Про імпічмент Трампа

Незважаючи на рекордно низьку підтримку Дональда Трампа, його продовжує підтримувати саме той кістяк електорату, який і привів до влади. Це в умовах існування такого архаїчного, на мій погляд, механізму виборів у США, як колегія виборців, яка дає перевагу окремим штатам. У тому числі маленьким, де голос кожного виборця важить набагато більше, ніж той же голос в багатонаселених штатах, таких як Каліфорнія або Нью-Йорк. Потрібно розуміти, що конгресмени і сенатори з цих штатів ніколи не підуть на імпічмент, бо це їм може загрожувати тим, що вони не виграють наступні вибори.

У цьому році будуть 40-ві вибори в США у нижню палату. Від них дуже багато залежатиме. Республіканці ще не відчувають критичності адміністрації Білого дому. Поки Мюллер не оголосив результати свого розслідування, вони не готові розпрощатися з Трампом. Зараз навіть активно беруть участь в якості сурогатів у його кампанії щодо делегітимізації ФБР і розслідуванні з приводу зв’язків із російською стороною.

Говорити про імпічмент Трампа модно, проте, поки не бачу приводу. Потрібно розуміти чисто технічну сторону цього питання. Імпічмент, навіть якщо його приймають, не обов’язково тягне за собою відставку президента. За імпічмент повинні проголосувати простою більшістю в Нижній палаті – Конгресі. Після – відправляють на голосування у Верхню палату – Сенат, де за відставку президента повинні проголосувати 70% всіх сенаторів.

За всю історію Америки імпічмент приймали лише два рази: в 19 столітті й проти Білла Клінтона. Як відомо, Білл Клінтон залишився при владі. Річард Ніксон не дочекався імпічменту, сам подав у відставку. Тому прецеденту як такого немає. Перспектива імпічменту туманна. Хоча, з огляду на революційність цього президентства, всього можна очікувати. Знову-таки, потрібно дочекатися результатів розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера.

Про розслідування Мюллера

З огляду на те, що весь рік правління Трампа був присвячений цьому скандалу, який не вщухає, думаю, що це як новий Вотергейт. Які б результати неоголосив Мюллер, все одно підозра залишиться в тому, що Трамп особисто або за допомогою своїх сурогатів співпрацював із російською стороною. Це є головним фактором делегітимізації його президентства і його Адміністрації.

Вважаю це однією з головних загроз взагалі для поняття американської демократії. Дональд Трамп може звільнити Мюллера, незважаючи на суперечки юристів, адвокатів і політологів в Америці щодо того, наскільки це виправдано за Конституцією. Президент США може розчерком пера відправити у відставку фактично будь-якого держслужбовця, в тому числі директора ФБР, що сталося з Комі, спеціально призначеним прокурором із розслідування цієї теми. Це можливо, але за цим стоїть конституційна криза. Тому що потім теоретично Конгрес може проголосувати за його повернення, тобто за відновлення його в цій же посаді. З огляду на те, що Конгрес зараз в руках республіканців, перспектива туманна. Це дійсно абсолютно непередбачуваний сценарій. Якщо демократи візьмуть Нижню палату на виборах в цьому році, то цілком можливо, що це зв’яже Трампа по руках і по ногах. Питання зараз, як скоро Мюллер завершить своє розслідування, чи дотягне він його до наступних виборів. Вже зараз, до речі, надійшла інформація, що Мюллер начебто вступив у переговори з командою Трампа, з його адвокатами, щодо інтерв’ю або, скажімо так, допиту самого президента. Це може свідчити про те, що він близький до завершення розслідування.

Про співпрацю з Росією

Дипломатичні відносини повинні продовжуватися в будь-якому випадку. Співпраця Росія-Америка є критично важливою для цілого ряду проблем в гарячих точках світу. Це Сирія, Близький Схід, Іран, Північна Корея і так далі. Тут складно щось додати.

Олег Саакян про кризу олігархів та новий політичний сезон

З приводу потенційного втручання Росії в наступний раунд виборів в Америки, я б звернув вашу увагу на останній ланцюжок подій в Європі. Після поразки Ле Пен у Франції і перемоги Макрона, стало відомо про певне втручання російських спецслужб, про фінансування Ле Пен багато років, безпроцентний кредит в 9,5 млн євро на її партію. Але подивіться, з іншого боку, на Нідерланди, подивіться на вибори в Німеччині – росіян там не було видно.

Зараз ми бачимо смішну картинку, коли абсолютно очевидно, що хвиля популізму не тече і не йде згідно з найгіршими прогнозами. Її відкат бачимо нині в Німеччині, в Австрії, в Нідерландах. Ситуація дуже заплутана у Великобританії та Іспанії. Але абсолютно очевидно, що росіяни просто переграли свої карти. Путін дуже добре розуміє, що потрібно міняти трішечки тактику, стратегію. Методи інформаційної боротьби, грубого втручання вже, напевно, в такому вигляді не використовуватимуть. У випадку з виборами в Конгрес в 2018 році, не очікував би подібних маніпуляцій з боку російських спецслужб.