх жертв за столиком закладу і відкрив стрілянину щойно вони увійшли. Після цього він вдало втік на автомобілі.

Глава «Оплоту» народився в Харкові. За іронією долі, з 1997 року боровся в своєму рідному місті з організованою злочинністю. У 2005-му навіть став співробітником Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Свою бандитську кар’єру він розпочав того самого року, коли його звинуватили в підриві машини тодішнього секретаря Харківської міськради Геннадія Кернеса. В результаті провів три роки в СІЗО.

Сам Жилін вважав, що став підозрюваним через збір матеріалів щодо підприємств чиновника під час роботи в СБУ.

Жиліна в 2007 виправдали і перевели на службу в обласну СБУ, а в 2008 році – знову в УБОЗ. Ба більше, держава відшкодувала йому збитки за утримання під вартою та необґрунтовані звинувачення. Судимість було анульовано.

Через два роки він вийшов на пенсію за вислугою років, а в 2011 році створив у Харкові бійцівський клуб “Оплот”. За словами очевидців, у результаті з Кернесом у нього сформувалися довірчі товариські стосунки.

У 2013 році юні та не дуже оплотівці брали участь у розгоні мітингувальників Харківського Євромайдану. Після початку війни на Донбасі злочинна організація перетворився на батальйон так званої “ДНР”.

Смерть одного з ватажків терористів викликала різні оцінки та версії. І ось, рік потому, ця тема знову спливла в інформаційному просторі. Чому? Politeka й дізнавалася.

Таємничий український кілер

За словами слідчих, за рік їм вдалося встановити особу кілера, який розстріляв «борця за рускій мір» на Донбасі Жиліна.

Відзначають, що виконавцем злочину є громадянин України Микола Дідківський. Зараз його оголошено в міжнародний розшук, оскільки раніше йому вдалося покинути територію Росії.

Російська сторона стверджує, що саме Дідківського впізнав друг і охоронець Жиліна Козар, який постраждав під час нападу, незважаючи на те, що на злочинцеві при нападі були штучні вуса, а на очі він натягнув капелюх.

За словами керівника «Східної правозахисної групи» Павла Лисянського, немає жодних доказів, що Жиліна вбив саме український кілер.

«Наразі це версія російської сторони, – говорить він. – Звісно, їм вірити не можна. У нас уже були «шпигуни» – і Кольченко, і Сенцов. У всьому намагаються нас звинуватити. Версія про українського кілера спливла неспроста. Перші, кого не влаштовує те, що прибирають таких як Жилін, Бетмен – це ті польові командири, які ще залишилися на службі в “ЛНР”, “ДНР”. Вони ж ставлять питання. У відповідь отримують, що вся провина за смерть товаришів лежить на українцях. Змушені виправдовуватися, що вони тут ні до чого”.

Операція ФСБ

Слід зазначити, що у справі Жиліна багато експертів зійшлися на російському сліді. Зокрема, радник міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова Зорян Шкіряк зауважив, що подібні спецоперації під прикриттям часто організовує російська ФСБ.

«У такий спосіб можуть імітувати смерть потрібного їм агента», – зазначив він у ефірі одного з телеканалів.

Версії про спецоперацію російських спецслужб дотримується також і нардеп Антон Геращенко.

“У підмосковному ресторані вбили лідера сумновідомого харківського “Оплоту” Євгена Жиліна, – писав він у себе на Фейсбук. – Це чи правда, яку потрібно перевірити, чи операція прикриття для цінного агента російських спецслужб”.

Як стверджує Лисянський, Жилін був ключовим свідком з повалення конституційного ладу та захоплення влади в Харківській області.

“Він дуже багато міг розповісти, – зазначає експерт. – Зокрема, хто саме віддавав накази, хто співпрацював із ним з українських правоохоронних органів. РФ своїм агентам в Україні давала команди, а ті передавали їх Жиліну, який уже давав вказівки своїм польовим командирам на місцях – у Донецьку, Харкові. Очевидно, дуже багато знав. Поклали на терези життя Жиліна та розкриття агентурних мереж в Україні, яке він міг зробити. Адже людина перебувала в РФ, але вона спілкувалася по телефону, інтернету. До будь-кого можна знайти підхід – сім’я, діти. Жива людина – це об’єкт для роботи. Тому спецслужби РФ і вирішили його ліквідувати. Це саме їхня робота».

Правозахисник розповів, що Жилін був активний не лише в Харківській області. Його «Оплот» пустив коріння і в Донецьку. У них були всі необхідні структури для того, щоб повалити владу – повноцінні бойові групи.

«Жилін не був політичною фігурою, він виконував чорну роботу, – зазначає Лисянський. – Якщо проаналізувати “ЛНР”, то там були Мозговий, Бетмен – усіх цих польових командирів уже немає. Вони теж виконували накази. Це чітка стратегія ліквідації таких людей. Щойно вони погоджуються на виконання тих чи інших завдань від спецслужб – стають живими свідками. Відповідно, якщо людина виконала або провалила своє призначення, то її потрібно ліквідувати. Це звичайна практика спецслужб, особливо тоталітарних режимів».

Помста Кернеса

У Жиліна були, м’яко кажучи, не найкращі стосунки з багатьма українськими політиками. Зокрема, дуже непрості відносини з мером Харкова Геннадієм Кернесом. Саме помсту останнього розглядали як одну з версій слідства.

Чи міг Кернес заради помсти вбити Жиліна? Поки що на це питання не готовий відповісти ніхто. Але мотиви тут не слід недооцінювати.

Відлуння Майдану

Не секрет, що Жилін був затятим противником Майдану і називав протестувальників “сараною”, яка їздить з однієї області в іншу.

Також він закликав екс-президента Віктора Януковича придушувати в насильницький спосіб протести. При цьому він і сам не залишався осторонь, підключаючи спортсменів клубу до протистояння з активістами. Також вони брали участь в акціях проросійського характеру і блокуванні учасників Автомайдану.

“Якщо людині відрубати дві руки або вибити два ока – це тяжкий злочин, а якщо відламати одну руку або ногу – середній, – заявив свого часу Жилін в одному з інтерв’ю, – Я хочу, щоб злочинці розуміли, що я можу відламати їм одну ногу повністю, мені за це нічого не буде. Більше скажу, якщо на мою людину хтось буде замахуватися палицею, то закон дозволяє мені цього когось убити”.

Навесні 2014 року члени “Оплоту” брали участь у штурмах будівлі Харківської обладміністрації. Також їх помітили при захопленні мерії та ОДА Донецька.

За словами Жиліна, в зіткненнях у Донецьку брали участь бійці “Оплоту”. Їхня загальна кількість становила близько 1500 осіб. У них було більше ніж 100 танків, БМП, БТР і “Градів”. Лідер “Оплоту” називав формування “армією на території “ДНР”.

Тож у представників Майдану і тих сил, проти яких виступав Жилін, також були вагомі причини бажати йому смерті.

Бізнес-розбірки

Жилін часто називав себе передовсім бізнесменом. Як він вів свої справи – всім добре відомо. Тож ворогів по бізнесу в нього вистачало.

Нагадаємо, в березні 2015 року було порушено кримінальне провадження за фактом пособництва в привласненні коштів комунальних підприємств через фіктивні фірми Жиліна. У 2012-2014 роках із їхньою допомогою вивели понад 100 мільйонів гривень.

СБУ розслідувала фінансування бізнесменом тероризму, а в лютому 2016 року підозрюваного оголосили в міжнародний розшук і заочно заарештували. Крім тероризму, йому інкримінують організацію замаху на главу МВС Арсена Авакова.

Через переслідування в Україні лідер “Оплоту” поїхав до Москви, де, як він зазначав, продовжив займатися бізнесом.

За даними ЗМІ, в Москві та Підмосков’ї спортсмени Жиліна “працювали” охоронцями при перевезенні великих сум грошей і цінностей. Що саме і кому вони перевозили – невідомо. На думку експертів, бізнес-розбірки також могли стати однією з причин звести рахунки з ватажком “Оплоту”.

Лисянський упевнений, що версії, що смерть Жиліна – це помста Кернеса, майданівців або бізнес-розбірки – малоймовірні.

«Українській стороні було вигідно, щоб ця людина постала перед судом і давала свідчення – як у наших судах, так і в міжнародних, – говорить він. – Важливо було не позбавити його життя, а домогтися свідчень, виявити весь агентурний ланцюжок. До того ж не варто забувати, що залізна завіса між Україною та РФ настільки щільна, що ні українські військові, ні майданівці туди проникнути не можуть. Тим паче Жилін переховувався. Знайти його місце розташування було важко. Його охороняли. Зазвичай «тримай злодія» кричить той, хто сам вкрав. Російським спецслужбам було відомо його пересування. Це ж не так легко – взяти і ліквідувати людину. Для цього потрібно з’ясувати, де вона буває. Кілер, за версією росіян, мав до моменту вбивства два місяці там працювати. Тож вчинити злочин, та ще й сховатися – це взагалі нонсенс. Немає сумнівів, що вбивство – справа рук ФСБ».