Про це в інтерв’ю Politeka розповів голова парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк.
– Чому президент Петро Порошенко вирішив легалізувати блокаду ОРДЛО?
– Це добрий знак. Свідчення того, що в державі є інституція, яка дбає про людей і чує їх.
Блокадники – це ветерани війни, які врятували нас у 2014 році без наказу Міністерства оборони й президента. Тепер вони вийшли на блокаду торгівлі з окупантом. Їх провокували. Для них вигадували закони й очікували, що їх порушать. Але вони цього не зробили. Ці люди мають високу мету й світлу душу. Їх неможливо було не послухатися. Нація підтримала. Якщо Порошенко справді президент народу, він вимушений був піти за нацією і людьми.
Відбулося два знакових моменти, які довели – держава може існувати. Перший – рішення Ради нацбезпеки та оборони про блокаду ОРДЛО, другий – чітке виконання закону, яке перешкодило провокації у парламентському залі.
Президент, уряд і парламент довели, що в державі є інституційна основа. Слабка, деколи немічна, але є. Тепер потрібно бути на сторожі цієї держави. Далі якісно працювати, маючи спільну мету. Можна мати різні інструменти для її досягнення, але мета має бути єдиною. У жодному разі не можна йти на поводу тих, хто дестабілізує ситуацію.
– Яким чином одна політсила змогла переломити президентську вертикаль?
– Ми нічого не ламали. Лише підтримали українську інституційну державу і допомогли їй прийняти вірне рішення.
Українська влада як головка самонаведенняУ кожній парламентській фракції є якісні професійні патріотичні люди. Просто, можливо, вони працюють в інших умовах – без свободи й дискусії. Вони частково залежні від своїх партійних босів. Наприклад, операцією дестабілізації парламенту керував один з керівників партії, який не є народним депутатом.
– Риторика прихильників президента: легалізувати блокаду і розірвати останні зв’язки з Донбасом. Чи так це насправді?
– Йдеться лише про транспорт і товарообіг.
– Гуманітарна допомога все ж буде. Чи не стане це продовженням торгівлі, але під прикриттям?
– Це питання совісті. На жаль, мусимо контролювати владу, бо у багатьох випадках її контролюють олігархи. Потрібен пильний нагляд з боку громадськості.
– Скільки податкових надходжень втратить Україна внаслідок блокади?
– Ніхто не знає. Це сірий бізнес. У центрі Європи створили сіру зону, неконтрольований офшор. Краще, нехай хтось порахує скільки Україна втрачає через торгівлю з окупантами. Адже товари не оподатковуються. Це втрачені мільярди.
Незалежність і суверенність – не мають ціни. Людські життя, які нині губляться на війні, також безцінні. Тому або торгівля на крові й втрата суверенності, або суверенність. Першого канцлера Західної Німеччини Конрада Аденауера після війни вмовляли об’єднатися зі Східною Німеччиною, яка була окупована Радянським Союзом. Він відповідав: «Вибирайте – волю чи об’єднання». Тут все очевидно.
Ольга Головка