Молдова залишається вразливою до Кремля не лише через Придністров’я, а й через енергетичну залежність. У центрі цих процесів — складні газові схеми, від яких виграють і Москва, і Тирасполь, і навіть деякі європейські структури.

Про це пише повідомляє сайт Обоз цитуючи експертку Світлану Кушнір.

За її словами, формула проста: російський газ заходить транзитом через Молдову, але фактично безкоштовно дістається Придністров’ю. Борг за його використання накопичується на державній компанії «МолдоваГаз». Придністров’я ж продає електроенергію, вироблену з цього газу, назад у Молдову за зниженими цінами, отримуючи прибутки для власного бюджету. У підсумку Кишинів має понад $11 млрд боргу перед «Газпромом», тоді як мешканці ПМР користуються енергетичним ресурсом безкоштовно.

Кушнір зазначає, що ще у передвиборчій кампанії Мая Санду обіцяла розірвати ці «схематози». Але замість жорсткої боротьби обрала інший шлях — звернулася до ЄС по субсидії на закупівлю газу. Європейська комісія виділила $20 млн, аби не допустити гуманітарної катастрофи. Однак придбане паливо знову пішло в Придністров’я. «Фактично європейські гроші обігріли анклав, який контролює Кремль», — підкреслює експертка.

Парадокс у тому, що водночас частина північних районів самої Молдови потерпала від перебоїв з опаленням. Це, на думку Кушнір, свідчить про пріоритети влади — утримати голоси виборців з Придністров’я, навіть якщо для цього доведеться підтримувати невизнаний режим Красносільського.

Ще одна проблема — електроенергія. До 75% її Молдова отримує з підприємств у Придністров’ї. За каденції Санду закупівлі зросли на 40%. І лише після того, як Москва перекрила газ для ПМР, Кишинів почав шукати альтернативу в Україні та Румунії. Уряд навіть створив нового постачальника — компанію «Energocom», але боргове ярмо так і залишилося.

«Ми бачимо унікальну ситуацію: ЄС фінансує анклав, що працює на Кремль. Це не просто гуманітарна допомога, це підживлення російського впливу в регіоні», — наголошує Кушнір. Вона звертає увагу, що кураторами газових схем на рівні Кремля були високопоставлені чиновники. Спочатку Дмитро Козак, а тепер Сергій Кірієнко, який відомий жорсткою лінією щодо України. Підвищення статусу куратора означає можливу ескалацію подій у регіоні.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що Молдова продовжує балансувати між Брюсселем і Москвою. З одного боку, країна отримала транш у $2 млрд від ЄС для підтримки економіки. З іншого — досі не розірвала всі угоди в рамках СНД і повільно виходить з пострадянських форматів співпраці.

Експертка наголошує: енергетична залежність стала інструментом не лише політичного, а й фінансового контролю Кремля над Молдовою. Утримуючи Придністров’я за рахунок газових схем, Москва створює постійну загрозу не лише для Кишинева, а й для України, адже в тилу нашої країни зберігається проросійський анклав із військовою присутністю РФ.

«Фактично маємо ситуацію, коли і Кишинів, і Брюссель, і Москва грають в одну гру — підтримують існування Придністров’я. А розплачуються за це українці, які щодня воюють з тим самим Кремлем, що стоїть за цими схемами», — підсумувала Світлана Кушнір.