Цього тижня стартувала кампанія “Лікар для кожної сім’ї” – активна фаза медреформи.

Пацієнти почали підписувати декларації з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами – докторами первинної медицини. Декларація підтверджує, що ви вибрали лікаря і хочете обслуговуватися саме у нього. Так ви повідомляєте державі, що оплата за ваше лікування повинна нараховуватися саме в той медустанову, де працює ваш лікар.

Починаючи з липня 2018 року бюджет усіх медичних установ “первинки”, – а це поліклініки, амбулаторії, ФАПи (фельдшерсько-акушерський пункт) та інші установи, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, – будуть розраховуватися за новим механізмом.

За усі послуги терапевта, сімейного лікаря та педіатра заплатить держава. За одного пацієнта Національна служба здоров’я заплатить лікар. первинки в середньому 370 грн на рік, з 2019-го – 450.

Якщо доктор підпише декларацію з 2000 пацієнтами, за рік держава заплатить медустанові, де працює лікар, від 740 тис. lо 1 млн грн. В цей бюджет входять витрати на приміщення, оплата роботи лікаря, медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цієї суми – витрати практики, все інше – зарплата працівників.

У своєму початковому варіанті медреформа передбачала поділ усіх послуг на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) та платні.

Безкоштовні послуги називаються державним гарантованим пакетом, який НСЗУ доповнюватиме і коригуватиме щороку, а Кабмін його затверджуватиме. Гроші на цей пакет становитимуть окрему статтю витрат у бюджеті.

У пакет планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря: порятунок, невідкладна, первинна допомога (профілактика, діагностика, лікування, реабілітація, спостереження протягом вагітності тощо), паліативна (спрямована на догляд і зниження болю при важких і смертельних захворюваннях), медична допомога.

Остаточний перелік безкоштовних медичних послуг, як пояснюють у міністерстві, буде опубліковано в середині 2019 – на початку 2020 років.

Сьогодні від співоплати вирішили відмовитись, а до переліку платних медичних послуг входить лише стоматологія та естетична медицина.

Наприклад, якщо людина захоче змінити собі розмір носа чи позбутись шраму – їй доведеться за це платити з власної кишені.

Скільки та за що платити

Варто нагадати, що ВР проголосувала за законопроект №6327 ще 19 жовтня. А день перед тим глава комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець опублікувала в своєму блозі перелік цін на деякі медичні послуги, які мали б набути чинності уже з 1 січня.

Це викликало шквал обурення з боку громадськості. Адже ціни там вражали. Нагадаємо, згідно з прейскурантом від Богомолець, ціна діагностики порушення ритму серця – 65 тис. грн, аневризма серця – близько 154 тис. грн, шунтування аорти – 130 тис. грн тощо.

Однак у МОЗі всю цю інформацію спростували, назвавши такий викид інформації спекуляціями та перекручуванням фактів.

Зокрема, там зазначили, що остаточні тарифи порахують після закінчення пілотного проекту Міністерства та Національної Академії медичних наук, а список Богомолець – це лише перелік медичних послуг, вартість яких буде покривати держава за пацієнта.

Як пояснив у себе на Фейсбук заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтанюк, алгоритм дії реформи виглядатиме наступним чином: спершу пацієнт йде в лікарню. Там рахунок за надані послуги виставляють Національній службі здоров’я. Остання повертає лікарні всі витрачені на пацієнта гроші.

Окрім того, розповідають у відомстві, кожна медична послуга матиме вартість, так званий тариф, який буде фіксованим та єдиним для всіх.

На думку експерта з соціальних питань Андрія Павловського, сьогодні складно сказати, якою буде система охорони здоров’я, адже реформа лише стартувала.

«Для об’єктивної оцінки потрібно як мінімум півроку-рік. Тоді можна робити висновки, – розповідає він. – Але експерти уже зараз дають  невтішні прогнози. Реформа пробуксовує. Електронні реєстри досі не створено. Там зареєструвалось не більше 5% пацієнтів і 2,5% лікарів. Водночас, передбачається перехід на платну основу пологових будинків. Вважається, що попередня консультація сімейного лікаря буде безкоштовною, а далі, якщо звертатись до профільних фахівців, то за це вже за окрему плату. Частину нібито компенсуватиме держава, а частину виплачуватиме пацієнт. Однак поки що чітких тарифів немає».

Що буде з лікарями

Експерт переконаний, що реформа не запрацює без страхової медицини.

«В Європі та США в основі охорони здоров’я є страхова медицина, – зауважує він. – У нас якось поставили воза поперед коня. Саме страхова медицина є тим конем, що здатний потягнути реформу. Як можна проводити реформу, не маючи для цього фінансової основи? Не зрозуміло. Хіба що – за рахунок пацієнтів, які повинні самотужки всі ці зміни оплачувати. Також сьогодні, фактично, ліквідована система швидкої допомоги. Нині там немає ні лікаря, ні фельдшера –  фахових спеціалістів з надання невідкладної допомоги. Є так звані парамедики. Це на рівні медсестри, медбрата, які не можуть кваліфіковано врятувати людину прямо на місці. А у нас більшість смертей при нещасних випадках через те, що вчасно не надана медична допомога. Поки довозитимуть пацієнтів, вони помиратимуть у цих машинах».

За словами Павловського у результаті медреформи в селах і маленьких містах буде проблема з кількістю лікарів, оскільки уряд планує провести там оптимізацію.

«Будуть об’єднувати, або ж закривати медичні пункти по селах, – говорить фахівець. – Робитимуть опорні пункти – один на декілька великих сіл. Тобто людям доведеться добиратись до найближчого медпункту далеко від місця їхнього проживання. Це теж проблема. Ми уже бачили конфліктні ситуації на місцях, коли громадяни протестували проти закриття районних лікарень, поліклінік. Якщо буде так звана оптимізація, то це призведе і до скорочення половини лікарів. Вони будуть лишніми і опиняться на вулиці».

Романія Горбач