Янукович про дзвінок Путіну, компромат на Порошенка і театральний «крематорій»

Допит українського гаранта-втікача в режимі відеозв’язку міг би стати найважливішою подією тижня. Сказано багато, але чимало відомостей Янукович не зміг витягти зі своєї пам’яті. Проте обурення у зв’язку з його частковою амнезією розбавили інші «зради»: два нардепи заявили про корупцію на найвищому політичному рівні, а в центрі Києва замість театру побудували «крематорій».

Малюнок Георгія Держаліна

Суд в режимі онлайн

Після того як в п’ятницю, 25 листопада, зірвався допит Януковича, свідка у справі проти екс-«беркутівців», підозрюваних у розстрілі людей під час Революції гідності, колишній гарант звинуватив українську владу в боягузтві. Мовляв, йому не дали висловити все, що він знає про Майдан.

28 листопада допит відбувся. Виявилося, що Янукович знає зовсім не так багато, як обіцяв. Йому не вдалося пригадати, як він провів ранок 20 лютого 2014 року, коли на Інститутській на шляху до будівлі Адміністрації президента розстрілювали майданівців. Начебто про всі важливі події він говорив із генпрокурором, головами СБУ і МВС. Можливо, він розмовляв з ними і того дня, «а о котрій годині, коли, я точно не можу пригадати».

Зовсім погано пам’ятає Янукович і свої телефонні переговори з російськими абонентами і Віктором Медведчуком, скільки не випитував би про це обвинувач. Забув і про дві телефонних розмови по спецзв’язку з Володимиром Путіним у ніч із 18 на 19 лютого 2014 року. Зате Янукович красномовно описував замах на його життя з боку радикалів і спробу двох винищувачів посадити літак, що летів до Донецька. Потім знову почалися проблеми з пам’яттю. Як із Криму він потрапив до Росії, скільки людей загинуло на Майдані, як звали охоронця, якого, за його словами, поранили під час замаху на президентський кортеж, Янукович не зміг пояснити.

А от на початку довгого допиту Янукович з упевненістю сказав, що його не притягали до кримінальної відповідальності. Дві судимості, про які він згадував раніше, канули в Лету. Але буде інша справа. Перед дачею свідчень генпрокурор Юрій Луценко в прямому ефірі озвучив Януковичу підозру в держзраді й передав його адвокату відповідний документ на 20 сторінках.

1 грудня Луценко заявив, що справу проти Януковича незабаром перекваліфікують у обвинувальний акт. Генпрокурор вважає, що заочний суд над екс-президентом може початися вже в першій половині 2017 року. Поки не зрозуміло, якою буде остання ланка ланцюжку з трансльованого допиту і заочного суду, якщо Януковича все ж таки визнають винним. Як же його посадити, якщо він присутній лише в телевізорах?

На розгляді спецслужб

Поки екс-президент України копався у своїй пам’яті, під чинного гаранта Петра Порошенка теж робили підкоп. Нардеп Олександр Онищенко, який 1 грудня втік до Європи, заявив, що передав спецслужбам США компромат на українського президента. Він повідомив, що протягом року записував на ручний хронометр із диктофоном свої розмови з Порошенком. Сказав, що є записи, де йдеться про скуповування голосів нардепів на користь прийняття тих чи інших рішень. Компромат поки що отримали лише американці, а от розповісти про деталі українцям Онищенко лише пообіцяв. Сказав, що дасть прес-конференцію з цього приводу.

Вітчизняні правоохоронці теж за словом в кишеню не полізли. 1 грудня Юрій Луценко відповів на звинувачення Онищенка, заявивши, що у ГПУ на нього «тонни компромату», зокрема про співпрацю з російським окупаційним режимом. Розповів, що Онищенко домовився з росіянами про роботу на захопленій ними в Херсонській області нафтовій вишці. В Адміністрації президента заявили, що ГПУ, НАБУ та СБУ візьмуть Онищенкав Україну з розпростертими обіймами. Але, не чекаючи прибуття на батьківщину одного депутата, відомства взялися за іншого, який нікуди не тікав.

Окрім Онищенка, з американськими спецслужбами з приводу корупційних дій української політичної еліти, виявляється, встиг попрацювати і Сергій Лещенко. Про це він заявив у четвер, 1 грудня. Напередодні Нацагентство із запобігання корупції відзвітувало у своїй перевірці «квартирної справи» Лещенка. Варто нагадати, що скандал у зв’язку з купівлею нардепом елітного житла за 7,5 млн грн. розгорівся ще у вересні. Лещенко сказав, що частину цих грошей йому позичили. Спочатку з питанням розбиралося Національне антикорупційне бюро. Тому справу за НАБУ перевіряло НАЗК. 1 грудня там вирішили, що гроші є подарунком. Ну а оскільки квартиру Лещенко купував уже нардепом, приймати такі суми йому не дозволяє антикорупційне законодавство. У підсумку в НАЗК сказали, що він повинен сплатити штраф, а подарунок, тобто 1,8 млн грн., слід конфіскувати.

Але тут у Лещенка знайшлися козирі в рукаві. Рішення НАПК він назвав спробою розправитися з ним за антикорупційну діяльність.

«Нещодавно до мене звернувся один із представників нинішньої владної еліти й оточення Порошенка з проханням допомогти йому з контактами американських правоохоронних органів, щоб надати інформацію про злочинну корупційну діяльность із використанням американських кореспондентських рахунків для політичного хабарництва, підкупу для отримання політичної корупції в Україні, – сказав нардеп. – Цей чоловік такі контакти від мене отримав. І коли це стало відомо Порошенку, він особисто дав вказівку розправитися зі мною».

Клубок із зв’язків Онищенка, Порошенка і Лещенка закрутився цікавий. Начебто у кожного своя ниточка, але, за дивним збігом обставин, їх потягнули одночасно. Тоді як на іншому кінці кожної – стримані й мовчазні американські спецслужби. Може хоч вони цей клубок разплутають. Але в США офіційно нічого не прокоментували.

Плямочка на Подолі

Щоправда, не можна сказати, що українська громадськість чекає реакції зі Штатів із таким нетерпінням. Поки у верхах б’ються між собою, низи обурюються з іншого приводу.

29 листопада піднялася хвиля обурення через нове приміщення для Театру на Подолі. Чорно-коричневу будівлю на Андріївському узвозі обізвали «крематорієм» і висміяли на всі лади. Здавалося б, це питання смаку, урбаністики, естетики та узгодження на рівні місцевої влади. От тільки гроші на будівництво виділяла компанія «Рошен», яка належить президенту. Тож навіть на фасадах будівель у нас красується політика, нікуди від неї не подінешся. Добре, що хоч з її зовнішніми проявами боротися не так уже й важко.

«Без урахування думки фахівців та узгодження з громадськістю цю будівлю не здадуть в експлуатацію», – заявив мер Києва Віталій Кличко.

От не брали би в експлуатацію ще й погані політичні рішення.

Ганна Гончаренко