Кандидат на посаду голови Федерації профспілок Павло Прудніков від “Атомпрофспілки” підтвердив, що раніше був російським актором та працював у російських медіа.
Сьогодні, 21 травня, проходить з'їзд ФПУ на якому має відбутися обрання голови Федерації. Перед початком зїзду один з кандидатів на посаду - Павло Прудніков розмістив на своїй сторінці у Фейсбук допис, яким фактично підтвердив наведені раніше у нашій публікації факти щодо його трудового шляху. Прудніков обурений тим, що його трудова книжка потрапила у публічний простір.
Раніше ЗМІ повідомили, що у розпорядженні редакції опинилися документи, які свідчать, що до профспілкової діяльності професійний шлях Пруднікова був далеким від захисту трудових прав. Актор драматичного театру, робота у російських медіа - його біографія викликала питання про те, яким чином він може допомогти розвивати профспілковий рух.
Павла Пруднікова зараз є заступником голови профспілки атомщиків. Народився він у місті Волжський Волгоградської області росії. Закінчив Свердловський державний театральний інститут, де отримав спеціальність актора драми. Однак це не єдиний його звʼязок із державою-агресором.
Після цього розпочалася акторська карʼєра Павла Пруднікова. Він працював актором, зокрема у Красноярському драмтеатрі. Він навіть встиг знятися в епізодичній ролі в російській кримінальній драмі «Коні в океані» («Лошади в океане»).
Після завершення акторської карʼєри Павло Прудніков працював в російських ЗМІ, зокрема кореспондентом телеканалу «Комсомолка Плюс» у Пензі. Враховуючи його біографію, не можна виключати, що у Пруднікова є російський паспорт.
По приїзду в Україну кандидат на посаду голови ФПУ працював редактором газети «Атомщик України», яку випускала Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України. Звідти він перевівся на посаду керівника оргвідділу і згодом зайняв крісло заступника голови Атомпрофспілки.
Тепер колишній актор погрожує зверненням до правоохоронних органів та вимагає проведення службового розслідування того, як його трудова книжка потрапила до рук медіа.
Принагідно додамо, що журналісти не зобов'язані розголошувати джерела інформації.