Дубішин писав вірші й видавав книги, намагався всіма силами вплинути на ставлення українців до людей з порушеннями здоров'я. Зокрема, організовував багато виїздів "особливих" друзів на різні заходи - давав з ними концерти в лікарнях. Крім того відвідував дитячі будинки та колонії, а також передавав подарунки військовослужбовцям на фронт.

Багато хто називав Дубішина українським Ніко Вуйчичем (австралійський мотиваційний оратор, народжений з рідкісним захворюванням, що призводить до відсутності всіх чотирьох кінцівок).

Українці в Мережі оплакують волонтера, згадуючи, як багато користі він приніс своїй країні і співвітчизникам:

"Маленька людина з величезним серцем... ти був найдивовижнішим, кого я знала. Світла пам'ять…"

"Людина, яка змінила багато чого в моєму серці. Пішов у Небесне Царство занадто швидко. Раптово. Але залишив свої книги, думки і добру пам'ять"

"Він справжній! З добрим серцем! Змінював світ і світогляд людей до таких людей як він і не тільки. Робив дуже багато добрих справ. Підключав таких же людей бажаючих допомогти, у нього все виходило! Безліч людей допомагали, як могли і хто чим міг! Антон класний організатор, мотиватор для тих, хто опускав руки! Не віриться... Сльози душать, лети, янголятко..."