Так чи такі вже марні західні санкції для Криму?
Міністри країн-членів Європейського союзу ухвалили збільшення терміну дії так званих “кримських” санкцій ще на рік, які передбачають заборону на будь-які капіталовкладення в анексований півострів.
Але на самому півострові жителям із завидною періодичністю «вливають» в голови інформацію про те, що Крим і санкції – речі несумісні, і слово це треба взагалі забути, оскільки є Росія, яка ніколи не залишить в скрутну хвилину. Орієнтуватися ж на «буржуїв і капіталістів» – гріх, порушення скрепів і позорище.
Але, на початку лютого в центрі Сімферополя пройшов мітинг проти антиросійських санкцій, на якому, за інформацією місцевої влади, були присутні 10 тисяч чоловік. Досить багато, якщо врахувати, що санкції жодним чином не впливають на добробут кримчан.
Російський глава парламенту Криму Володимир Константинов гаряче говорив, що економіка півострова розвивається просто гігантськими кроками, все добре і грошей повно. Щоправда, промовчав, навіщо було взагалі збирати такий мітинг, якщо про санкції жителі Криму давно забули.
Але, якщо придивитися, то стане помітно, що через західні санкції Крим для Росії поступово перетворюється на тяжкий тягар.
Після приєднання півострова до РФ інвестиційний потік значно скоротився. Якщо у 2013 році загальна сума інвестицій становила 2,3 млрд доларів, то вже в 2016-му вона зменшилася до 1,1 млрд доларів.
Західні компанії вкладати гроші в Крим не можуть через санкції. Отже, основним інвестором є російський бюджет – “вливання” становить близько 60% капіталовкладень в півострів. У 2016 році неросійські інвестори вклали в Крим близько 38 млн доларів. Хто вони – загадка. Цілком ймовірно, це кошти російських олігархів з офшорних рахунків. Якщо так, то, щоб перестрахуватися від санкційних наслідків, російські бізнесмени намагатимуться «відбити» вкладені кошти по максимуму – і в плані прибутку, і в плані оперативності. Також треба виправдати іміджеві втрати.
До слова, після введення в роботу нового комплексу в аеропорту Сімферополя заплановано підвищення тарифів і зборів на 40-70%. Інвестору потрібно в найкоротші терміни повернути вкладені кошти, а це відгукнеться на цінах на квитки. І, чим чорт не жартує, може бути, що скоро проїзд по Кримському мосту стане платним. Хоча б для деяких категорій транспорту.
З зовнішньою торгівлею в Криму зовсім погано – оборот знизився в десятки разів. Ще в 2013-му році зовнішньоторговельний оборот АРК перевищив 2 млрд доларів, а в 2016-му – лише 114,7 млн. доларів.
Все тому, що через ті ж «марні» санкцій, про які «кримчани давно забули», півострів не може експортувати продукцію в країни ЄС, якщо на ній немає маркування «Зроблено в Україні». Також підприємства півострова не можуть купувати європейське обладнання, зокрема для енергетичної та телекомунікаційної галузей. Тому, обсяг кримського експорту після анексії скоротився в 19 разів, а імпорту – в 15,6 раз.
Звичайно, можна згадати, як в Крим завезли турбіни німецької корпорації Siemens для споруджуваних електростанцій і видали за російські. Але, врешті-решт, обман був розкритий. Тепер Росії належить самостійно налагоджувати і запускати німецьке обладнання, що вельми проблематично. До того ж, після гучного скандалу всі європейські виробники бояться Криму як чорт ладану.
Повна картина «марності кримських санкцій» вимальовується після погляду на підприємства півострова. Під західні санкції потрапили Керченський і Севастопольські морські порти, НВАО «Масандра», агрофірма «Магарич», завод шампанських вин «Новий світ» і ще ряд виробників, калібром поменше.
Збиток портів Криму за 2015 рік, в порівнянні з попереднім, зріс в 18 разів – з 13,8 млн до 248 млн рублів. У Ялті збиток порту за 2016 рік склав 155,9 млн рублів, а в євпаторійський порт за весь рік зайшло тільки одне судно.
Виноробство – марка Криму – страждає з кожним роком все сильніше. І теж через «абсолютно марні санкції».
Генеральний директор «Масандри» Яніна Павленко, яка пригощала Путіна з Берлусконі хересом 1775 р, зібралася звільнятися. Чи не тому, що на підприємстві назріває криза? До введення західних обмежень це виноробне підприємство приносило 30% всього прибутку Криму. Зараз вишукану продукцію експортувати не можна, а для місцевого населення ці вина занадто дорогі.
Щоб хоч якось пом’якшити негативні впливи санкцій на економіку півострова необхідні величезні вливання з російського бюджету. На таке, природно, Москва не піде. Залишається лише збиратися на мітинги з плакатами «Крим – це Росія» і радіти, що санкції марні.
Раніше писали про те, що український парламент визнав нелегітимними вибори президента РФ, які відбулися на території окупованих Криму і Севастополя.
Як повідомлялося, глава Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної ради Рефат Чубаров заявив, що до 25 тисяч кримських татар змушені були залишити Крим після анексії Росією.
