Мешканка Горлівки Марина Чуйкова провела в полоні терористів півтора року і повернулася в Україну тільки в кінці грудня після великого обміну полоненими
За цей час жінці довелося пережити чимало жахів і принижень, про що вона розповіла потім журналістам, передає видання «Горлівка.ua».
У мирному житті Чуйкова працювала медсестрою в лікарні. З початком війни її сини Сава і Артур поїхали в Харків, а вона залишилася в Горлівці, щоб доглядати за хворою мамою.
Періодично жінка виїжджала в Україну, щоб купити продукти і ліки, провідати дітей. Навесні 2018 року під час повернення в Горлівку її затримали на пропускному пункті від «ДНР» і забрали паспорт.
Далі почалися приниження. До неї привели жінку, яка розділу її догола й обшукала, потім з'явилися двоє типів з «МДБ ДНР», заарештували горлівчанку, звинувативши її в шпигунстві і зраді. Далі одягли мішок на голову і відвезли в «МДБ Донецька».
Її возили по містах і по військових частинах, «показували, як мавпу», називали зрадницею. Крім того її ображали, штовхали, били головою об двері, навіть розстрілом лякали, поставивши до стінки, проте нічого не сталося. Зрештою її кинули в підвал, де в маленькій кімнатці без елементарних зручностей вона перебувала під цілодобовим спостереженням.
Жінку щодня водили на допит і змушували підписати заздалегідь заготовлений текст зізнання в зраді Батьківщині. За словами Чуйкової, після місяця тортур вона майже готова була це зробити, а в один із днів навіть молилася в камері, щоб її скоріше розстріляли, лиш би все закінчилося. Трохи легше стало, коли горлівчанку перевели в СІЗО.
Суд по сфабрикованій і склепаній на швидку руку справі тривав майже рік, і весь цей час сини Марини стукали в усі інстанції, оскільки не знали, що з мамою. Про її місцезнаходження стало відомо тільки після того, як адвокат полоненої зателефонував колишньому чоловікові Чуйкової.
«Через рік вивезли на слідство і сказали: «Або ти будеш роками читати справу, підписувати документи, коригувати і сперечатися з нами, або підпишеш, що ти з усім згодна, ми тебе швидко засудимо, впишемо в списки на обмін, і ти поїдеш до дітей». Звичайно, я схопилася за цей шанс. Я хотіла побачити дітей, допомогти хворій мамі – я все підписала», – каже Марина.
За "шпигунство" Марину засудили до 11 років позбавлення волі. Її етапували в Сніжнянську жіночу колонію. Там вона працювала швачкою. На зароблені за місяць 97 рублів змогла вперше за весь час полону зателефонувати синам.
29 грудня Марину і ще трьох жінок обміняли, і вона повернулася в Україну. За час полону у неї загострилися хронічні захворювання. Але найсумніше, що мама не дочекалася дочку. Старенька померла за 40 днів до радісної події.
Чуйковій допоможуть відновити документи, щоб вона повернулася до нормального життя. А поки що її чекає лікування в санаторії після пережитих жахів.
Нагадаємо, на Донбасі повстали проти «руського миру», терористи понесли величезні втрати.
Як повідомляла Politeka, сини полонянки бойовиків «ДНР» прийшли під російське консульство.
Також Politeka писала, що бойовики на Донбасі почали знищувати самі себе.
