Українцям зараз як ніколи важливо знати і пам'ятати історію своєї країни

Як повідомляє Знай.юа, про це на своїй сторінці в Фейсбук написав лідер «Рідної країни» Микола Томенко. Далі наводимо текст автора без змін.

Днями оприлюднено результати ЗНО-2020 з історії України.

Отож, більше як 13 відсотків, тобто близько 23 тисяч школярів не склали так званий пороговий бал з історії нашої держави.

Популярні новини зараз

Засмагла Ані Лорак в купальнику здивувала занадто глибоким декольте і не тільки: "ідеал краси!"

Максим Галкін і Кіркоров не стримали емоцій, дізнавшись про важливі зміни в сім'ї Орбакайте: "Surprise!"

Пишногруда Чехова скинула одяг і пішла по стопах Волочкової, фото все пояснюють: "Гілки не коляться?"

Корольрва з новою зовнішністю й ліфчиком назовні заспівала свій хіт 25-річної давності: "Жах який!"

Показати ще

Причин цьому багато:

– це і рівень викладання історії в школах;

– це і проблема підручників;

– це й відсутність системної просвітницької роботи в державі;

– це й знищення історії України у вишах євроінтеграторами-міністрами Квітом, Гриневич, Новосад…

Саме тому, українці та можновладці проходять по історичних граблях так часто, що на часі вже не просити, а змусити вивчити власну історію та особливо історію українсько-російських відносин.

Сьогодні, з огляду на шалене прагнення ЗЕ-команди забезпечити мир шляхом діалогу з Путіним очі в очі, варто нагадати про те, як Гетьман Іван Брюховецький «дивився у ясні очі» Московського царя Олексія Михайловича.

Нагадаю, 28 червня 1663 року на околиці Ніжина так звана Чорна Рада більшістю голосів простого козацтва обрала Гетьманом Лівобережної України Івана Брюховецького. Він же залучив до генеральної старшини неписьменних, але близьких до народу і себе козаків та першим із українських гетьманів вирушив до Москви на поклон царю «щоб побачити його ясні очі».

Там, після численних застільних розмов згодився на повне підпорядкування Москві від сплати податків до призначення митрополита, натомість отримав титул боярина і дружину Дарію Осканську. Сам же Брюховецький «як вірний слуга Московського царя» просив називати себе – «гетьман верного войска вашего царского верный холоп и найнижниший подножок пресветлого престола пресветлого величества Ивашка Брюховецкиий».

Одним словом, як писав Шевченко «подножки, грязь Москви» та ще й за власною згодою і з радістю. В Україні цей подножок царя вірно служив Москві, а опозиціонерів відправляв через російських начальників до Сибіру.

Аж ось, в 1667 році Москва підписує з Польщею Андрусівське перемир’я, яким левова частина українських земель віддається полякам. Антимосковські настрої зростають і Іван Брюховецький вже розгортає боротьбу проти царя та його московських воєвод в Україні. І при спробі об‘єднатися з Гетьманом Правобережжя Петром Дорошенком козаки вбивають Брюховецького як зрадника України.

Детальніше про долю Івана Брюховецького можна прочитати у «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.

Отож, українська історія і вчить й застерігає від помилок, потрібно лише її знати й шанувати.