– Бюлетень “Київвлада” відносить вас до п’ятірки найактивніших депутатів Київради цього скликання. Ви згодні з цим твердженням?

– Приємно чути – намагаюся працювати.

– Така активність передбачає витрати, але депутатська посада в Київраді ніяк не оплачується, немає заробітної плати. За рахунок, яких коштів ви живете?

– Дійсно, депутати не отримують зарплату. Це окреме питання. Депутати повинні отримувати зарплату, щоб була якась мотивація. В даний момент, крім депутатства, я не працюю, живу за рахунок заощаджень, накопичених раніше.

– Скільки у вас помічників?

– У мене три помічники з п’ятьох можливих. Більше, поки, не маю можливості фінансово утримувати.

– Ці помічники отримують зарплату за рахунок бюджету?

– За рахунок бюджету можна утримувати двох помічників з п’яти, виплачують на даний момент з бюджету по чотири тисячі гривень. Але це дуже маленька зарплата, тому мені доводиться їм доплачувати.

До речі, на даний момент у мене два помічники і я шукаю третього – юриста. Ми виставили пропозицію в шість тисяч гривень, але, на жаль, дуже важко знайти фахівця на такі гроші. Поки у мене немає можливості платити більше. Так що, якщо є кандидатури, будь ласка, пропонуйте, ми будемо раді: робота з людьми, оформлення депутатських звернень. Я думаю, що це може бути студент, який хоче отримати досвід, дізнатися, що таке депутатська робота зсередини. Надалі ми напишемо характеристику, і він піде на іншу роботу.

Популярні новини зараз

Онук Алли Пугачової після нещастя опинився на милицях: "Якось так..."

Екс- "Холостяк" Микита Добринін розлютився на свою дружину Квіткову: чесні кадри

63-річна Мадонна в прозорому топі похвалилася новим татуюванням: "Уявіть собі..."

Екс"Холостяк" Михайлюк показав красуню-дочку від відомої моделі: "Ховайтеся, пацани!"

Обірвалося життя зірки культових серіалів: "Її таланти були неперевершеними"

Показати ще

– Ви сказали, що у вас є заощадження, але, відповідно до декларації, у вас немає ніякого майна. Що ви з цього приводу скажете?

– Я написав всю правду, і я не думаю, що я повинен щось придумувати і дописувати. А якщо б я хотів щось приховати, то я б не вказував суму грошей. Я написав як є.

– Я був на Дарниці у вашому новому офісі. Там дуже хороший ремонт, плазмові панелі. Ви самі там робили ремонт?

– Так, робив сам. З бюджету не взяв ні копійки. Ремонт робив з минулого літа, офіс взяв в оренду. Довгий час не мав можливості його доробити, і тільки зараз ми туди переїхали. Пофарбував фасад – теж не з бюджетних грошей. Хочу привести в порядок зелену зону, але це буде ближче до осені. Залучаю активістів, багато людей допомагають, спасибі їм.

– У вас в декларації вказана сума $ 156 тис. заощаджень. Звідки ці гроші?

– Сто п’ятдесят дві тисячі. Я раніше працював, займався бізнесом. У 2008 році я продав свою однокімнатну квартиру за $ 147 тис. Тоді такі були ціни. Зараз за ці гроші можна купити кілька квартир. Я не бачу сенсу на даний момент на ці гроші щось купувати, все дешевшає. Гроші, на сьогоднішній день, цінніші за нерухомість.

– Багато чиновників і депутатів в Україні славляться тим, що у них дуже талановиті дружини – підприємці. Я ось проглянув вашу минулорічну та нинішню декларації, і в декларації за цей рік ви не вказали майно дружини. Прокоментуйте, будь ласка.

– Дійсно в 2016 році я розлучився. Є деякі моменти особистого характеру. Я не буду їх коментувати. Якщо хочете, перевірте – це не пов’язано ніяк з майном. Будь ласка, проведіть своє розслідування.

– Ми обов’язково це зробимо. Я переглядав вашу сторінку в Фейсбуці – ви активно їздите по світу. У Німеччині були в цьому році, в Грузії.

– Дійсно я був в Австрії, в Угорщині, в Словаччині в минулому році, але це був автобусний тур. Він робився спеціально для співробітників адміністрації, депутатів. Тур відносно недорогий і обійшовся в 12,5 тис. гривень на шість днів.

Ми відвідували адміністрації, знайомилися з депутатами, співробітниками муніципалітетів. Можна сказати, що це було підвищення кваліфікації і розширення кругозору. На травневі свята з’їздив до Грузії, в минулому році влітку був в США. Дружина моя працює в компанії МАУ (міжнародні авіалінії України) і у неї була можливість отримувати за пільговою ціною квитки.

– Ви сказали дружина, але ви ж розлучилися?

– На той момент ми були разом. Плюс у нас є спільні діти. Є речі, які я не хотів би коментувати.

– Ви до цього сказали, що на жаль депутати Київради не отримують зарплату, тобто ви вважаєте, що повинна оплачуватися така робота?

– Я так вважаю. Знаю, як працюють журналісти – ви намагаєтеся створити сенсацію. Ви на цьому заробляєте і вам потрібен хороший продаваний репортаж. Ну, смішно: в законі написано, що депутат місцевої ради має право користуватися громадським транспортом в рамках свого міста.

– Ви користуєтесь громадським транспортом?

– Так, я користуюся. Я просив проїзний. Ваші колеги з іншого видання, я не буду його називати, підняли галас, що я негідник, намагаюся з бюджету міста Києва витягнути себе на проїзний. Якби всі депутати їздили, в тому числі мер і співробітники адміністрації, то вони б для себе, в першу чергу, привели його в порядок.

У мене є ряд претензій, і я буду ці питання піднімати. Ось зараз я буду готувати звернення – звернулися люди: проспект Перемоги, біля Берестейської під мостом, там найвужче місце по проспекту Перемоги і там зупинка. Наскільки я знаю, зупинки громадського транспорту під мостами заборонені. Може є сенс перенести зупинку на 100-150 метрів.

– Я прошу вибачення, давайте повернемося до нашого обговорення – яка має бути зарплата, на ваш погляд у депутата Київради?

– Ось ви про Грузію навіть нагадали – я ось був у Грузії, гуляв там, прийшов до мерії. Зайшов, представився, мені провели екскурсію. Мене представили там колезі, депутату – главі бюджетної комісії. Він розповідав, що на наші гроші зарплата у міського депутата там 4 тис. гривень, отримують пільгу на бензин – якась кількість літрів. Я вважаю, що це правильно. І коли депутати Верховної Ради намагалися підвищити собі зарплату і відмовилися – це погано. Коли людина не йде працювати на зарплату, коли люди настільки багаті, що готові нею знехтувати, то результати ви бачите самі.

– Ви можете назвати конкретну суму, яка була б достатньою, щоб в Києві займатися депутатською діяльністю професійно і не озиратися на те, що потрібно знайти гроші заплатити за комуналку, проїзний і ще щось?

– Я підраховую, я досить скрупульозно веду свій бюджет. Завдяки чому я і зміг закумулювати суму, зазначену в декларації. Мій прожитковий мінімум в районі дванадцяти-тринадцяти тисяч – це якщо не брати до уваги якісь поїздки. Це на проживання, купити якийсь одяг, харчування, проїзд.

– Коли закінчаться ваші заощадження, ви плануєте повертатися в бізнес, йти кудись на роботу або будете продовжувати свою політичну кар’єру?

– Я півтора року депутат. Мені треба розібратися, що до чого, а далі приймемо рішення. Мені цікаво звичайно. Я намагаюся зі свого боку, не знаю, чи повірите Ви мені або не повірите, працювати максимально ефективно. Хочу викластися. Хтось пішов добровольцем, ризикував своїм життям, воював. Тому я готовий п’ять років, якщо не буде дострокових виборів, присвятити і відпрацювати як депутат з великої літери – чесно, прозоро. Всі матеріали за моїми витратами є в казначействі, навіть канцелярію я не купую за бюджетні гроші.

– З ваших слів випливає, що депутатство для вас – гуманітарний проект?

– Я не безсрібник, мені не подобається коли люди, в тому числі і депутати, кажуть, що вони піклуються про Україну, про людей. Я вважаю, що я роблю це, в першу чергу, для себе. Якщо в результаті моєї діяльності буде краще працювати метрополітен, кращим стане муніципальний транспорт, менше буде незаконних ларьків, більше зелених зон, менше незаконних будівництв, то від цього виграю і я. В Україні навіть мільйонер живе гірше, ніж звичайний робочий в Європі. Там вони дуже багато благ не купують. Вони користуються рівними дорогами, гарною екологією, п’ють воду з під крана, отримують хорошу освіту. Тому я прагну зробити своє місто європейським – від дрібних питань поступово переходжу до великих.

Сергій Бригадир