Дочка захисника України розповіла про свого батька і приголомшила емоційними словами

За роки війни простим людям ще важко реагувати, підібрати слова у відповідь на зустріч з людиною, чия рідна, близька людина загинула на війні на Донбасі.

Про це розповіла Вікторія Климчук-Длугач, дочка загиблого на Донбасі добровольця Сергія Климчука, передає dnews.dn.ua.

Сергій Климчук родом з Волині, займався правозахисною діяльністю, працював в університеті, надавав юридичну допомогу.

Популярні новини зараз

Лазарєв і Кіркоров вивели розповнілу Ані Лорак на бурхливі емоції: аж схопилася з дивана

Водіїв попередили про небезпеку на трасі Одеса-Київ: "вже з 29 вересня..."

Скандальна Асмус в зухвалому міні вразила квітучим виглядом: "Щаслива після того, як мужик мацав?"

Комаров і Дорофєєва терміново звернулися до українців за допомогою, трагічні деталі: "давайте відмовимося..."

Показати ще

"Він був дуже світлою людиною. Коли я народилася, татові було 24 роки. Але той період життя, що я його пам'ятаю, він ніколи не був спокійною людиною, яка сидить на дивані. Я його пам'ятаю людиною більше дії, ніж слова. Він завжди був патріотом України-і не на словах, а діями. Жодна революція повз нашу сім'ю не проходила", - каже Вікторія.

Сергій відправився на Донбас добровольцем влітку 2014 року, загинув на 17-й день участі у військових діях. Йому було 45 років.

"Мій батько був у добровольчому батальйоні "Айдар". Тато потрапив на війну в кінці липня і вже 17 серпня стався бій, в якому він загинув», – розповіла дівчина.

"Є такий стереотип, що живий ветеран або загиблий – це нещасний хлопчик, якого "забрали в АТО", мобілізували, для деяких – мало не з потяга зняли. Але, як правило, для людей, яких я знаю, на 90% - це свідомий вибір людини. Піти на війну і відстоювати її територіальну цілісність, незалежність. Для когось ці слова-набір кліше, але не для ветеранів. І коли на твою країну нападають, вони не моги стояти осторонь",-поділилася Вікторія Климчук-Длугач.

І приклад її батька, інших добровольців якраз дисонує з суспільним образом "нещасного хлопчика". "Мій батько був у добровольчому батальйоні Айдар. Тут ситуація зрозуміла-добровольці, дорослі люди йдуть на війну, а не "хлопчики". Татові було 45 років, у нього вже сім'я, доросла дочка, 3 вищі освіти, 3 роботи», – зазначила Вікторія.

Нагадаємо, біда трапилася з морпіхом, який кинув сержанта Журавля перед трагедією під Горлівкою: що відомо.