Регулярно повторюю, що в ситуації з захистом авторських прав в Україні, як у фрагменті голограми, відбивається весь наш скорботний шлях до цивілізації, включно з аналогом автокефалії.

Річ у тому, що в усьому світі збором і виплатою роялті займаються організації колективного управління (ОКУ), створені авторами. А у нас із радянських часів збереглася державна контора «Українське агентство авторських і суміжних прав» (УААСП). Плюс іще 18 організацій, але реально працюють чотири-п’ять.

Відповідно, за рік авторських відрахувань в Україні збирається і виплачується близько 3 мільйонів доларів. А в сусідній Польщі — приблизно 150 мільйонів.

Це що ж, поляки талановитіші за нас у 50 разів?! Ні, в них у 50 разів більше порядку, законослухняності та організованості. При владі передовсім!

А як усе починалося! Нова влада була сповнена рішучості вивести Україну з ганебного списку 301, де перераховано інтелектуальних піратів. Тому для керівництва державним авторським товариством запросили Дмитра Костюка, в минулому — продюсера мегапопулярної групи “Віа-гра”, який знає шоубіз зсередини. І Кабмін поставив завдання навести лад у галузі та трансформувати державне УААСП у громадську організацію.

Популярні новини зараз

ЗСУ зірвали план ворога та звільнили важливий населений пункт: "Росіяни намагалися..."

Погода майже по всій Україні різко погіршиться, оголошено I рівень небезпеки: до чого готуватися

Спроба зайти виявиться пеклом для окупантів, Україна зміцнює кордони з Білоруссю: що відомо

Вибухи в Кривому Розі: жителям повідомили, що відбувається

У Приватбанку повідомили, хто і чому не зможе зняти гроші з картки: "На жаль ... "

Показати ще

Із приходом нової команди було зібрано — а головне — виплачено українським і зарубіжним авторам мільйони доларів роялті, до 2017 року УААСП взагалі встановило своєрідний рекорд за сумою зборів: понад 60 мільйонів гривень. Авторські міжнародні організації замість звичних претензій до України почали відзначати позитивні зрушення.

А ось із Кабміном відносини, навпаки, почали псуватися. Ну не любить наша влада людей із власною думкою, на дух не переносить!

Знову ж таки, нова команда УААСП зорієнтувалася на позицію саме авторів, а не чиновників. Що логічно: організація вважається державною, але бюджетних коштів на неї не виділяється, УААСП живе на комісію від зібраних авторських засобів. То з якого дива думка бюрократів важить більше, ніж тих, для кого створена і чиїм коштом живе структура?!

При цьому основне завдання — трансформацію державної структури в громадську — всі ці роки фактично не вирішували.

Хоча було достатньо проявити ту-таки загадкову політичну волю, адже у нас промислові гіганти радянських часів на кшталт Комбінату Ілліча або Миколаївського суднобудівного за помахом начальницької руки втрачають статус державних.

І все просто казково: весь світ аплодує успішній українській реформі, топ-артисти з усього світу прямують до нас на гастролі, США знімають із нас економічні санкції за піратство (ці санкції, між іншим, запровадив президент Дональд Трамп), в Україні реально поліпшується інвестиційний клімат і міжнародний імідж.

Але — ні. Нашим «реформаторам», як і раніше, звичніше «тримати і не пускати». Натхненником такої ганебної політики називають держсекретаря Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олексія Перевезенцева, який і провокує напругу між міністерством та авторами.

А потім за «роздержавлення» УААСП взялися народні депутати: крок вперед і два — в бік лоббістких інтересів.

Парубий, Верховна Рада

Закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» врешті-решт ухвалили, але настільки компромісний, що без було навіть краще. З трансформації УААСП закон прописав вельми сумнівну процедуру. Зокрема, вирішальну роль там мають відігравати творчі спілки.

Ні, я розумію, що створює, наприклад, композитор, поет, художник. Але що виробляють спілки композиторів, письменників, художників? А спілка майстрів народного мистецтва? Який творчий продукт видають ідеологічні рудименти сталінської епохи?! Чому совковий колектив повинен впливати на збір і виплату авторської винагороди?

Але головне, що остаточну трансформацію УААСП закон взагалі відніс на 2019 рік, у післявиборчу невизначеність.

А до цього має пройти купа всяких танців із бубнами.

У підсумку такі метри і зірки, як Юрій Рибчинський, Руслана Лижичко, Олександр Злотник, Валерій Харчишин та інші, вирішили створити свою Організацію колективного управління. І цю ОКУ взяла до свого складу конфедерація СІЗАК, куди входять 238 авторських організацій із 121 країни світу.

Зараз багато хто запитує, чому СІЗАК так вчинив?

Розкрию велику таємницю: бо нова організація відповідає всім міжнародним вимогам! Вона створена саме авторами, не державою або приватним бізнесом.

А далі почалася натуральна вакханалія, гідна пера Гоголя!

На нову авторську організацію накинулися не тільки чиновники, що зрозуміло, а й ті персонажі, які здатні не творити, а скандалити. Типовий синдром раків у відрі. Почалися прокляття, погрози, провокації, звинувачення.

Рада, драка в Раде

А-а-а, з УААСП зникло десять мільйонів авторських грошей! Та не зникли, а розподілені і спрямовані в громадську організацію відповідно до стандартного графіку виплат авторам, бо зараз тільки вона може вести операції з зарубіжними авторськими товариствами. І з цим крізь зуби погодилися навіть недоброзичливі аудитори МЕРТ.

А-а-а, караул, витратили чотири мільйони на якусь програму розрахунку роялті! Так, витратили. Бо ідентифікація і розподіл роялті — дуже копіткий і трудомісткий процес.

Звіти користувачів сьогодні включають мільйони позицій, оскільки дедалі більше роялті йде від цифрових музичних сервісів. І на ручні підрахунки, що слід виплатити конкретним авторам, йдуть роки! А розроблена програма робить це за години.

Тому за командою МЕРТ програму взято в держУААСП на баланс, тобто всі претензії знято. І так по кожному пункту з тиражованих клікушами вигадок.

А-а-а, все одно не віримо, тому що нам сказали, що тиграм у зоопарку недокладають м’яса…

А за димовою завісою анонімних обвинувачів, які зчинили істерику в неті, творяться абсолютно протизаконні речі.

Спочатку представники творчих спілок, організовані тими, хто хоче поживитися на засудженому держУААСПі, заснували якусь організацію «Спілка авторів України» (САУ), яка раптом оголосила себе правонаступником державного УАССП. А чому не правонаступником Ліги націй? Мало того, що закон не передбачає такого самозванства, так навіть на зборах не були присутні всі необхідні категорії авторів.

Потім уже МЕРТ з якоїсь примхи провів подібне зібрання, теж без повного представництва, та ще й пізніше від терміну, передбаченого законом.

Гройсман

Потім під наглядом МЕРТ держУААСП ліквідував посаду, обійману Костюком, переобрав авторську раду і включив туди персонажів із САУ. І ті знову заголосили про якесь правонаступництво, хоча порушення настільки очевидні, що цю біду скасує будь-який суд.

Що маємо по факту?

Відкотити назад появу реальної авторської організації, що представляє Україну в світі — неможливо.

Це як запхати бульбашки назад у новорічне шампанське.

Під цей скандал теле- і радіокомпанії, які й так не горіли бажанням платити роялті, поставили процес на паузу.

Те, що від подібної мишачої метушні страждає міжнародний імідж України — очевидно.

Тоді навіщо? Невже все лише в тривіальному прагненні дорватися до дерибану авторських коштів, що залишилися на рахунках держУААСП? І частина авторів, які безглуздо купилися на солодкі обіцянки авантюристів і увірували в чергове найчесніше МММ, знову залишаться біля розбитого корита?

Як же це все до оскоми нагадує наші загальнонаціональні вибори, тільки в мініатюрі… Та й увесь наш суспільно-політичний балаган.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»