Темпи боротьби з корупцією в нашій державі, як бачимо з останніх заяв, міжнародну спільноту не задовільняють.
Зокрема, на адресу адміністрації президента надійшов лист із вимогами змінити законопроект про Вищий антикорупційний суд (ВАС).
Міжнародний валютний фонд офіційно повідомив українську владу про те, що ухвалення президентського законопроекту про Антикорупційний суд у його нинішній редакції означатиме порушення Києвом своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами.
“Подання президентом законопроекту про ВАС мало стати кроком у правильному напрямі. Однак щодо того проекту, який був поданий 22 грудня, у нас є серйозні застереження, низка його положень не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендація Венеційської комісії”, – йдеться у листі голови місії МВФ до України Рона ван Родена.
В унісон із Вашингтоном Києву вирішили нагадати «хто в домі господар» й інші стратегічні партнери.
Світовий банк також попередив Банкову, що та може залишитись в буквальному розумінні з носом: без кредитів від МФВ і без допомоги Банку.
Там попередили, що Україна має змінити законопроект згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, якщо зацікавлена отримати гарантії банку на суму $800 млн.
Безперечно, вишнею на торті міжнародного незадоволення антикорупційною діяльністю по-українськи стала двозначна позиція ЄС щодо безвізу.
Зокрема, у Єврокомісії та Європейській службі зовнішніх дій поширили офіційний коментар із натяком на те, що від створення ВАС залежить доля безвізового режиму.
Там вважають, що законодавча ініціатива Порошенка не відповідає зобов’язанням України.
Чим викликаний такий груповий тиск та чи може Україна в результаті внутрішніх антикорупційних баталій позбавитись безвізу та грошей кредиторів, Politeka запитала в експертів.
Олександр Мотиль, політолог, американський історик:
– Правильно це чи ні, але на Заході існує поширена думка-переконання, що Київ не зацікавлений в подальших реформах, що спротив існуючим реформам посилюється.
Таким чином, незалежний антикорупційний суд став лакмусовим тестом для Києва, який має довести, чи зацікавлений він у реформах чи ні.
Звичайно, реформ у різних сферах було дуже багато. На жаль, частинно, тому що українські ЗМІ та опозиція твердять, що ніщо не змінилося, що корупція росте, що Порошенко гірший Януковича. Захід перебрав цей дискурс і тепер його послідовно втілює.
Порошенко і його команда нині у важкому становищі. Прийняття дійсно незалежного суду означатиме, що певні союзники олігархи-політики, навіть якщо не сам Порошенко, можуть попасти в тюрму.
Це може підірвати стабільність влади. Неприйняття суду може збанкрутувати Україну та призвести до скасування безвізу.
Також безвіз скасують, якщо Київ не зробить ніяких рішень, якщо українські антикорупційні діячі далі говоритимуть, що Україна – на грані диктатури і що ніщо не змінилося, і якщо Путін успішно гратиме роль миротворця.
Проте Україні потрібен незалежний Суд. Не обов’язково контрольований Заходом. Тут можливий вихід для Порошенка – створити Суд, що буде під наглядом якоїсь незалежної громадсько-політичної установи, можливо, з представниками Заходу.
Петро Олещук, політичний експерт:
– Скоріш за все західні партнери України втомились від постійного очікування та обіцянок реформ. Добром, як то кажуть, нічого не доб’єшся. Переходять до чіткого позначення своїх позицій та недвозначного тиску. Зрозуміли, що не можуть нічого домогтись, продовжуючи попередню лінію, тому треба ставити питання руба.
Зосередились вони на Антикорупційному суді. Тому що немає довіри, що будь-яка фінансова допомога Україні не піде на марно, не буде розкраденою, як вся попередня.
Донорам потрібні гарантії. Вочевидь, ті гарантії, які дає українська влада, не переконливі.
Захід зацікавлений у створенні такого Атикорупційного суду, який би знаходився поза контролем президента. Це ключове. Йдеться про суд як інституційний механізм контролю над своїми ж грішми, які даватимуть Україні. Тобто з одного боку, це політичне питання, а з іншого – прикладне.
Звісно, подібний контроль – пряме втручання в суверенітет держави. Але, очевидно, наші міжнародні партнери приходять до розуміння, що іншого шляху примусити Україну нарешті перейти до реформ немає. Це можна назвати – операція примус до реформ.
Та й для МВФ втручання в чужі справи – не надто дивна практика. Це ж не вони у нас гроші просять, а ми у них. У будь-який момент можемо відмовитись, сказавши, що суверенітет нам дорожчий. Але питання ставимо інакше. Мовляв, давайте нам гроші. А як їх контролювати – самі будемо вирішувати, це наше суверенне право. Щось з цією логікою не все гаразд. Тому МВФ все правильно оцінює. Розуміє, що Україні потрібна їхня допомога, тому може ставити свої вимоги.
Якби українська влада хоч теоретично показувала бажання справді боротись із системною корупцією, то ніхто навіть не подумав би ставити питання таким чином. Все, що нині відбувається – наслідок позиції влади тягнути час та клеїти дурня.
Бідність на вибір: експерти розповіли, чому українці відчувають себе жебракамиЄ ризик, що Україна може втратити допомогу від Заходу. Адже навіть самі по собі всі ці розмови – дуже поганий сигнал для української економіки, потенційних інвесторів.
Це сигнал того, що Україна перестає бути надійним партнером, яким вона була ще вчора. Через деякий час може трапитись, що відновимо відносини з МВФ, але в плані інвестицій час буде згаяно.
Щодо безвізу, то є реальні ризики його втратити. Ми ж пам’ятаємо, що головною умовою надання Україні безвізу було попереднє схвалення механізму його призупинення та скасування.
Цей механізм розробили і схвалили. Безвіз спершу можуть призупинити на деякий час, а потім скасувати, якщо країна не буде реалізовувати взяті на себе зобов’язання. Зокрема – щодо антикорупційної боротьби.
З боку ЄС скасування безвізу буде останнім аргументом. Швидко такі рішення не ухваляться. Може затягнутись на роки.
Раніше такої особливої процедури (призупинення та скасування безвізу) не було. Її вигадали для нас та Грузії, а ткож для країн, яким у майбутньому нададуть безвіз. На інші країни ця процедура не поширюється.
Швидше на все, Порошенко почав рухатись у напрямку поступок західним партнерам. Вимоги стосувались не лише ВАС. Вочевидь, були ще й низка інших. Наприклад, дивовижна активність в кадрових питаннях. Зокрема, внесення кандидатури на керівника Нацбанку, внесення пропозицій щодо ЦВК. Ці моменти також належать до питань міжнародної співпраці.
Романія Горбач