Минулої п’ятниці, 6 квітня, Міністерство фінансів США запровадило санкції проти 24 росіян: 17 чиновників і 7 бізнесменів, – а також 15 належних їм компаній. Основу санкцій заклав затверджений улітку минулого року закон «Про протидію супротивникам США за допомогою санкцій» (CAATSA), що передбачає публікацію розширеного списку фізичних та юридичних осіб, які є базою нинішнього російського режиму і подальшого впливу на його фігурантів за допомогою різноманітних обмежувальних заходів. Такий список з’явився 29 січня нинішнього року. Причому в його основу поклали принцип «телефонного довідника» – до списку просто внесли практично всіх росіян, чий статок оцінювався в 1 млрд доларів і вище. Подібний метод складання «кремлівського списку» викликав критику у Вашингтоні та відверту зловтіху в Москві, проте міністр фінансів США Стівен Мнучін і функціонери Білого дому анонсували запровадження санкцій проти низки його фігурантів. Що якраз і відбулося 6 квітня.
Безпрецедентні санкції
Відмінною рисою цих санкцій від попередніх (як персональних, так і секторальних) є значно більша глибина та охоплення. Якщо раніше персональні санкції запроваджували проти осіб, винних в якихось агресивних діях: проти України, Сполучених Штатів або їхніх союзників, – то нинішні спрямовані проти олігархів, які є наріжними стовпами чинного російського режиму; олігархів, які створили свої статки ще в єльцинську епоху та успішно інтегрувалися в путінську систему. Тобто цього разу йдеться про колективну відповідальність російської еліти за деструктивну поведінку Кремля.
Внесення у список SDN (Specially Designated Nationals) означає заборону на в’їзд фігурантів списку на територію США, блокування будь-яких активів, американським резидентам забороняється мати з ними будь-які справи. Тобто йдеться про те, що найбагатших бізнесменів Росії та належні їм фінансові та промислові імперії, по суті, поставили поза американським законом, – не лише викресливши будь-які можливості для бізнесу не тільки в США, а й заблокувавши будь-яку взаємодію з американськими фірмами або бізнесменами в будь-якій частині планети, а також відключивши можливість проведення будь-яких легальних розрахунків у доларах США. Ті ж американські фірми, у яких уже укладені контракти з фігурантами списку, зобов’язані в термін до двох місяців їх розірвати.
Найбільш знаковими фігурами, внесеними до списку, виявилися Олег Дерипаска, Віктор Вексельберг, Сулейман Керімов, а також імовірний зять російського президента Кирило Шамалов.
А основними компаніями, на які спрямовувався удар, стали холдинг Вексельберга «Ренова», дерипасківська керівна компанія En+ і конгломерат «Русал», що контролює близько 6% світового ринку алюмінію та експортує до 20% своєї продукції на американський ринок. Потрапили під санкції і всі інші підприємства Дерипаски.
Микола Капітоненко про переговори у Німеччині, «Північний потік-2» та санкції СШАЧорний великодній понеділок
Ринки відреагували негайно, одразу ж після оприлюднення нового санкційного списку акції En+ пішли в круте піке, впавши на 22%. Але справжні «веселощі» на російських біржах розпочалися на три дні пізніше.
Уранці в понеділок компанія «Русал», загальний розмір боргу якої становить 8,5 млрд доларів, попередила кредиторів про ризик технічного дефолту. Після чого акції холдингу практично миттєво втратили більше ніж 40% своєї вартості. Стрімко дешевшали і En+, і «Ренова». Слідом за акціями підсанкційних компаній стрімко пішли в мінус рішуче всі російські цінні папери. Так, акції Сбєрбанку втратили майже 20% своєї вартості, переживши найбільше падіння за останні 10 років. ВТБ подешевшав на 8,25%, «Аерофлот» – на 9%. Основні донори російського бюджету – «Газпром» і «Роснефть» – впали на 6,3 і 6,2 відсотка відповідно.
Особливо цікаво було спостерігати за тим, як тануть активи російських олігархів – «Форбс» опублікував дані в режимі реального часу. Найбільше постраждав співвласник «Норильського нікелю» Володимир Потанін (хоча ні його самого, ні компанію санкції не торкнулися), ставши за кілька годин біднішим на 2,25 млрд доларів.
Приблизно 1,4 мільярда втратив сенатор Сулейман Керімов, 1,37 – керівник «Лукойлу» Вагіт Алекперов, на 1,3 мільярда зменшилися статки Віктора Вексельберга.
Що ж до самого Дерипаски, то його втрати становлять близько 1,6 мільярда доларів.
Сумарно, за даними агентства Bloomberg, російські товстосуми за кілька годин стали біднішими на 16 мільярдів доларів США, а основні російські біржові індекси просіли на 8-11%.
При цьому російська валюта в понеділок подешевшала незначно – приблизно на 2 рублі за долар, але продовжила падіння у вівторок – вже на 4 рублі (при тому, що ринки акцій до вівторка більш-менш стабілізувалися).
Те, що відбувається на біржах, викликало неабиякий переполох у Кремлі (де зазвичай полюбляють зображати байдужість). Так, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков назвав санкції «нехтуванням нормами всього і вся», а глава уряду Дмитро Медведєв заявив, що заходи американського Мінфіну – спроба витіснити Росію зі світової політики та економіки», і пообіцяв підтримати рублем нещасних постраждалих олігархів.
Микола Давидюк про вплив Путіна та новий світовий порядокЩо далі
Великодній «Чорний понеділок» продемонстрував з усією очевидністю: за бажання Вашингтон може з легкістю якщо не обнулити, то завдати істотної шкоди майже будь-якій великій російській компанії, зробивши це протягом декількох годин. Можна припустити – поки що йшлося про якусь демонстрацію можливостей. Причини, чому як демонстраційний матеріал було обрано саме зазначених персонажів, очевидні. Дерипаска занадто голосно вихвалявся своєю можливістю впливати через політтехнолога Пола Манафорта на американську внутрішню політику – і робив це в, скажімо так, не зовсім належній компанії. Тепер «Русаловському» алюмінію закрито доступ не тільки на американський ринок: багато неамериканських компаній сто разів подумають, перш ніж зв’язуватися з токсичним олігархом – адже згаданий закон CAATSA допускає запровадження санкцій проти компаній третіх країн, що співпрацюють із фігурантами списку SDN.
Віктор Вексельберг прилітав до США в березні цього року й опинився поряд з Абрамовичем і Прохоровим одним із трьох допитаних у США російських олігархів. Мабуть, відповіді Вексельберга не влаштували Мінфін США – і тепер як мінімум на високотехнологічних проектах Вексельберга (насамперед швейцарських компаніях Oerlikon і Sulzer) поставлено жирний хрест.
А ось Сулейман Керімов, якого спіймали у Франції з сотнями мільйонів євро готівкою, цілком може підозрюватися американцями в тому, що частина цих грошей призначалася на підтримку друзів Кремля в цій країні.
Навіть обмежене запровадження якихось обмежувальних заходів здатне дуже боляче вдарити по російській економіці. При цьому варто мати на увазі: використано дуже обмежені опції з тих, що прописані в законі CAATSA, і під роздачу потрапили лише два десятки людей із декількох сотень. Іншим послано чіткий сигнал – наступними, у разі неналежної поведінки Кремля, цілком можуть стати вони.
Окрім того, продемонстровано тотальну залежність російської економіки від західних ринків. А також те, що відповісти Москві, навіть суто символічно, нічим, не заборонить же прем’єр Медведєв постачання айфонів до Росії.
А тотальне падіння більшості цінних паперів 9 квітня показало – російські компанії стають токсичними. Цього разу – не в очах західного політикуму (на що кремлівським бонзам якраз наплювати), а в очах бізнесу.
І ще – всі ми знаємо, що американська бюрократія працює повільно. Опубліковані санкції – продовження «кремлівського списку» кінця січня. Туди не ввійшли ні зіткнення у Дейр-ез-Зорі, ні отруєння в Солсбері, ні намальовані ракети з «непередбачуваною траєкторією польоту», що летять у Флориду, ні остання хіматака в сирійській Думі. Санкції за все перераховане – на підході.
А тимчасом у Вашингтоні знову залунали голоси тих, хто вимагає завдати по Москві по-справжньому серйозний удар. Зокрема, йдеться про зареєстрований у Конгресі законопроект, який пропонує заморозити всі операції з держборгом Росії, включно з операціями з паперами Резервного фонду, Фонду національного добробуту, і поширити останні санкції на найбільші банки країни.
Максим Вікулов
