2016 рік став переломним для України. Вперше за кілька років економіка показала, хоч і не значне, але зростання. Politeka дізналася, що чекає українську економіку в 2017 році.

Економіка України хронічно хвора

Продан
Оксана Продан, народний депутат, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця»:

– Уряд переконує, що в 2017 році економіка зросте на 3%. Однак є ряд обставин, які можуть погіршити цей показник. Перш за все, зростання податкового тиску на малий та середній бізнес. Це міна уповільненої дії. Малих підприємців змушують профінансувати підвищення мінімальних заробітних плат – більшість з них із січня щомісяця платитиме понад 1 тис. грн податків та зборів. Навіть ті підприємці, які не отримують жодних доходів, сплачуватимуть 704 грн єдиного соціального внеску. Просто за сам факт свого існування, як податок на повітря. Не всі зможуть це робити. Частина підприємців закриються. Замість додаткових доходів отримаємо зростання безробіття і збільшенні «діри» у бюджеті.

Держбюджет-2017 – політичний. Споживчі видатки у дев’ять разів перевищують витрати на розвиток. Роздуті витрати на державний апарат. Закладені значні кошти від приватизації – понад 17 млрд грн, хоча в останні роки доходи від продажу державного майна складають максимум декілька сотень мільйонів гривень.

Підвищуються акцизи на бензин, дизельне пальне та зріджений газ, в середньому на 25-48%. Це потягне за собою підвищення цін на перевезення та всі товари і послуги, адже майже всюди є транспортна складова.

Популярні новини зараз

Лоліта, що виїхала до Росії, розсекретила розмір своєї пенсії: "А у Алли Борисівни..."

Щасливий Хіменес-Браво зважився розповісти про свою дівчину: "Коли я перший раз приїхав в Україну"

Олег Винник несподівано оприлюднив фото своєї "таємної дружини": "Стільки всього пережили разом"

"Холостячку" Мішину в купальнику вітають з вагітністю: "Животик себе проявляє"

Тіна Кароль показала, як запалює з красенем, чий шлюб тріщить по швах: "Я так вирішила..."

Показати ще

Одночасно залишаються корупційні можливості – в адмініструванні ПДВ, на митниці та державних підприємствах. Замість того, щоб їх ліквідувати і отримати додатковий фінансовий ресурс, уряд обклав податками середній клас. Це вкрай неправильне рішення, яке негативно позначиться на економіці.

Ще один важливий фактор – ціни на сировину на світових ринках. У структурі українського експорту переважає сировина, тому ми чутливі до цінової кон’юнктури. В останні роки сировина дешевшає. Якщо тренд продовжиться, зменшиться надходження валюти в країну, а це додатковий тиск на гривню.

Курс гривні залежить й від міжнародних кредитів. У 2017 році Україна змушена буде витратити $2,5 млрд на обслуговування боргів. Без фінансового підживлення зменшаться золотовалютні резерви. Через це є ризик девальвації національної валюти.

Загалом маємо серйозні структурні перекоси. Українська економіка хронічно хвора. Замість того, щоб проводити якісні зміни, влада займається косметичним ремонтом.

Після стагнації і падіння економіки, які Україна мала в останні вісім років, потрібно щороку зростати хоча б на 5-7%. Тоді це відчують люди. Інакше тупцюватимемо і програватимемо конкуренцію не лише найбільш розвинутим країнам світу, але й своїм сусідам.

Україна має зробити ставку на національне високотехнологічне виробництво, покращити інвестиційний клімат, докорінно змінити систему регулювання економіки, створити умови для розвитку малого та середнього бізнесу. Тоді світ побачить українське економічне диво.

На жаль, чинна політика не сприяє якісному ривку.

Борги та девальвація

лановой
Володимир Лановий, екс-міністр економіки:

– 2017 рік буде важким для української економіки. Змін структурного чи інвестиційного характеру не видно. Перспективи похмуріші, ніж були у 2016 році.

Залишаться стандартні негативи: великий державний борг, дефіцит бюджету, стагнація виробництва, ненадходження валюти з-за кордону, падіння експорту, все, що зумовлює нестійкість гривні, високу інфляцію та реальне падіння доходів громадян. До того ж додалися ще й нові не прогнозовані негаразди. Один з них – крах олігархічних банків.

Обсяги послуг банківської системи в реальному секторі економіки зменшилися. Кредитів стало менше. Ставки за відсотки не можуть знизити через інфляцію і через малу кількість працюючих банків. Підприємці ганяються за кредитами. Без них не можуть структурно й технологічно відновлюватися, модернізуватися, підняти виробництво і продажі.

У 2017 році мають докапіталізовувати ПриватБанк на 148 млрд грн. Держава помиляється, якщо вважає, що видасть облігації, які Нацбанк не викуповуватиме і так закриють велику діру, а гроші не поступлять в додатковий обіг. Вкладники ПриватБанку вимагатимуть свої кошти. Облігації потрібно буде монетизувати і для цього підключати додаткові потужності друкарського станка.

Не зрозуміло, кого кредитуватиме державний ПриватБанк. Його клієнтами були підприємці Коломойського, бізнесмени, дрібний сектор. Тепер «Приват» фінансувати їх не буде. Працюватиме тільки на погашення старих проблем.

Олігархи втрачають бізнес. Розуміючи, що в Україні немає чого робити, виїжджають. Тому усе, що мають, перетворюватимуть у валюту. Гривня знецінюватиметься. Тиск на валюту зростатиме, а із-за кордону її повертатиметься менше.

До того ж, у 2017 році Україна має погасити більше чотирьох мільярдів доларів держборгу. Нацбанк, щоб акумулювати долар для свої погашень, знижуватиме вартість гривні.

Після електронних декларацій і повідомлень Олександра Онищенка, ставлення до України у світі значно погіршилося. Тому не варто очікувати, що нам терміново допомагатимуть валютою. Можливо, допоможе МВФ. Україна має повернути Фонду один мільярд доларів. МВФ цей мільярд може реструктуризувати. Тобто, Україна оформить новий кредит і таким чином гроші не треба буде повертати. Але від інших $2,6 млрд ніде не дінемося.

Кому житиметься добре?

СусловВиктор
Віктор Суслов, екс-міністр економіки:

– Націоналізація ПриватБанку засвідчила кризу банківської системи, яка на «Приваті» не закінчиться. Можна припустити, що у 2017 році ще ряд комерційних банків не зможуть виконувати свої зобов’язання.

Націоналізація ПриватБанку приведе до додаткових витрат, які пов’язані з необхідністю покрити 148 млрд грн втрат цієї фінустанови. Робити це доведеться за рахунок додаткової емісії НБУ. Оздоровлення «Привату» проводитиметься за рахунок зниження життєвого рівня всіх громадян. Поступово відбуватиметься пришвидшення темпів інфляції, подальше знецінення гривні.

Маємо кризу інфраструктури. У поганому стані дороги, мости, залізниця. Переживає кризу й енергетика. У такому ж стані житлово-комунальне господарство. Потрібно вкласти великі гроші на підтримку старіючого житлового фонду, заміну труб, електромереж, а їх немає. Тому цього року для більшості населення рівень життя знижуватиметься.

Поглиблюватиметься соціальна диференціація в суспільстві. Воно все більше ділитиметься на два полюси – багатих і бідних.

На цьому фоні зростатиме еміграція з України, продовжуватиметься деіндустріалізація – перехід країни на аграрно-сировинний характер економіки.

Щоб цього уникнути, потрібні реформи, але ніхто їх проводити не буде. Україна – олігархічна держава. Влада зосереджена в руках олігархату. Тому справжніх реформ, які б були націлені на вихід країни з кризи та підвищення благополуччя громадян, не буде. Продовжуватиметься запекла боротьба за власність. Олігархи стануть лише багатшими.

Курс долара ростиме. На 2017 рік в розрахунок бюджету заклали курс 27,2 гривні за долар. Майже такий курс бачимо сьогодні в обмінниках. Це означає, що показник не виконають і девальвація глибшатиме. Якою буде, залежить від багатьох факторів. Зокрема, не зрозуміло чи продовжуватиметься підтримка Міжнародного валютного фонду. Якою буде позиція нової американської адміністрації.

Також, посилюється міжнародна критика України за розгул корупції. При такій репутації, світ допомагати не стане.

Немає фактів, які б вказували на можливі серйозні позитивні зміни. Але будь-яка криза має кінець. Можливо, в Україні пройдуть дострокові парламентські вибори і на них переможуть сили, націлені на захист національних інтересів українців й політика зміниться. Хоча, це з області припущень.

Непередбачувані фактори та зростання

КушнирукБорис
Борис Кушнірук, економіст:

– Суттєво вплинути на економіку України можуть зовнішні фактори, які зараз складніше спрогнозувати ніж внутрішні.

По-перше, не зрозуміла позиція Дональда Трампа. Якщо він почне займатися агресивною політикою протекціонізму, це призведе до суттєвого розбалансування великих світових фінансових ринків і може підірвати всю систему міжнародної торгівлі. У результаті, зіштовхнемося з падінням цін на сировинні товари, зокрема, метали й аграрну продукцію.

Не відомо, що буде з Євросоюзом після виборів у Німеччині та Франції. Якщо французи оберуть президентом Марін Ле Пен, можна очікувати навіть розвалу ЄС. Європа для України нині головний ринок збуту товарів, тому матимемо величезні проблеми.

Якщо ж нічого страшного не станеться і враховувати лише внутрішню ситуацію в Україні, прогноз уряду про 3% зростання ВВП на наступний рік цілком адекватний. Більш того, при розумнішій грошово-кредитній політиці Нацбанку, зростання може бути навіть більшим.

У 2016 році українська економіка вийшла хоч і на незначну, але стійку тенденцію зростання. Статистичні дані свідчать, що воно відбувається у всіх сферах господарської діяльності: сільському господарстві, промисловості, енергетиці, транспорті, торгівлі, будівництві.

До того ж, Україна завершує етап очищення банківської системи і політика центрального банку стає м’якшою, знижується основна облікова ставка Нацбанку. Це може пожвавити кредитування, без якого економіка рости не може.

Маємо прийнятий Держбюджет. В цілому, негативного характеру він не носить. Зростання видатків на оборонку посилюватиме виробництво складної промисловості. Інфраструктурні витрати, які пов’язані з будівництвом та ремонтом доріг, також можуть стимулюватимуть додаткове зростання економіки.

Підняття мінімальних зарплат, теж його стимулюватиме. У першу чергу, підвищення стосуватиметься малозабезпечених верств населення, які витрачають кошти переважно на продукти харчування. Це не конвертується у валюту і не виводиться в офшори, тому ці кошти підживлюватимуть попит на внутрішньому ринку.

Ольга Головка

Фото: Влад Содель, apostrophe.ua