Статистика, хоч і продажна «дівка» імперіалізму, як казали класики, але навіть в Україні, де більша частина економіки як айсберг перебуває поза зоною видимості, може наводити на певні міркування. І наводять вони до невтішного висновку – велика частина не те, що чиновників, а й експертів, що їх критикують, не цілком усвідомлює, у чому полягає пазл нашого успіху і хто вкрав пару відсутніх «елементів», без яких загальна картина буде виглядати як напис магазину «Меблі», коли кожна буква написана на одному вікні, при цьому перше вікно відкрите…

Слухаючи виступи наших міністрів, можна часто почути обіцянки створити нові робочі місця. Про це ж їх запитують журналісти, які стали економічними експертами. Мовляв, коли ж все-таки буде створено ці довгоочікувані робочі місця, а то їдуть за кордон наші працівники, так і не дочекавшись обіцяного. Виходить майже як у відомій казці Корнія Чуковського «Айболит»: «А потім подзвонив Крокодил, і зі сльозами просив: – мій милий, хороший, прийшли мені калоші, і мені, і дружині, і Тотоші. – Стривай, не тобі чи, минулого тижня, я вислав дві пари відмінних калош? – Ах, ті, що ти вислав минулого тижня, ми давно вже з’їли. І чекаємо, не дочекаємося, коли ж ти знову пришлеш до нашої вечері дюжину нових і солодких калош!».

Але ж проблема полягає в тому, що і міністри, і «експерти», живуть в своєму герметичному світі і вивчають проблеми реального сектора української економіки за західними підручниками, прочитаними в середині 90-х років минулого століття.

Так відбувається і з темою нових робочих місць в Україні. Оскільки ця тема на слуху в західних країнах, то і наші численні слухачі прискорених місячних курсів по «перековуванню» де-небудь в Оксфорді-Гарварді, цілком щиро вважають, що і в Україні всі тільки і думають, що про криву Філіпса і скорочення безробіття, а також про його вплив на інфляцію.

Популярні новини зараз

Погода знову влаштує українцям "американські гірки": кого чекає удар, точний прогноз

Спекотна красуня з "Квартал 95" завела мережу відвертим танцем на камеру: "грайлива кішечка"

MARUV зняла латекс і показала себе справжню, несподівані кадри: "Свята жінка"

Кошового з «Квартал 95» побили прямо на зйомках, кадри облетіли мережу: «Ось це жорстко!»

Показати ще

Так, в документах Федеральної резервної системи США записано, що її мета реалізується в рамках так званого подвійного мандата: контролю інфляційних процесів і рівня зайнятості.

Але чи так ця тема важлива для України?

За даними Держстату, станом на вересень 2018 року в Україні було зареєстровано 287,1 тис. безробітних, що на більш ніж 24% менше рівня, зафіксованого на початку поточного року (379 тис. чол.). Якщо співвіднести даний показник з чисельністю всього працездатного населення – отримаємо 1,1% проти 1,4% в січні 2018-го.

Найбільше за дев’ять місяців цього року знизилося безробіття серед сільського населення: з 181,5 тис. чол. до 111,5 тис. чол. (на 38,6%). Серед міського населення – з 197,4 тис. чол. до 175,6 тис. чол. або на 11%.

заробитчане

Показник в 1,1% – це майже Радянський Союз, де за дармоїдство садили, причому навіть тих, чиєю «роботою» було писати вірші, як у Йосипа Бродського.

У порівнянні з ЄС, де безробіття становить до 8%, наші 1,1% виглядають як робочий рай. Правда, є ще дані по безробіттю на підставі методології Міжнародної організації праці.

Відповідно до цієї шкали оцінок, рівень безробіття у нас становить 9,5% (дані 2017-го року) або 1,7 млн. чол. Але оцінка МОП здійснюється по групі працездатного населення у віковому діапазоні від 15 до 70 років.

Для ЄС цей діапазон цілком об’єктивний, але явно не для України. По-перше, у нас не прийнято, щоб діти працювали. По-друге, тривалість життя і стан здоров’я різко скорочують кількість працівників за 60 років.

А в чому тоді полягає «корінь зла»?

А таїться він в рівні оплати праці. Як показали нові дані, опубліковані МВФ, Україна стала найбіднішою країною Європи.

Раніше наші чиновники втішали українців «Молдовою». І мова не про марку молдавського вина. Просто молдавани дійсно жили гірше, ніж ми. Зараз в ролі європейської «Молдавії» виступила Україна. Втішає лише те, що у нас хороші пісні. Але в плані зарплат – найбільше дно. Середня щомісячна зарплата в Україні становить 320 дол. США, в той час як в Молдові – 375 дол., в Білорусі – 400, в РФ – 570, Румунії – 580, Угорщині – 690, Словаччині – 805, Польщі – 830, Чехії – 930.

І це мова про наших найближчих сусідів. Звичайно, можна заперечити, що нам не пощастило з континентом і в Африці ми б виглядали бодрячком, але ось ті ж африканці, що побували в Україні, щиро не розуміють, як можна бути такими бідними в оточенні настільки багатих країн? А де ж «ефект просочування багатства»? Або воно кудись не туди «просочується». Насправді, ми бідні навіть на тлі традиційних європейських жебраків, таких як Албанія.

І у цих «злиднів» є цілком певні причини. Якщо взяти такий показник, як відношення фонду оплати праці до ВВП (його ще називають – коефіцієнтом експлуатації), отримаємо в Україні значення в розмірі 23%, в той час як в Польщі – цей показник становить 37%, Чехії – 40%, Угорщині – 42%, РФ – 47%, Білорусі – 49%. З одного боку, тут є об’єктивні передумови: в умовах деіндустріалізації економіки і зростання частки сировинних галузей, великих зарплат бути не може – немає адекватного рівня доданої вартості або як сказав би Карл Маркс – додаткової праці найманого працівника. А з іншого – приклад тієї ж РФ і Білорусі говорить про те, що є й інші методи щодо підвищення ефективності нарізування громадського пирога, що і проявляється в електоральній підтримці тамтешніх квазідиктаторів.

В Україні ж велика частина національного продукту розподіляється на користь кількох ФПГ і їх бенефіціарів-власників, які влаштовують в швейцарських курортах костюмовані шабаші під звуки національного гімну і бризки Дом Періньон. А все тому, що кілька майданів привели до появи громадянського суспільства, але чомусь так і не стали відправною точкою народження справжнього профспілкового руху і згоріла будівля профспілки в центрі Києва якнайкраще ілюструє цю плачевну ситуацію.

Ось і виходить, що ключова проблема для нас – це не наявність робочих місць, а так звана трудова бідність, коли людина не може нормально прожити на зароблене. А це зовсім інша економічна «хвороба», що вимагає зовсім інших ліків.

Гройсман зібрався чесати Гондурас: як втратити 5 мільярдів доларів на збільшенні торгівлі з Китаєм

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для «Політеки», 22 жовтня 2018 року

Нагадаємо, як навчитися більше відпочивати і менше працювати.

Як писала Politeka, українцям подарують новий безвіз: що зміниться.

Також Politeka писала, що у бюджеті України виявили велику проблему: дефолт вже близький.