Події останнього тижня підірвали Україні мозок. Майже буквально. Колективний розум, який невтомно працював останні роки над картинкою майбутнього України, підірвано. Його окремі фрагменти пересварилися один з одним. З’ясувалося, що проекти нової Конституції, податкової, правової систем, бачення розвитку країни експертами з різних галузей не корелюють між собою. Замість зведення їх у загальну систему має місце з’ясування, хто більше має рацію. Мало того, заклики Сергія Дацюка до узгодження спільних принципів концепції майбутнього зазнають обструкції з боку дуже розумних людей, і, що особливо дивно, організації, яка називає себе Інститутом Майбутнього.

У суспільстві обговорюють ідеї перезаснування держави, тобто побудову нової, невідомої. Інакше кажучи, проектування системи. Системи, елементами екосередовища якої є люди, території, їхні стосунки, їхнє минуле, сьогодення і майбутнє. Будувати її слід за тими самими правилами, за якими створюються всі системи, незалежно від складності.

Що потрібно зробити?

Встигнути за майбутнім: як програмне забезпечення поглинає звичний нам світ

Виконати звичайні етапи створення системи: формулювання завдання, постановка завдання (стратегування), проектування, створення та тестування. Як з’ясувалося, наші інтелектуали не лише не пройшли перший етап, а й міцно на ньому застрягли. Кожен захоплено зайнятий проектуванням локальних підсистем, вважаючи, що базові установки абсолютно не важливі. Уявіть собі, якщо при розробці літака одне бюро конструює крило, друге – хвіст, третє – дизайн салону, а спільних параметрів літака немає в природі. Чи злетить такий літак, навіть за умови, що крило буде найбільш досконалим у світі?

Продовження на фб-сторінці автора, Наталія Глоба