Думки та настрої жителів окупованих територій: результати фокус-груп Українського інституту майбутнього

Аналітичний звіт за результатами дослідження серед населення тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей України, проведеного компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» в рамках проекту «Відношення до різних сценаріїв реінтеграції тимчасово окупованих територій», який ініційовано Українським інститутом майбутнього

Про це пише «Хвиля».

ЗМІСТ

Розділ 1 – Відношення до військового конфлікту

Розділ 2 – Якість життя на тимчасово непідконтрольних територіях

Розділ 3 – Джерела інформації

Розділ 4 – Відношення до політичних лідерів

Розділ 5 – Реакція щодо важливих подій

Розділ 6 – Оцінка можливих сценаріїв реінтеграції

Розділ 7 – Загальні висновки

Методологія

Мета дослідження — визначення ставлення населення, яке проживає на тимчасово непідконтрольних територіях України, до різних сценаріїв реінтеграції окупованих територій

Метод дослідження — фокус-групові дискусії (далі як ФГД)

Загальна кількість – 8 ФГД

Терміни проведення – вересень 2018

Географія та дизайн ФГД:

№ ФГД          Населений пункт      Цільова аудиторія

ФГД №1        місто Донецьк          Чоловіки/жінки віком 18-39 років

ФГД №2        місто Донецьк          Чоловіки/жінки віком 40-70 років

ФГД №3        село 1 Донецької області    Чоловіки/жінки віком 18-39 років

ФГД №4        село 2 Донецької області    Чоловіки/жінки віком 40-70 років

ФГД №5        місто Луганськ         Чоловіки/жінки віком 18-39 років

ФГД №6        місто Луганськ         Чоловіки/жінки віком 40-70 років

ФГД №7        село 1 Луганської області   Чоловіки/жінки віком 18-39 років

ФГД №8        село 2 Луганської області   Чоловіки/жінки віком 40-70 років

При написанні звіту цитати подані мовою оригіналу без виправлення

Розділ 1 – Відношення до військового конфлікту

Перше питання дискусії щодо того, хто саме винен у конфлікті на Донбасі викликало не лише складності з визначенням щодо відповіді, а також мало дуже великий спектр наданих варіантів відповіді серед учасників ФГД. Варто зазначити, що окремі респонденти зазначили той факт, що їх думка відносно відповіді на це питання трансформувалася з часом, та наразі відрізняється від тієї, яка була на початку конфлікту.

«Сейчас трудно сказать. Если раньше – год, два, три назад – было одно мнение, кто виноват, сейчас чем дальше, тем больше другое мнение» (Луганськ, 40-70)

В процесі обговорення було зафіксовано наступні відповіді респондентів, щодо того, хто винен у розв’язанні конфлікту та існуючої конфронтації:

• В. Янукович як голова країни на момент виникнення конфлікту, звинувачують В. Януковича у зраді та боягузтві. Він не зміг зайняти чітку позицію, не проявив силу волі

«Я уточняю, что виновата Украина, виновата и Россия, потому что на блокпостах я встречал Россию, тоже встречал» (Луганськ, 40-70)

«Большая часть вины лежит на Викторе Федоровиче Януковиче. Когда ему было предложено подписать либо Евросоюз, либо Таможенный союз, он хотел усидеть на двух креслах, ни туда, ни сюда. Любое бы он подписал какое-то одно соглашение, и этого бы не произошло» (Донецьк, 40-70)

«Пожестче надо было вести, и конфликт бы остановился. А он пустил все на самотек, и все» (Донецьк, 18-39)

«Как в Белоруссии Лукашенко. Разогнал за один день это все, и все закончилось» (Донецьк, 18-39)

«Мягкотелость прошлого правительства. В Беларуси тоже такое начиналось. Лукашенко сказал: так-то и так-то, больше пяти не собираться. Если бы Янукович запустил такую программу, как за границей запускают: водометами разогнать всех этих митингующих. Пусть бы они переболели воспалением легких, но войны бы не было» (село ДНР, 40-70)

•  Геополітичні процеси, які також були причинами революцій та конфліктів у інших країнах та географічне розташування України

«Действительно, это все давно готовилось. Это все большая геополитика и эти все цветные революции, которые произошли в азиатских странах, в том же Египте, Киргизии, Грузии, все это, понимаете, цепная реакция» (Луганськ, 40-70)

«Украина находится именно в этом месте противостоянии России и Америки. Вот поэтому так и получилось. Была бы тут Белоруссия, Белоруссия страдала, Молдова – Молдова и другое государство. Просто геоположение» (Луганськ, 18-39)

• Сполучені Штати Америки, як домінуюча країна на світовій арені з метою протистояння Росії

«Потому что конфликт на границе с Россией очень нужен был западу, Америке, так же, как и война за мегаресурсы в Азии, где они развязали Ирак, потом развязали в других странах, Сирию начали бомбить» (Луганськ, 40-70)

«Это было задумано, уже было задумано и так оно должно было идти, Америкой задумано. Украина просто как буфер между Россией и остальным миром, то есть ничего другого не могло просто быть» (Донецьк, 40-70)

«А я считаю, что это планы американцев и не вчерашние, и не позавчерашние, а давнишние. Потому что Советский Союз был для них давно врагом номер один. Они боялись и дробили, и дробили его. И всегда дробили его. Так что всё к этому и шло. А Порошенко поддержал» (село ДНР, 18-39)

• Україна (частіше мали на увазі представників української влади – Порошенко, Турчинов, Яценюк)
• ЄС, а саме Німеччина та Франція (окремі респонденти)

«Евросоюз никак не реагирует, хотя они были подписантами с Януковичем тогда. Никаких мер они не приняли, нарушили и сейчас они тоже нарушили» (Луганськ, 40-70)

• Росія (частіше мали на увазі російську владу, яка протистоїть США) – окремі респонденти
• Олігархи України, яких підштовхнули зовнішні сили – окремі респонденти, частіше сільська місцевість

«Юра Енакиевский – это глава клана, который пытался завалить Ахметова. Тот вложил деньги в Порошенко и так далее. Это внутренняя ситуация и так далее, дележ страны, много денег» (село ДНР, 40-70)

• Ментальність українців, їхня продажність – окремі респонденти

Респонденти більш молодого віку частіше зазначали, що провина лежить на обох сторонах конфлікту (РФ та США), який готувався та ретельно планувався, наразі йде відмивання грошей також обома сторонами.

«Я думаю, неудобно было сильное государство рядом с Европой и Россией. Поэтому тут они сообща замутили такой переворот» (село ДНР, 18-39)

Більшість респондентів відмічали, що скоріше за все уникнути конфлікту було неможливо, його можна було лише відстрочити.

«Я считаю, что вряд ли Украина могла бы этого избежать. Это всё было настолько спланировано, мне кажется, проплачено, продумано, все спусковые механизмы были активированы» (село ДНР, 18-39)

«Это было неизбежно. Это было все запланировано. Янукович вел переговоры с оппозицией, и договаривались, и подписывали, все равно сделали, как надо было. Это, может, произошло бы через год, через полгода, через три года, но когда-то произошло бы, потому что так надо Америке той же в противостоянии с Россией» (Луганськ, 18-39)

При цьому також більшість учасників зазначили, що В. Янукович міг сприяти іншому сценарію – було можливо «придушити конфлікт у зародку», розігнати Майдан, як це відбулося при заворушеннях у Росії та Білорусії.

«Это был запланированный сценарий, который на нас отрабатывается, и все это было задумано и проработано. Это уже не цель и не конечный результат действий Януковича или кого-то из взятых. Это уже война, которая была запланирована и она должна была произойти» (Донецьк, 40-70)

«Потому что подобные события были и в России, и в Беларуси. Где сильная власть, это все сразу придушили и все. Это да, готовится, конечно. Но возможность дать этому свершиться или нет – это все зависит только от власти» (Луганськ, 40-70)

«Я считаю, что этого можно было бы избежать, если бы тот президент Янукович просто свои военные силы, своей страны подогнал на этот Майдан, запретил этот весь бардак и все. Не было бы Майдана, не было бы всего остального, всех последствий» (село ЛНР, 18-39)

«Я тоже думаю, что мог он (Янукович). В его руках были все подразделения, все спецслужбы, все войска. Он действующий президент, он мог это всё остановить. Просто его, видать, зажали плотно, что ему некуда было деваться, потому что он смылся, бросил своё государство и бросил народ» (село ДНР, 18-39)

Серед факторів на подій, які також могли запобігти виникненню конфлікту, називали наступні:

• Вибори легітимного Президента
• Збереження тісних зв’язків з країнами СНД, відсутність зміцнення зв’язків з США та ЄС
• Після Майдану уряд України зміг би почути Донбас

«Можно было как-то договориться. Они же сразу стрелять начали» (село ЛНР, 40-70)

ü  Зменшення впливу і більш жорсткий контроль за націоналістичними рухами

«А нам нацисты не по пути. У нас совсем другой менталитет. Мы больше к русским относимся, а не к западенцам. Поэтому и думаем на русском, и говорим на русском» (село ЛНР, 40-70)

Відмічають, що Майдан було створено штучно, людям, які приймали участь платили гроші, підігрівали, мотивували приймати участь у Майдані, згодом все це набуло більших масштабів та призвело до катастрофи. При цьому США та країни Європи намагалися розчленувати не лише Україну, але і Росію, тому і підтримували події на Майдані, та все, що відбувалося потім, відмічають учасники дискусії.

«И Майдан – тоже не очень дешевое удовольствие было, тоже ж кем-то было спонсировано, годами это длилось» (Донецьк, 40-70)

«Они для того, чтобы создать войну, расчленить Украину, то есть таким образом, понятна задача, ослабить Россию, потому что задача стоит – расчленить Россию, раздерибанить ее, у России забрать ресурсы. Вот это главная цель мировых вот этих всех бизнесменов» (Луганськ, 40-70)

Також респонденти зазначали, що депутати, які не виступили проти призначення О. Турчинова, В. Путін, який міг не признати вибори Президента та виступити проти призначення П. Порошенко винні у виникненні конфлікту, хоча мали можливість запобігти цьому.

«Я вам просто скажу, что та же самая Россия, тот же самый Путин могли высказать свое нет по этому вопросу» (Луганськ, 40-70)

«Он (Путін) ничего не сказал. И когда выбрали Порошенко, он признал как легитимного. Я тоже считаю, что в этом отношении Россия тоже виновата» (Луганськ, 40-70)

Серед цілей, які переслідує Україна (національна влада) у конфлікті зафіксовано наступні:

• Повернення територій — головна ціль України: повернути території, при цьому мети повернути людей, принести їм мирне життя та покращити умови проживання – немає, відмічає частина респондентів.

«Они сами говорили: нам люди не нужны, нам нужна территория» (село ЛНР, 40-70)

• Відмивання коштів та особисте збагачення представників влади. Інша частина учасників зазначає, що війна вигідна владі України, яка заробляє гроші собі та відпрацьовує кошти, які позичила у інших країн. Окремі респонденти згадували «діло з рюкзаками» як приклад відмивання коштів представника влади України за допомогою конфлікту.
• Отримання додаткових дотацій від ЄС та США

«Побольше денег с запада получить. Война – это средство, для богатых – это средство получения денег» (Луганськ, 18-39)

«Націоналізм», національна ідея – окремі політичні сили («Свобода», «Народний Фронт») продовжують відстоювати свої націоналістичні позиції, що сприяє продовженню конфлікту.

• Бажання шляхом перевороту прийти до влади.

Респонденти відмічають, що Україна не докладає жодних зусиль для виконання «Мінських домовленостей» та навіть не намагається сприяти вирішенню конфлікту.

Серед цілей, які переслідує Росія у конфлікті, респонденти зазначили наступні:

• Захист власних інтересів, захист своєї території

«Свои границы обезопасить. Вполне нормальное отношение к геополитике. Какой стране нужно, чтобы на ее границе была война?» (село ЛНР, 18-39)

«Россия здесь закрывает свои границы» (село ДНР, 18-39)

• Не допустити війська НАТО на кордони
• Створення «буферної зони» для протистояння США

«Враг у ворот никому не нужен. Поэтому мы сами по себе России не нужны, потому что таких, как мы в России полным полно, своего хватает. А вот территория, которая буферной зоной будет разделять, это выгодно России» (Луганськ, 40-70)

• Відволікаючий маневр — перемикання уваги з Криму на Донбас

«России выгодна такая вот обстановка, я считаю. Лишь бы отстали от Крыма. Мне кажется, что так» (Луганськ, 40-70)

• Захист інтересів населення Донбасу від націоналістично налаштованих українців

«Россия, если она даже отстаивает свои интересы, это обязательно отстаивать, но если она как-то еще допускает, чтобы нас здесь разорвали и сделали нас рабами, спасибо ей» (Донецьк, 40-70)

«Спасибо господину Путину, его команде» (Донецьк, 40-70)

«Я еще думаю, что своих не бросают русские» (село ЛНР, 18-39)

«Защита. Всё равно не даст уничтожить русскоязычное население на Донбассе» (село ДНР, 18-39)

«Россия сделала, как она это сделала – я не знаю, но мы все почувствовали этот щит, вот эту защиту, которую дала нам Россия, защищённость. Да, она была какая-то такая очень зыбкая, но, тем не менее, благодаря этому мы все выжили. И мы сейчас это ощущаем, как бы там ни было» (село ДНР, 18-39)

«Они защищают нас и если бы не они, неизвестно, что бы здесь было» (Луганськ, 18-39)

«Россия не воюет, а просто защищает нас» (село ЛНР, 40-70)

На даний момент Росія зайняла очікувальну позицію. При цьому респонденти зазначають, що у 2014 році вони були сповненні сподівань увійти до складу Росії, саме з цією метою приймали участь у Референдумі. Наразі їхні сподівання не справдилися, Росія своїми діями натякає на те, що скоріше згодна повернути території до складу України, хоча безпосередньо респонденти не хочуть цього.

«У каждого человека была мысль. И что получилось? Минские соглашения – опять возврат назад, то есть в конце границы Украины и оставить нас в Украине, той, которую мы не любим на данный момент» (Луганськ, 40-70)

«Донбасс в Украину обратно, вот и вся позиция» (Луганськ, 40-70)

Частина респондентів підтримали наступну позицію Росії із запропонованих — Росія, захищаючи свої інтереси, захищає і інтереси населення Донбасу.

«Все равно Путин всегда говорит, что мы своих просто так не отдадим, то есть мы все равно в этих словах чувствуем защиту, что нас не бросят на съедение» (Луганськ, 40-70)

«Мне больше кажется, что третье – защищает свои интересы, поэтому приходится нас поддерживать» (село ЛНР, 18-39)

Серед цілей, які переслідує Захід, учасники відмічали наступні:

• Протистояння РФ
• Створення буферної зони в Україні, «колонії», яка має фінансову залежність та буде відстоювати інтереси Заходу, направлені проти Росії
• Встановлення баз НАТО ближче до РФ
• Ослаблення впливу Росії шляхом дестабілізації

«А я считаю, нужна территория наша, потому что она близка к России, ослабить, пошатнуть Россию» (село ЛНР, 18-39)

• Захоплення Росії та її ресурсів
• Розчленування України та в подальшому Росії
• Захоплення України та її ресурсів

«Завоевать эту территорию. Во-первых, у нас территория: хорошие земли, хороший климат относительно Украина имеет» (Луганськ, 40-70)

«Им нужна территория, им нужно сырье, начиная с этого сланцевого газа. С него все пошло, с этого Славянска. И до сих пор там они разрабатывают его в Славянске, хотя все население было против, референдум проводили. Все равно они его разрабатывают, потому что продана эта территория американцам» (Донецьк, 40-70)

«Второе – то, что в 2014 году говорили о сланцевом газе. Вроде бы здесь месторождения есть, то есть деньги» (село ЛНР, 18-39)

«Дело в том, что Донбасс – это всегда был лакомый кусок для всех. Недаром Джон Юз сюда приехал. У него, видно, чуйка на это дело была тогда ещё. Когда Гитлер шёл на Россию, ведь он шёл целеустремлённо на Донбасс. Ему Донбасс был очень нужен именно как питательный регион. Место, где он может брать всё для своей страны. Но мы такими и остались. Плюс, ещё есть у них желание употребить нас» (село ДНР, 18-39)

• Захват територій для подальшого поховання відходів

«Отходы. Они же здесь, на нашей территории хотели отходы организовать» (село ДНР, 18-39)

Більшість респондентів погоджуються з тезою, що Захід розв’язав війну та підбурив два братські народи воювати між собою.

«Оторвать, как говорится, от матери детей или что это получается» (Луганськ, 40-70)

«Да, народы испокон веков Беларусь, Украина и Россия – это три славянских народа, которые были всегда братские, неразделимые. А цель Европы – естественно, разделить, разусобить, нанести междоусобные войны так называемые и для этого ослабить каждое государство и для этого захватить» (Донецьк, 40-70)

Також окремі респонденти відмічали, що Штатам все одно, кого стравлювати, головне, щоб це було направлено проти РФ.

Респонденти старшого віку ідентифікують себе одночасно і з українцями, і з росіянами, однак при цьому окремі респонденти відмічають, що не зможуть пробачити Україні, хоча більшість зазначає, що не відчуває ненависті до жителів України. Респонденти молодшого віку називають українців та росіян братськими народами, які мають спільну культуру та ментальність. Окремі респонденти відмічають, що втрачають відчуття братерство з українцями, бо в Україні ведеться антиросійська та антиреспубліканська пропаганда, жителі України з ненавистю ставлять до мешканців ДНР та ЛНР.

«Убивают вот это братство. У них русская – это считается как ругательство» (Луганськ, 18-39)

Серед цілей, які переслідують ДНР та ЛНР, та безпосередньо учасники дискусій, було зафіксовано наступні:

• Визнання республік та приєднання до Росії

«Признания документов, влиться в Россию в конце концов, стать нормальными людьми, а не какими-то, извините, отщепенцами, которые живут в подвешенном состоянии, не могут никуда ни поехать» (Луганськ, 18-39)

• Федерація у складі України з розширеними повноваженнями, які нададуть змогу приймати закони та самостійно вибудовувати політичні та економічні зв’язки
• Протистояння Києву та новій національній владі, яка незаконно прийшла до влади
• Протистояння поширенню «націоналістичній бандерівській ідеології»
• Захист своїх інтересів, права розмовляти російською мовою, своєї території

Респонденти виказували свої побоювання щодо можливих репресій, якщо буде заведений миротворчий контингент, відмічають, що їх можуть помістити у «фільтраційні табори». Зазначають, що вони ніколи не зможуть жити у складі України, доки в країні панує «бандерівська влада» та поширюється націоналістична ідея, яка зовсім їм чужа та неприйнятна.

«Ну, образно говоря, американцы станут. Да нас тут передавят, как клопов и ничего не останется, ни одного живого, и тех, кто вроде бы не при тех и не при тех, но будут все, извините, в фильтрационных лагерях» (Луганськ, 40-70)

«Дело в том, что бандеровскую идеологию мы просто принять не можем. То, что сейчас узаконено и принято на Украине, мы просто сейчас принять не можем» (Луганськ, 40-70)

Розділ 2 – Якість життя на тимчасово непідконтрольних територіях

Переважна більшість респондентів зазначає, що в порівнянні з 2013 роком їхнє життя змінилося кардинально та у негативний бік. Серед головних негативних змін учасники відмічали наступне:

• Продовження бойових дій
• Відсутність визнання республік
• Руйнування родин, частина членів родини виїхали до Росії чи України

«Семьи разорваны. Много семей уехало на Украину, в другие страны, то есть родители отдельно, дети отдельно, встретиться, бывает, очень проблематично, воссоединить семью» (Донецьк, 40-70)

• Зростання цін та відсутність збільшення заробітних плат та пенсій, що призвело до істотного погіршення матеріального добробуту

«Жить не на что. У нас цены такие, как в России, а зарплаты в несколько раз меньше. Пенсии, тем более, меньшие. Людям не хватает ни на жизнь. Зарплаты в 5 раз упали» (Луганськ, 18-39)

• Неможливість вільно пересуватися, виїжджати до Росії або України
• Зростання рівня безробіття, неможливість знайти варіанти підробітку

«Тяжело изменилась жизнь, потому что, когда была Украина, была работа» (Донецьк, 18-39)

• Виїзд молодого покоління на заробітки
• Неможливість повноцінно проводити відпустку та оздоровлення
• Зростання комунальних тарифів та очікування з острахом наступного підвищення
• Відсутність адекватної банківської системи, відсутність можливості взяти кредит
• Відсутність вільного пересування між ДНР та ЛНР (наявні митниці)
• Стан резервації, складність перетинання лінії розмежування
• Втрата накопичень
• Відсутність залізно-дорожнього сполучення з Україною та Росією
• Руйнування аеропорту (Донецьк)
• Наявність блокпостів, неефективна пропускна здатність на блокпостах з боку ДНР
• Відсутність можливості зробити та отримати замовлення у інтернеті – не працює пошта
• Дефіцит на окремі категорії товарів, їхня відсутність у Республіках та неможливість купити через інтернет
• Низька якість продукції

«А здесь, у нас, все через какие-то офшоры, через какие-то другие города и фирмы. Это все напрягает, потому что чувствуешь себя каким-то ущемленным в этом. Да, товаров много, но все-таки украинские товары, они покачественнее. Нам везут не совсем высокого качества продукцию российскую, скажем так, поэтому она хуже» (Донецьк, 18-39)

• Висока вартість поштових послуг від пошти РФ
• Відсутні безкоштовні медичні послуги, при цьому тих, хто приїжджає з України та мають прописку, хоча і не проживають в ЛНР/ДНР, обслуговують безкоштовно

«С Украины людей сюда зовут, лечат им бесплатно. Зато нашим делают операции по двадцать, по тридцать, по сорок тысяч люди должны платить» (село ЛНР, 18-39)

• Свідоцтва, дипломи та інші документи, які не мають юридичної сили
• Відсутність повноцінного розвитку для дітей, особливо у сільській місцевості
• Заборона ввезення продуктів з України, при цьому українська продукція продається у місцевих магазинах
• Відсутність належного фінансування державних закладів, нестача коштів у місцевих бюджетах

«Я не знаю, как в других учреждениях, но в том, в котором я работаю, администрация утверждает, что на подготовку к зиме не выделялось ни единого рубля. Мы, вот уже сентябрь-месяц, идем в зиму, у нас ничего не делалось для того, чтобы отопительную систему сделать. Как мы будем отапливаться, я понятия не имею» (Луганськ, 18-39)

Позитивні зміни у республіках, які відмічали респонденти:

Комунальні тарифи у рази нижчі, ніж в Україні та не підвищуються так стрімко

Доступна вартість громадського транспорту

Повноцінно курсує громадський транспорт у місті (Донецьк)

Оновлення автопарку громадського транспорту (Донецьк)

Проводиться велика кількість культурно-масових заходів, хоча окремі респонденти вважають таку кількість свят недоречною

«Точно что Луганская цирковая республика. Концерты каждый день, даже не убирают они уже эту сцену» (село ЛНР, 18-39)

Не забороняють розмовляти російською мовою (село ЛНР/ДНР)

«Потому что этот прессинг и давление на Донбасс был ещё задолго до этого Майдана, с которого начался старт. Мы это все, почему-то, чувствовали. И пресечение русского языка. Оно вроде, как и неявно, но мы все это чувствовали. Но что изменилось, у меня нет этого давления» (село ДНР, 18-39)

Безкоштовна швидка допомога

Дешевий та дуже смачний хліб (села ЛНР)

Моральний спокій

«Моральное спокойствие. Мы вернулись, и я оценила с первых минут моральное спокойствие. Тебя никто морально не давит. Это первое, что мы ощутили. Ты людей видишь свободных, с которыми можешь разделить своё мнение и не бояться» (село ДНР, 18-39)

Представники ополчення почали себе більш культурно та коректно вести, не порушують правила та закони (Донецьк)

«Порядочно. Раньше идешь и смотришь, то полицейский или ополченец, все ездят на красный свет. А так, хоть по правилам начали ездить. И уже с окон автоматы не высовывают» (Донецьк, 18-39)

Більш адекватне керівництво республік, ніж влада в Україні

Відсутність озброєних людей на вулицях

«По Луганску не ходят вооруженные, вот их не увидишь нигде, то там по Киеву даже на вокзале вот эти нацики ведут себя по хамски, вооруженные ходят, да и эти, как их, их американские «Хаммеры» (село ЛНР, 40-70)

Частина учасників дискусій відмічали, що від конфлікту виграли наступні сторони:

Влада України (відмиває гроші на війні)

Влада ДНР та ЛНР

Усі контролюючі органи у ДНР та ЛНР (міліція, прокуратура, тощо)

Виробники зброї та іншого військового спорядження

«У меня есть знакомые, которые в Украине говорят: «Да, у нас в селе даже заводик какой-то поставили. Какие-то пули делают, что-то делают. Мы все при деле»» (село ДНР, 18-39)

Військові з України та учасники АТО

«Те сёла и захолустные посёлки, которые не работали, они все ушли в АТО, у них у всех есть свои десять-пятнадцать тысяч гривен, когда у них даже двух тысяч гривен не было до войны. Да. Тут же какое вообще мародёрство было. Тогда ведь все уехали, бери всё, что хочешь» (село ДНР, 18-39)

Інша частина зазначили, що від конфлікту програли усі – всі несуть збитки, а саме:

ДНР та ЛНР втратили усі економічні зв’язки, промисловість майже не працює, підприємства зачинилися, гинуть люди

Україна, яка має утримувати армію

Росія – вкладає кошти з метою підтримки Донбасу

Америка – допомагає фінансово Україні, також втрачає кошти

Оцінюючи кількість людей, які виїхали, респонденти надавали наступні відповіді:

ЛНР покинуло біля 50-60% населення. Більшість виїхало до Росії, хоча серед більш молодого покоління більшість виїхало до України на думку респондентів. Частина учасників відмічали, що поїхало та не повернулося 30-40% населення.

Учасники в ДНР з міст надавали інші оцінки – більшість тих, хто виїхали, повернулися назад, особливо серед людей більш старшого віку, вони не змогли пристосуватися та облаштуватися на новому місці проживання, тому повернулися. Молодь частіше не повертається, при цьому більшість молоді виїхало до Росії.

«В основном молодежь уехала в Россию. Многие там обосновались, нашли работу, начали строить, жизнь свою обустраивать» (Донецьк, 40-70)

Респонденти з сільської місцевості ДНР відмічали, що у більшості мають особистий досвід та виїжджали, але повернулися, причини аналогічні – низький рівень заробітних плат та високі орендні плати. При цьому ще і побутові складності – відмовляли в обслуговуванні у лікарнях, не здавали квартири.

Щодо готовності поїхати зафіксовано наступні думки серед учасників різного віку:

Більшість учасників старшого віку не готові виїжджати, не мають ні бажання, ні коштів

«Вообще-то, учитывая возраст, хочется жить дома, в своей постели» (Луганськ, 40-70)

Більшість учасників молодшого віку також не готові виїжджати, хоча майже всі респонденти з міст мають такий досвід, серед причин небажання виїжджати називали наступні:

Наявність власного житла

Бажання жити у себе вдома на рідній землі

«Да. Но все равно домой тянет, хоть и война. Там мы никому не нужны, только дома, здесь» (Донецьк, 18-39)

«Ну, по сути никто, нигде, никому не нужен, если ты сам не определишься. Поэтому дома стены греют» (Донецьк, 18-39)

«Я больше никуда не уеду со своего родного села. Свои стены лечат и душу, и тело» (село ДНР, 18-39)

Низький рівень заробітних плат, висока плата на оренду житла

Зневага та приниження з боку українців

«С таким отношение, с моральным пренебрежением и уничтожением, с которым я столкнулась в Украине, больше я никуда не поеду» (село ДНР, 18-39)

Ті, хто готовий виїхати, розглядає Росію як країну для нового місця проживання.

До ситуації в умовах конфлікту, яка наразі спостерігається у ДНР та ЛНР, прилаштувалися наступні підприємства та бізнес:

Торгівля (50% від тих, що функціонували раніше) – підприємства цієї сфери пристосувалися найбільш ефективно, також активно розвиваються саме малі підприємства сфери торгівлі

Ресторанний бізнес, сфера громадського харчування

Перевізники

АЗС

Аптеки

Медичні послуги (стоматологія)

Сфера послуг для населення (ремонти, салони краси)

«Смотрю «требуются» — парикмахеры, наращивание ногтей, нет ни одной инженерной специальности, никакой» (село ДНР, 40-70)

Виробництво тютюнової продукції

Залізниця (Луганськ)

Фермерські господарства (сільська місцевість)

Шахти (Північна та Білоріченська)

Промисловість — підприємства цієї сфери пристосувалися найменш ефективно, відмічали наступні промислові підприємства, які продовжують функціонувати, але виробляють біля 20% продукції від попередніх обсягів:

Луганськелектротранс, Луганський ливарно-механічний завод, Луганський патронний завод, ЛугЦентроКцз імені С. С. Монятовского, Луганський завод трубопровідної арматури «Маршал», ТМ «Коровай», Луганський м’ясокомбінат, майже усі підприємства м. Алчевськ,

Луганський тепловозобудівний завод, Стахановський завод феросплавів,

Лутугинський завод будівельних матеріалів·         ЯМЗ, ЯКХЗ (Донецьк), Завод «Норд», ці підприємства продовжують працювали лише завдячуючи РФ

«Все, что у нас работает тут немного, все оно сейчас завязано на России, благодаря их воле, великодушию. То, что эти предприятия, заводы, ЯМЗ, ЯКХЗ и так далее работают, это была их такая щедрость, воля. Если бы не это, ничего бы здесь не работало» (Донецьк, 18-39)

Респонденти з Луганська зазначають погіршення роботи комунальних служб міста та погіршення інфраструктури — сміття стало набагато більше, проводиться «латочний», а не генеральний ремонт доріг, який тримається менше року, закриваються магазини.

Учасники з Донецька напроти відмічали ефективну роботу комунальних підприємств. Також значно покращився ремонт доріг.

«ЖЭКи наши, водоканалы, теплосеть – умницы. Боже, мы как кляли их. Я судилась до этой войны, я их ненавидела. Тут если бы не война, то я их просто люблю. Тут стреляют, а тут тебе водоканал приехали, эта машина вот так стала. Просто молодцы. Потом земстрой какие молодцы. Вот был город роз, он и остался городом роз. Сколько роз, сколько цветов

Еще дороги. У нас таких дорог, наверное, никогда не было. Везде асфальт мгновенно» (Донецьк, 40-70)

«Они молодцы. У нас идеальный порядок. Такого даже не было в мирное время. Эти работают. Мусор убирают возле подъезда, все… Газовая служба» (Донецьк, 18-39)

Респонденти відмічали наступні фактори, які сприяли адаптації підприємств та бізнесув умовах конфлікту:

Наполегливість власників

Зусилля та ентузіазм робітників

Накопичені кошти у представників бізнес еліти, які вони почали інвестувати у підприємства

Економічні зв’язки з Росією, яка виступає ринком збуту продукції

Реалізація продукції до Криму

Наявність сировини, яка надає можливість виробляти різноманітну продукцію (сільськогосподарська продукція, піщані кар’єри, вугілля)

Допомога та інвестиції з боку РФ (навіть відкривають окремі підприємства – птахофабрика, село ДНР)

Наступні питання дискусії стосувалися оцінки представників місцевої влади. Респонденти з ДНР позитивно оцінювали діяльність О. Захарченко як голови республіки – справжній чоловік, ефективний керівник, явний лідер.

Республіканську владу в ЛНР оцінювали скоріше негативно, вважають її пасивною, при цьому місцевій владі надавали скоріше позитивні оцінки. Хоча і відмічали, що більшість представників влади (особливо республіканської) не професіональні, не знають законів, не розуміють процесів, які відбуваються та не мають реальних шляхів вирішення проблемних питань. Процвітає кумівство та корупція при прийнятті на роботу до державних установ. При цьому нинішня влада ЛНР подобається респондентам більше колишньої, яка продавала гуманітарну допомогу в магазинах.

«Хотелось бы, чтобы там работали более компетентные люди, а не только кумовья какие-нибудь, братья, сестры и тому подобное, на хлебных местах пристроенные были» (Луганськ, 18-39)

Також учасники відмічають, що потрібен час для освоєння навичок управління, наразі ДНР та ЛНР невизнані республіки, що негативно впливає на життя у цих об’єднаннях, негативним фактором виступає відсутність адекватної бази законів та часті зміни у владі та призначення на головні керівні посади людей, які не мають жодного досвіду управління. Також негативно на ефективність управління впливає нечесність та бажання збагатитися, яке превалює у більшості призначених представників влади.

«Вот здесь мы возвращаемся к тому, что нет главы республики, скажем, Луганской, вот нет ее» (Луганськ, 40-70)

«У нас с 2014 года, извините, центральные органы власти… приехали Брянка, Краснодон, люди с периферии приехали и все, они решили руководить всей ЛНР, понимаете? И все это пошло. У нас столько много специалистов потеряно, а неквалифицированные люди готовят законы и плохие юристы, что потом эти законы не стыкуются и невозможно с ними работать абсолютно» (Луганськ, 40-70)

«Во-первых, у них нет своей точки зрения, своего законодательства. Они то сначала с Украины списывали законы, теперь они с Российской Федерации списывают законы. Своего ничего нет в этой республике. Причем они берут не то, что лучше, выгоднее для нас, для наших людей, а то, что больше бюджет им пополнит – штрафы повыше, значит, зарплаты пониже» (село ЛНР, 18-39)

«Как только начинаешь привыкать к человеку, он становится авторитетом, его или убьют, или снимут» (село ЛНР, 18-39)

«Некомпетентность да, была, но желание обогатиться и коррупция. То есть это, наверное, тоже одна из проблем, которая мешает нормально функционировать, наверное, в нашем государстве. Наверное, или больше этому уделять внимание, не знаю, каким образом – более честных людей или лучше подбор» (Луганськ, 40-70)

Нижче наведені оцінки різних представників республіканської на місцевої влади, а також представників бізнесу:

Мер міста Луганськ (М. Пілавов) – позитивні оцінки, добрий господар, «не зробив нічого поганого для міста», під його керівництвом ремонтують дороги, проводять озеленення. Але у нього відсутня професіональна команда, також відсутня адекватна законодавча база (відсутня ефективна судова система, не прийняли земельний кодекс), або закони зовсім не працюють у окремих питаннях. Окремі респонденти відмічають, що мер має потенціал для ефективної роботи у республіканській владі, однак він не намагається туди потрапити. Відсутність адекватної законодавчої бази є провиною представників республіканської влади, також деколи приймаються зовсім абсурдні закони, на які місцева влада не може вплинути.

З. Найден – ефективний керівник, її заслуга у тому, що підприємство, яке вона очолює, продовжує функціонувати (Луганськ).

Питання щодо рівня безпеки у ДНР та ЛНР було дуже важким для учасників дискусії, хоча майже усі респонденти відзначили, що жити у республіках дуже небезпечно, зафіксовано основний фактор, який посилює рівень небезпеки – активізація бойових дій та близькість лінії фронту.

Варто відзначити, що учасники з Донецьку оцінили рівень безпеки на 3 з плюсом, відмічають, що кількість обстрілів поменшала, тому відчувають себе більш безпечно. Однак окремі респонденти відчувають небезпеку з боку представників ополчення, які зловживають спиртними напоями та можуть неадекватно себе поводити.

«Я считаю, что людей, которые воюют, надо отбирать, потому что есть такой контингент, который утром, днем и вечером в алкогольном состоянии, с автоматом, со всем, чем хочешь. Упадет, и сразу все взлетит. Поэтому с этим немножко страшно» (Донецьк, 18-39)

При цьому респонденти зазначали, що рівень внутрішньої злочинності значно знизився (як в ЛНР, так і в ДНР), все рідше спостерігаються факти скоєння побутових злочинів, крадіжок у громадському транспорті, цьому скоріше за все сприяє наявність комендантської години та життя за законами воєнного часу, коли покарання за злочини набуває більшої жорстокості.

Лише окремі респонденти вважають, що жити в ЛНР небезпечно, часті випадки нападів, використання зброї та боєприпасів в громадських місцях. Патрулів по місту вночі немає —  «Охраняют у нас памятники, охраняют у нас путепроводы, мосты». Міліція рідко справляється з розслідуванням нападів, пограбувань.

Переважна більшість респондентів спілкується з близькими, родичами та друзями, які проживають в Україні. Частіше спілкують телефон та у інтернеті. Виїжджають рідше через складнощі перетинання блокпостів – великі черги (частіше черги саме на постах в ДНР та ЛНР), а також через велику вартість проїзду.

«Знаете, раньше я чаще ездила. А сейчас, во-первых, эти переезды через блокпосты, особенно ДНР-ские, это настолько напрягает. Там столько времени тратится. То ли там людей у них не хватает. То ли компьютерной техники не хватает. В Украине очередей практически нет» (село ДНР, 18-39)

Окремі респонденти відмічали факти допитування тих, хто пересікає блокпости, що ще більше ускладнює поїздки в Україну та викликає боязнь. Також ті, хто є членами громадських об’єднань або рухів республік намагаються не виїжджати в Україну, бояться негативних наслідків.

«Если молодой парень, девушка пересекает границу, сразу СБУшник забирает и говорит: так, рассказывай, трех сепаратистов сдаешь мне, наверняка же есть ополченцы какие-то у тебя, наверняка, есть какие-то у кума или у знакомого сосед какой-то, который воюет или служит в какой-то госструктуре. Ты мне скажи. Я просто фамилию, имя запишу и все. Вот таким образом проводят дознание у тех, кто пересекает границу» (село ЛНР, 18-39)

«И не только молодые. Пенсионеры тоже. Учительница наша бывшая рассказывала, Людмила Борисовна рассказывала: до десяти вечера их продержали, потому что то ли по подозрениям, то ли она, действительно, в «Мир Луганщине» состоит. Вот она пенсионер, ее до десяти вечера продержали» (село ЛНР, 18-39)

Оцінити скільки саме жителів республік отримують пенсії в Україні респондентам було важко, зазначали, що отримують усі, у кого є сили та здоров’я перетинати блокпости – десь біля 70% пенсіонерів. Решта 30% відсотків або відмовилися від української пенсії принципово, або не можуть виконувати вимоги, їздити в Україну за станом здоров’я. При цьому відмічали, що кількість перевірок з боку України збільшилися, оформлювати та отримувати пенсії стало важче.

«Очень много. Почти все за пенсиями ездят в Украину. И у нас почти вся улица благополучно каждый месяц ездит в Украину за пенсией. На нашу пенсию не проживёшь. Да, но дело в том, что это не просто. Там сейчас такие жёсткие требования. Всячески пытаются зажать, чтобы не выплачивать» (село ДНР, 18-39)

Щодо заробітних плат – відомостей дуже мало, знають лише про тих, хто проживає у республіках але працює методом вахт на території України, тому і отримує заробітну плату в Україні.

«И есть те, кто вахтовые. Выехали предприятия, они туда ездят, там работают, приезжают сюда. Здесь что-то на удалёнке делают. Да, есть такие» (село ДНР, 18-39)

Оцінюють умови життя українців по-різному, в залежності від місця проживання, так у Одесі рівень життя на думку респондентів кращій, а у містах Донецької області такий самий, як у респондентів.

Переваги життя в Україні, які відзначили учасники дискусій:

Немає війни

Визнання країни, юридична сила документів

Наявність громадянства та громадянських прав

«И гражданские права есть, и они всё-таки реализуются. А у нас здесь нет гражданства, и соответственно нет гражданских прав. То есть, мы получаемся бесправными. Как это не назови, а такое есть» (село ДНР, 18-39)

Свобода пересування та виїзду у інші країни

«Свобода перемещения и выезда. Мы же тут зажаты вообще. Это гетто, это резервация» (село ДНР, 18-39)

Підвищення пенсій

Наявність банківської системи

Наявність служб доставки

Наявність перспектив

Відсутність дефіциту з ліками, є можливість купувати іноземні ліки

Субсидії на оплату комунальних рахунків

Якісні та смачні продукти харчування

«Молочные продукты очень вкусные на Украине и колбаса» (село ДНР, 40-70)

Покращення інфраструктури населених пунктів

«Этот Львов весь вылизали. Он красивенький, чистенький, отремонтирован. Но, понятно, это политические ещё вещи. Я хочу сказать, что я выезжаю в основном в Мариуполь и Волноваху. Это те сёла, которые на эту сторону идут. Волноваха была деревня деревней. Сейчас приезжаешь – там прям и то подстроили, и то подстроили. И была в Киеве где-то года полтора назад. Киев вообще расцвёл. Новостроев много, красота. Бабахают эти дома» (село ДНР, 18-39)

Безвізовий режим

«По поводу западенских областей. Вы правильно сказали, но у них там настолько свободно сейчас! Они говорят: «Та, мы в Польшу ездим». Да. Но только сейчас у них это настолько просто стало. Как мы бы выезжали в Мариуполь, вот так и они туда выезжают. И они там вообще не бедуют. У них там вообще всё замечательно» (село ДНР, 18-39)

Недоліки життя в Україні, які відмітили респонденти:

Високі комунальні тарифи

Висока орендна плата

Виїзд великої кількості населення закордон на заробітки, особливо серед молоді

Несправедливе підвищення пенсій (одним категоріям підняли істотно, іншим – на копійки)

Погіршення демографічної ситуації, зниження рівня народжуваності

Зниження авторитету на світовій арені – завжди з простягнутою рукою

Медична реформа (закриття лікарень, скасування швидкої допомоги), висока вартість медичного обслуговування

«Не сравнить. У моего мужа был микроинфаркт. Мы здесь сделали операцию бесплатно, а через месяц у его друга на Украине, в Одессе он живет. Вот он отдал за операцию пятьдесят тысяч гривен плюс двести пятьдесят гривен один укол, плюс каждая капельница платная» (Луганськ, 18-39)

Загроза від націоналістично налаштованих угрупувань, особливо для представників бізнесу

«Но все равно, да, они же боятся, особенно «Правый сектор». У предпринимателей, знаю, «Правый сектор» может и бизнес отнять, к кому-то из них прийти, все на свете» (село ЛНР, 18-39)

Національна ідеологія

«Я просто хочу сказать по моим родителям. Увеличили пенсии. У мамы сейчас две с половиной, у папы почти семь. То есть если брать, можно жить, они в своем доме. Но вот материальное, наверное, не главное, но вот идеология… Сколько с ними общаюсь, может, они люди старой закалки, но они не понимают и они отказываются понимать и принимать вот эту идеологию, которую навязывают. У меня папа даже говорит, что он не хочет ни украинские каналы смотреть, потому что он не доверяет» (Луганськ, 40-70)

Особливо складні умови життя у ВПО, які вимушені знімати житло, яким складно знайти гідну роботу, при цьому ще потрібно допомагати своїм батькам та дітям.

Респонденти зазначили наступні негативні зміни, які відбулися в Україні протягом останніх 5 років:

Зниження рівня життя та доходів

Підвищення комунальних тарифів

Зростання безробіття

Проблеми з вугіллям

«Мама тоже живёт в своём доме, но уголь у них купить практически нереально. Это целая проблема у неё с углём. Нет угля, не можем купить. Это блаты, это знакомства, это вечное дёрганье кого-то. И каждый год одно и то же. И это в течение последних четырёх лет очень большая проблема с углём» (село ДНР, 18-39)

Розчарування у владі, повна недовіра до політиків та Президента

«Они такие недовольные, в метро только об этом и говорят, проклинают правительство, невозможно выжить» (село ЛНР, 40-70)

Відсутність свободи слова, острах бути покараним за свої погляди, які відрізняються від загальної ідеології

«Начнем разговаривать что-то о политике, против власти, говорят: обязательно кто-то третий подскакивает, и мы уже боимся говорить об этом, потому что сдадут» (Луганськ, 40-70)

Нав’язування національної ідеї та української мови

«Люди настолько напуганы, особенно вот в этих государственных структурах, соцслужбах, всех обязали — на работе у всех в шкафчиках висят вышиванки. Только, не дай бог, вслух о какой-то проверке, все как идиоты на верхнюю одежду сверху одевают эту вышиванку и должны тільки українською мовою, не дай бог на русском что-то сказал, обращение. То есть это насколько ненормальная ситуация. Они молятся, вам плохо, говорят, а нам здесь в десять раз хуже. Насколько плохо…» (Луганськ, 40-70)

Успішність жителів ДНР та ЛНР можлива лише після визнання республік чи після їхнього приєднання до Росії. Безпосередньо від рядових мешканців нічого наразі не залежить, їхні риси та людський потенціал не можуть бути підґрунтям для досягнення успіху. Для того, щоб бути успішним у ДНР та ЛНР, потрібно мати наступне, відмічають інформанти:

Достатньо коштів («валізу грошей», які були накоплені раніше)

Пробитися до влади

Попасти на керівні посади до державних структур

Зв’язки та блат

Бути програмістом та віддалено працювати на іноземних замовників

Отримувати 2 пенсії – і російську, і українську

Учасники зазначили наступні рівні доходів, які нададуть змогу почувати себе щасливим:

Мінімально – від 15-20 тисяч (сільська місцевість) до 25-30 тисяч рублів на кожного члена сім’ї на місяць, скоріше цифри 20-25 тисяч більш оптимальні як пенсія

Оптимально – 50-60-80 тисяч рублів на місяць на кожного члена родини, такий дохід дозволить відчувати себе комфортно

«На семью только на еду и ЖКХ необходимо 25 тысяч, это если во всем остальном себе отказать» (Луганськ, 18-39)

1-1,5 тисяча доларів

Розділ 3 – Джерела інформації

Джерела інформації, які використовують респонденти, залежать від віку учасників та місця проживання. При цьому найбільш популярними зафіксовано наступні джерела:

1. Телебачення – усі вікові групи, частина учасників різного віку переглядає і українські телеканали, категорія більш молодого віку рідше дивиться телебачення взагалі та українські телеканали зокрема.
2. Інтернет (сайти новин, пошукові ресурси, ютуб, соціальні мережі) – усі вікові групи, соціальні мережі як джерело інформації більш розповсюджені серед респондентів молодшого віку. Мешканці сіл ЛНР старшого віку зазначили, що майже не користають інтернетом.
3. Радіо (частіше російське радіо).
4. Сарафанне радіо. Серед телеканалів, які частіше використовують учасники для отримання інформації, відмічали наступні:

ü  Російські телеканали: «Перший канал», «РЕН ТВ», «СТС», «Росія 1», «Росія 24», НТВ, «Звезда», ТНТ, «Росія», НТН, ОРТ, РТР, «Планета», «Мир»ü  Місцеві телеканали: Луганськ-24, респонденти з ДНР рідше дивляться місцеві канали та майже не довіряють їм, також вважають їх неінформативними

«Местные – это только пропаганда, имитация. Мы танцуем, мы еще что-то такое все» (село ДНР, 40-70)

ü  Українські телеканали: «Ньюз Ван» (справедливий телеканал), «Зік», 112, 1+1, 2+2, 5й, Інтер, Україна, СТБ Інтернет ресурсі, які використовують учасники для отримання інформації:ü  Російські – Яндекс, ВКонтакті, Однокласники, Русская весна, Антимайданü  Іноземні – Фейсбук (окремі учасники)ü  Українські – програми А. Шарія

Переважна більшість респондентів отримують інформацію із різних джерел, самостійно порівнюють, аналізують, роблять висновки. Цілковитої довіри не викликає жодне з наявних джерел інформації.

«Как ни крути, а информационная война еще не закончена. Поэтому конкретно слепо доверять чему-то я не сторонник, можно смотреть и те, и другие, делать выводы. Вот так вот» (Луганськ, 40-70)

«Пытаться как-то анализировать, пытаться как-то сопоставлять, то есть уже отсеял чисто пропагандистские каналы, как украинские, так и российские. Очень неплохой Новости Донетчины, в Краматорске. Этот сайт советую. Ребята дают объективную информацию, в Краматорске украинские новости Донецка» (село ДНР, 40-70)

Хоча при цьому респонденти зазначають, що більше довіри викликають російські джерела інформації.

«Если больше, то российским. А так, понятно, что они под себя, но все равно украинские – это вообще. Украинские – это фантастика. Российские тоже врут. У нас менталитет по Россию подточен, поэтому нам кажется, что они меньше» (село ЛНР, 18-39)

Серед українських спікерів, респондентам подобаються та викликають часткову довіру В. Рабінович, Є. Мураєв, Є. Червоненко.

В цілому більшості учасників достатньо інформації, відмічають, що мають доступ до будь-якої інформації, яка їм цікава. Проблема полягає у іншому – недостатньо об’єктивної, правдивої інформації. Серед інформації, якої не вистачає, зазначали наступне:

Коли закінчиться війна

Коли буди об’єднання з Росією

Діяльність ОБСЄ

Також окремі респонденти зазначали, що в інтернеті недостатньо інформації про ЛНР, необхідно створити окремий портал та розміщати на ньому інформацію різного роду щодо ситуації в ЛНР, новин, заходів, змін та діяльності влади.

Розділ 4 – Відношення до політичних лідерів

В процесі дискусій, як і очікувалось, зафіксоване негативне відношення до українських лідерів. Частіше серед лідерів згадували наступних діячів: П. Порошенко, В. Гройсман, Ю. Тимошенко, І. Луценко, А. Парубій, А. Яценюк, О. Турчинов, О. Ляшко, А. Аваков.

«Лидерами они только у себя считаются, в своей шайке. Тимошенко отсидела и будет баллотироваться. Тоже не понятно. Алкаш пообещал, что выберите президентом, закончится война. Нет ничего. Ну, это самые простые примеры» (Донецьк, 18-39)

«Для своего народа они ничего не сделали, это явно. Для нас они вообще стали врагами, потому что они нас убивают. Поэтому, я считаю, такие люди не должны стоять у власти» (село ЛНР, 40-70)

П. Порошенко – ставлення вкрай негативне, «шоколадний заєць», зловживає спиртними напоями, вбивця, слова завжди розходять з діями. Партію П. Порошенка називають «партією війни». Негатив також викликає бізнес Порошенка, те, що він не продав свої фабрики. Залежний, маріонетка в руках Заходу. Жадібний, безпринципний, негативно налаштований щодо населення республік.

«Он сказал: эта сторона хорошая, а здесь недочеловеки, это люди второго сорта» (село ДНР, 40-70)

Ю. Тимошенко – відношення негативне, темна конячка, складно зрозуміти її подальші плани та дії. Відмічають, що вона їздить до Москви та намагається домовитися з В. Путіним, одна яскравих досягнень доки не спостерігається. Хоча при цьому є відомості, що вона літала і до США. Підла, непередбачувана, вже була при владі, не показала себе ефективною. Дуже ображаються на її слова щодо огородження Донбасу колючим дротом.

А. Аваков – ставлення негативне, «бандит», «керує тими військами, які нас вбивають». Дуже опасаються подальшого можливого просування А. Авакова по кар’єрній драбині.

«Лучше уже Порошенко. Аваков более жесткий, имеющий за собой структуры. Один из ярых людей, которые против Донбасса, зачистки, очень много по этому вопросу зачисток, вопросов, разных мер против Донбасса» (село ДНР, 40-70)

В. Медведчук – ставлення скоріше позитивне або нейтральне, сірий кардинал, кум Путіна, також темна конячка, сміливий, сполучна ланка між Росією та Україною. Згадували його дружину як ведучу Х-фактора. Приймав участь у обмінах полоненими, сприяв цьому обміну. Сподіваються на покращення та вирішення ситуації, якщо Медведчук та інші опозиційні лідери прийдуть до власті.

«Медведчук еще более-менее положительно. Я считаю, что это человек, который может компромиссы с Россией находить, и здесь на переговорах. Он же в группе переговорщиков в Минске. Я считаю, что он еще что-то может как-то сделать» (Донецьк, 18-39)

Також негативне відношення до усіх провладних партій – «Народний Фронт», «Самопомічь», та навіть «БЮТ».

При цьому Шуфрича, Мураєва, Рабіновича та Червоненко називають більш адекватними, людьми, які хочуть врятувати Україну і на руках яких відсутня кров. Позитивне ставлення до партій «Опозиційний Блок», «За життя» та «Наш край».

«Отдал бы предпочтение Рабиновичу. Хоть он и еврей, но так сладко поет. Я не знаю. Мне нравятся его песни. Если бы он, действительно, пришел к власти, и это бы сбылось, то мы бы жили шикарно, мы жили, как в Израиле живут» (Донецьк, 40-70)

«Мураев настроен пророссийски, он умные вещи говорит, его приятно слушать, но ему ничего сделать не дадут» (Луганськ, 18-39)

Політичної сили, яка буде спроможна вирішити конфлікт та при цьому ефективно захищати інтереси мешканців Донбасу поки немає, зазначали респонденти. Опозиція (В. Рабінович, Ю. Бойко, Є. Мураєв, В. Медведчук, Б. Колесніков, Добкін, Вілкул, Кернес) мають потенціал та можуть стати такою силою. При цьому окремі учасники наголошують, що адміністративний ресурс та силові структури будуть сприяти нечесним виборам, тому шанси прийти до влади у опозиції дуже невеликі.

Відношення до лідерів РФ позитивне у більшості респондентів. Особливо вкрай позитивне відношення до В. Путіна.

В. Путін – ставлення позитивне, ефективний президент, велика людина, це надія Росії, залог її стабільності та величі, підняв рейтинг Росії на світовій арені. Розумний, мобільний, енергійний, спортивний, тверезий у всіх розуміннях, усім серцем кохає свою країну. Розвиває армію, науково-технічний потенціал, захищає інтереси населення. Окремі респонденти відмічають, що Путін повинен більш рішуче вирішувати проблеми Донбасу. Серед негативних згадувань – відсутність ефективної боротьби з корупцією, розрив між рівнем життя та добробуту у Москві та інших регіонах, невдала пенсійна реформа.

«Путин – это яркая такая звезда в истории России, которую надо беречь и ценить, чтобы годы его продлить, потому как иначе может закатиться этот весь» (Луганськ, 40-70)

«Пожалуй, единственный президент на планете земля, который, действительно, президент и которого любит его народ и отдает ему предпочтение. Он, по-моему, превзошел Иосифа Виссарионовича по отношению. Его, действительно, россияне любят и почитают» (Донецьк, 40-70)

«Конечно, Путин для России – это стабильность России» (Луганськ, 40-70)

«Очень хорошо отношусь к нему. Очень хороший президент, за народ, за молодежь. Программы у него такие. Смотрю, мне нравится очень» (Донецьк, 40-70)

«Он стабилен, он поднял страну. Извините, любое государство сейчас бы было согласно, чтобы такой президент был» (Луганськ, 40-70)

«Для своей страны он хороший президент и любит народ. Президент да, хороший. Мне кажется, нужно чуть-чуть быть жёстче в своей внешней политике, чуть-чуть можно быть жестче, отвечать жестче той же Украине, той же Англии. Но как президент он много для своей страны делает. Действительно, он любит свою страну» (Донецьк, 40-70)

«Дипломатия на уровне. Президент мирового, скажем, масштаба, лидер, просто лидер, действительно, за которым пойдут люди» (Донецьк, 40-70)

«Опять же, для своей страны, для России – это стабильность, это стабильная страна, он стабилен. Если сравнивать с тем, что было в России, умный, конечно, политик, гибкий» (Донецьк, 40-70)

«Ну, Россия – это великая держава, на самом деле. И как президент для своего народа, он молодец. И свой народ он всегда защитит, и показал он нам… Парад Победы был, он показал, какой он молодец, и что у него есть. То есть он показал, что он может, в принципе, защитить свою страну» (Донецьк, 18-39)

«Дипломат, очень грамотный политик. Ну, то есть лицо государства. И как лицо государства, прекрасное» (Донецьк, 18-39)

«Путин сильный президент. Его боится весь мир. Поэтому, конечно, склоняемся мы к России больше – потому что он сильный президент, который никогда не падает лицом в грязь, всегда сдержанный. И отстаивает интересы страны» (село ЛНР, 18-39)

«Та это лучший человек, лучший лидер вообще. Таких бы всем и не было бы войны. И вся планета жила бы мирно» (село ДНР, 18-39)

«А после того, что с нами случилось здесь, авторитет Путина поднялся у нас в глазах очень сильно. Потому что действительно, за поддержку, за гуманитарку, за всё ему огромное спасибо. Каждое слово у него очень значимое и весомое, ответственное» (село ДНР, 18-39)

«Россия поднялась. Там и производство, и всё на свете. Север сейчас поднимает, Дальний Восток поднимает» (село ДНР, 18-39)

«Не только Россия его ценит. Весь земной шар о нем говорит. Его ценят, его принимают, к нему прислушиваются» (Луганськ, 18-39)

«Поднимает Россию с колен» (село ДНР, 40-70)

У більшості відношення до Путіна не змінилося, відмічають, що він дипломат, який з гідністю витримує усі нападки від опонентів. Гідний лідер та ефективний президент. Лише окремі учасники відмічали, що відчувають легке розчарування щодо відсутності більш рішучих та конкретних дій В. Путіна щодо ситуації на Донбасі, але все одно відчувають прихильність президента РФ та його бажання допомогти населенню ДНР та ЛНР, якщо буде нагальна потреба.

«Мы тут, конечно, подобиделись на него, что не забрал, но хорошо, хоть под крылом пока держит, что в обиду не даст. Если вдруг Украина начнет наступление, что российские войска зайдут» (Донецьк, 18-39)

Ставлення до лідерів США негативне у переважної більшості учасників дискусії. Називають їх продажними, нечесними потомками «піратів», які відстоюють лише власні інтереси та досягають своїх цілей будь-якими шляхами. Присутність США завжди призводить до виникнення війн (Ірак, Сирія, Афганістан).

Серед американських лідерів називали Трампа, Маккейна, Обаму, Т. Мей.

Респонденти молодшого віку називали Трампа веселим хлопцем зі смішною зачіскою. Згадували його висловлювання щодо паркану з Мексикою.

Частина учасників зазначали, що чітко розділяють США та ЄС та мають різне відношення до цих інституцій, хоча ставлення у обох випадках негативне. Америку вважають лідером, ЄС – підлеглими, васалами. Називали Меркель, Олланда та Макрона американськими маріонетками.

Серед реальних лідерів ЄС називали А. Меркель, відмічали, що Німеччина домінує у ЄС, а Меркель намагається дружити і з РФ, і з США, захищаючи інтереси своєї країни.

«Сидит на двух стульях. Пытается угодить Путину и пытается угодить Трампу» (село ДНР, 18-39)

Обговорення В. Януковича виплило спонтанно ще на початку усіх дискусій, ставлення до нього негативне, звинувачують у зраді.

«Он предатель. Он предал народ свой, бросил и спасал свою жизнь. А если бы он был вот такой, как Захарченко, то не было бы войны, наверное. Просто порешали, как-то разобрались. Дело в том, что Янукович трус. Я думаю, что многие согласны. Его не потерпит народ» (Донецьк, 40-70)

«Мне он лично ничего не сделал, мне хорошо жилось. Можно было в кредит что-то покупать, ездили в Алушту отдыхать почти каждый год, ремонты делали, какие-то покупки. То, что жилось при нем хорошо, это да» (Донецьк, 40-70)

«Ты же лицо страны, стой до последнего. Что бы там ни случилось, ты должен стоять и руководить страной. А так… «Ой, извините, у меня молоко сбежало». То есть президент не должен бросить свой народ, иначе это уже не его народ. Поэтому, как мы можем к нему относиться? Он бросил нас» (Донецьк, 18-39)

«Он бросил не одного человека, ни двоих, он бросил государство. Это не прощается» (село ЛНР, 40-70)

Хоча при цьому відмічали, що за часів Януковича відчували стабільність, мали нормальні доходи, могли планувати своє життя.

Розділ 5 – Реакція щодо важливих подій

В процесі дискусій було важливо виявити реакцію респондентів на більш резонансні події, які відбувалися у ДНР та ЛНР. Зафіксовано різні точки зору щодо ліквідації лідерів республік:

Частина респондентів ліквідацію Мотороли та Гіві покладають на українські спецслужби. Мета – ліквідація сильних лідерів, дестабілізація ситуації у республіках, поширення паніки серед населення.

Інша частина учасників відмічають, що ліквідувати Моторолу та Гіві могли їхні же поплічники. Причина – з цими людьми було важко домовитися в умовах більш мирного часу, вони звикли до силових методів вирішення питань, а це призводило до конфліктів.

Окремі респонденти вважають причина ліквідації Мотороли та Гіві — переділ зон впливу.

Щодо ліквідації О. Захарченка точки зору респондентів також розділилися:

Переділ влади

Ліквідація українськими спецслужбами, причина – ефективний лідер, гідний конкурент на виборах, якого могли підтримати більшість жителів ДНР та ЛНР, при цьому ставленик Києва не мав би шансів на перемогу

«Гиви, Моторола, свои, передел власти однозначно, а вот с Захарченко ситуация неоднозначная. Его могла убрать Украина гораздо раньше и легче. Он все время появлялся на людях» (Луганськ, 40-70)

Ліквідація українськими спецслужбами за допомогою іноземних спецслужб та людини з кола Захарченка, яку шантажували або підкупили

Ліквідувала Москва (звучало опосередковано), бо він був більш категоричний, польовий командир, який не звик йти на компроміси. Пушилін більш дипломатичний та поступливий, а це потрібно РФ, якщо є намір віддати ДНР/ЛНР назад Україні

Загибель О. Захарченка вважають великою трагедією для усього Донбасу (окремі респонденти практично плакали). Зазначають, що йому немає гідної заміни. Сміливий та надійний, не прятався за спіни, патріот. Він забезпечував стабільність та віру в зміни на краще. Навіть жителі ЛНР поділяють цю точку зору, бо вважали його ефективним лідером.

«И всегда же он первый. Я всегда присматривалась после гибели, он всегда идет один и мальчишек этих отодвигает назад, вот охранников. Они все идут сзади, он всегда идет первый. Всегда» (Донецьк, 40-70)

«Этот человек был на своем месте. Теперь я не знаю, стабильность какая-то была, мы к нему привыкли. Он знал этот регион, он нас не бросил, не предал» (Донецьк, 40-70)

«Но почему-то у нас гибнут герои, ну, не герои, а начальники. В Украине пацаны эти гибнут. Ни один генерал там не погиб, никого не взорвали, не подорвали. А у нас все, кого уважают, кого знают, все погибают» (Донецьк, 40-70)

«Его просто ликвидировали не как человека или политика, а как… Не то, что икону, а в нем была сконцентрирована надежда людей во что-то лучшее, что «вот, он». Может, он и не решал, и скорее всего не решал, но он все это держал под контролем, и его нам уже так интерпретировали, что он наш человек, который нас выведет в светлое будущее. А теперь потеря тех идей каких-то. И светлого будущего» (Донецьк, 18-39)

«Мы от души завидовали, где-то по-доброму завидовали, что у них есть такой лидер. В Луганске, к сожалению, Плотницкий и подобные ему – это не лидеры. Тем более, с таким грязным прошлым, как был Плотницкий – это не лидер» (Луганськ, 40-70)

«Я, например, не теряла надежду, что воссоединимся, и Захарченко нашим лидером будет» (село ЛНР, 18-39)

Респонденти також зазначали, що серед населення поширюється інформація, що О. Захарченко залишився живим.

Окремі респонденти також називали трагедією загибель Мотороли та Гіві, бо вважали їх дійсними патріотами, гідними солдатами та легендами свого часу.

Частина респондентів відмічають, що українські спецслужби присутні та досить ефективні на території ДНР та ЛНР. Вони реально можуть дестабілізувати ситуацію, та вже займаються цим питанням. Також, на думку окремих респондентів, агенти можуть зіграти на зростаючому невдоволенні мешканців ДНР та ЛНР і це може призвести до чергового повстання, наразі невдоволення зростає, так як жителі не відчувають позитивних змін.

«Вот, как недавно на Украине: пришли недовольные чуть-чуть, двести человек, сделали переворот на Украине и все. А у нас что тут получается? Люди с каждым годом, с каждым месяцем недовольны в данный момент данной ситуацией у нас, в Луганской республике. Как властью, так обстановкой. За четыре года при всем том, что мы пытались найти, какие предприятия работают, но согласитесь, у нас в ЛНР мы танцуем и поем. Понимаете, вы в новостях что-нибудь другое видели? Ничего больше. Это же вообще смешно даже, понимаете. Мы танцуем и поем, весело живем» (Луганськ, 40-70)

Інша частина респондентів сумніваються, що українські спецслужби здатні серйозно дестабілізувати ситуацію в ДНР/ЛНР.

«Кардинально ничего не могут изменить, только какие-то мелкие пакости типа того, что столб где-то подорвать или мост» (Луганськ, 18-39)

«Они просто как укусы комара – делают неприятности мелкие» (село ЛНР, 40-70)

Більшість респондентів як старшого, так і молодшого віку виказують позитивне ставлення щодо приєднання Криму до Росії, однак при цьому наголошують, що наразі не мають можливості відпочивати у Криму, хоча раніше постійно відвідували півострів. Більшість жила в очікуванні, що Донбас повторить сценарій з Кримом, в даний момент ці сподівання слабшають.

«Мы мечтали, что мы будем вторая серия, но почему-то эта серия получилась не совсем такая» (Луганськ, 40-70)

«На счет Крыма могу сказать, что, я считаю, люди сделали свой выбор. Они хотят жить в своей родной стране, которая испокон веков была их родной страной. Поэтому я положительно отношусь к этому» (Донецьк, 18-39)

«Крым исконно был русский» (село ДНР, 18-39)

«Им можно только позавидовать. Мы так надеялись, что у нас будет то же самое» (Луганськ, 18-39)

«Если бы не Россия, их бы перерезали и бандерлоги, и татары. Я рада за крымчан. Они вернулись в свою семью» (село ДНР, 40-70)

Емоційно відчувалося, що більшість учасників розчаровані тим, що досі не входять до складу РФ як Крим, не розуміють, чим вони відрізняються від мешканців Криму, але при цьому всіляко виправдовують Росію, наголошуючи що на даний час РФ просто не має можливості приєднати ДНР та ЛНР, але це питання серед нагальних та важливих для влади РФ. Образа на РФ та розчарування більше серед учасників більш молодого віку.

«Грубо говоря, им все досталось на халяву, Крыму. Лучше бы Россия такое внимание нам бы уделила. Это для донецких в первую очередь. Крым – ну есть он там и есть» (Донецьк, 40-70)

«В самом начале мы еще как-то верили, на что-то надеялись. Все так считали, что мы примкнем к России, но сейчас мы уже видим, что мы реально не нужны России» (Донецьк, 18-39)

«Очень обидно, что нас просто использовали. Вот и все» (Донецьк, 18-39)

«Санкциями задавили. Если Россия сейчас опять скажет, что признает нас, ей же ещё больше санкций впаяют. России тоже не выгодно терять свои позиции на мировой арене. Поэтому мы России не нужны, но они помогают, чем могут» (село ДНР, 18-39)

«Просто у Путина нет возможности нас забрать, нет возможности» (село ЛНР, 40-70)

«Грубо говоря, им все досталось на халяву, Крыму. Лучше бы Россия такое внимание нам бы уделила. Это для донецких в первую очередь. Крым – ну есть он там и есть» (Донецьк, 40-70)

«В самом начале мы еще как-то верили, на что-то надеялись. Все так считали, что мы примкнем к России, но сейчас мы уже видим, что мы реально не нужны России» (Донецьк, 18-39)

«Очень обидно, что нас просто использовали. Вот и все» (Донецьк, 18-39)

«Санкциями задавили. Если Россия сейчас опять скажет, что признает нас, ей же ещё больше санкций впаяют. России тоже не выгодно терять свои позиции на мировой арене. Поэтому мы России не нужны, но они помогают, чем могут» (село ДНР, 18-39)

«Просто у Путина нет возможности нас забрать, нет возможности» (село ЛНР, 40-70)

Частина респондентів відмічали, що Донбас Росії не потрібен, підприємства нецікаві, бо вони не модернізовані та збиткові, робоча сила виїхала, залишилися лише пенсіонери, дотувати ще один регіон немає ніякого сенсу, при цьому РФ може ще більше постраждати, коли будуть застосовані наступні санкції. Також немає жодного сенсу приєднувати лише частини областей.

«Донбасс неинтересен России, потому что все, что надо, уже было сделано. Массу пенсионеров им забирать – это вообще им неинтересно и не есть смыслом, а основная масса народа среднего возраста или старше» (Донецьк, 40-70)

«Просто сейчас не готова Россия забрать. Как она может забрать не всю область, а часть области? У нас же не вся область, а часть области. Это, получается, часть забрать, а часть оставить?» (Донецьк, 40-70)

На думку більшості респондентів блокада з боку України призвела до значних збитків. Учасники відмічали наступні негативні наслідки блокади:

Крах економіки, закриття більшості підприємств

Втрата ринку збуту вугілля та металу, зниження заробітної плати у шахтарів та металургів

Розрив єдиного комплексу важкої промисловості (заводи були пов’язані між собою, співпрацювали у виробленні конкретної продукції)

Зростання цін

Втрата банківської системи

Корупція на пунктах пропуску

Втрата залізничного сполучення

Зачинений Шахтинський міст для населення, при цьому потік контрабанди перевозять по цьому мосту (ЛНР)

Частина учасників ЛНР зазначили, що блокада не відчувається, торгівля продовжується, але вже як нелегальна, також процвітає контрабанда, особливо жахливих наслідків, пов’язаних з контрабандою, назвати не можуть.

Частина учасників ДНР також відзначили, що не відчули блокаду, спочатку було трохи важко, але потім збільшилася кількість товарів з Білорусії та Росії, тому негативних наслідків блокади не було. Окремі респонденти при цьому зазначають, що хоча і дефіциту товарів немає, якість продуктів харчування дуже низька у порівнянні з аналогічною українською продукцією.

Частина респондентів з ДНР відмічали, що блокадою Україна нанесла збитки в першу чергу сама собі, а саме:

Втрата Донбасу як ринку збуту виробленої продукції

Немає газу та вугілля, тому населення вимушене вирубувати насадження для того, щоб мати опалення взимку

«Там, я знаю, чтобы топить, все посадки повыкосили по Украине. Люди не знают, как зимовать. Газ забрали, угля нет, а зимовать-то надо» (Донецьк, 40-70)

Мешканці ЛНР наголошують, що присутності російських військових не помічали, якщо на вулицях і є люди у військовій формі, то це місцеве ополчення, представники комендатури, охорона або інші підрозділи, ні в якому разі не кадрові військові РФ. Лише окремі респонденти зазначили, що російські військові присутні, однак їхня присутні не помітна та не відчувається.

Розділ 6 – Оцінка можливих сценаріїв реінтеграції

Наприкінці дискусії учасникам було запропоновано оцінити можливі варіанти розвитку подій. Зафіксовано наступні оцінки:

Входження ДНР та ЛНР до Росії на будь-яких умовах та при будь-якому статусі – найбільш бажаний сценарій для респондентів

«Я считаю, что у нас другого пути нет, только к России, тем более, учитывая, что Россия федеративное устройство имеет, мы можем быть тоже одним из субъектов федерации, Донбасс» (Луганськ, 40-70)

1. ДНР та ЛНР у статусі федерацій в складі України за умовами Мінських домовленостей – також прийнятний сценарій для частини респондентів, окремі респонденти вважають цей варіант найбільш реалістичним, хоча більшість учасників вважають Мінські домовленості дуже нестабільними, неконкретними, недопрацьованими та непрацюючими, нежиттєздатними

Проголошення незалежності ДНР та ЛНР, створення нової держави Новоросії – зазначають, що повинні бути незалежними, бо результати референдуму чітко підтвердили це бажання і цю позицію, яку поділяє переважна більшість населення. Але при цьому відмічають, що повна незалежність та відсутність допомоги з боку Росії не будуть сприяти розвитку республік. Окремі респонденти вважають, що до Новоросії повинні входити усі області, розташовані по праву сторону Дніпра та Росія повинна їх відібрати та об’єднати

«Хотелось бы, конечно, чтобы Россия отобрала полноценно восемь областей. Или девять, сколько их? Чтобы было Новороссия. Чтобы они отобрали всё по Днепру» (село ДНР, 18-39)

Серед пунктів Мінських домовленостей поінформовані про наступні (варто зазначити, що лише окремі учасники поінформовані щодо більшості пунктів, більшість володіє інформацією лише про особливий статус):

Особливий статус (по типу автономії чи федерації) для ДНР та ЛНР у складі України

Повне припинення військових дій

Відновлення кордонів

Відведення військ від лінії розмежування

Амністія для тих, хто приймав участь у військових діях

Ліквідація блокпостів

Обмін полоненими («всіх на всіх»)

Вибори

Введення «народної міліції»

Для урегулювання конфлікту необхідні наступні зміни/дії, відмічають учасники дискусії:

Повна зміна влади в Україні зможе стати підґрунтям того, що запрацюють Мінські домовленості та конфлікт буде урегульований

Внесення змін до Конституції України (особливо щодо адміністративно-територіального устрою)

Надання особливого статусу з можливістю приймати власні закони

Відміна Мінських домовленостей, розробка та прийняття нового документу щодо перемир’я між ЛНР/ДНР та Україною (окремі респонденти)

Залучення громадськості з обох сторін для більш адекватного та ефективного вирішення питання

Знищення України (окремі респонденти)

Визнання республік та наявність військових РФ впродовж усього кордону між республіками та Україною

Надання російській мові статусу офіційної мови

Відміна офіціальної заяви – «Росія – ворог»

«Не хочу я, чтобы моего ребенка учили в школе, что Россия – это враг. Я не хочу, чтобы за эту георгиевскую ленточку стреляли, стреляли за это. Я не хочу, чтобы фашистов признавали,   Вместо Дня Победы день памяти восьмого» (село ДНР, 40-70)

Заведення військ РФ до республік

«Это пример миротворцев, как хочет Украина ввести. Если российские войска сюда зайдут, война сразу закончится. Потому что с Россией воевать никто не захочет. Ни Америка, ни Европа, ни Украина. Да, если бы они зашли, то всё, у нас бы был мир, процветание и стабильность, и планы на будущее» (село ДНР, 18-39)

Окремі респонденти читали в інтернеті прийнятий Закон щодо реінтеграції Донбасу, вважають його неефективним та образливим, його виконання призведе до репресій, також обурює факт позбавлення права голосувати на виборах.

Частина респондентів відмічала, що наразі немає умов, за якими вони готові повернутися до складу України. Загинуло багато людей, образа та ненависть все ж панує серед населення, тому найкращий вихід – відділення від України. Також не хочуть повертатися в Україну, бо вони будуть вимушені відпрацьовувати усі зовнішні борги, яки взяла нелегітимна влада України у МВФ. Інша частина учасники називали наступні умови, за якими вони будуть згодні повернутися до України:

Відміна націоналістичної бандерівської ідеології

Відновлення співпраці України з Росією по всіх питаннях – Україна повинна перестати вбачати в Росії ворога

Серед страхів, які асоціюються з поверненням в Україну та найбільше турбують респондентів, зафіксовані наступні:

Фізична розправа

«Отдать нас Украине – это отдать нас на растерзание, просто. На казнь. Это даже не смерть. Это казнь» (село ДНР, 18-39)

Свавілля (не поточено з боку кого саме)

Репресії з боку націоналістично налаштованих українців, зачистки

«Репрессий, бандеровщины, которая сюда придет и будут говорить. Они же когда пришли, говорили: а що ж ваші хати? У нас сараї кращі, ніж ваші хати. Де ж ваші палаци. Они пришли, им пообещали рабов, извините, наше жилье, все, а мы должны как рабы быть. Они пришли даже с другой идеологией» (Луганськ, 40-70)

Висилка в табори та тюрми

«В особенности, если будет там дальше это правительство. Вы понимаете, они же тюрьмы, лагеря для нас построили. Каждый человек, который здесь живет, даже ребенок для украинца – это сепаратист. А если только нас назад вернут в Украину, каждый будет отвечать по их закону. Это тюрьма любому человеку, воевал, не воевал, пенсионер, юноша, девушка, любому» (село ЛНР, 18-39)

«Концлагеря для нас уже готовы. При том, что детей будут забирать отдельно, чтобы мозги им поменять на тот лад, который надо. Которые очень сепаратисты, их сразу уничтожать будут. Которые, так сказать, не сильно замазаны сепаратизмом, их будут перевоспитывать в концлагерях, на десять лет лишать права голосования и так далее, и так далее» (Луганськ, 18-39)

Клеймо «ворог», самосуд

Відібрання майна

«Все наше хозяйство позабирают, придурки, всех курей, поросят, всех позабирают в нашем селе. Вот эта Украина, всегда голодная, позабирают все» (село ДНР, 40-70)

Переважна більшість респондентів зазначили, що ДНР та ЛНР самостійно не здатні завдати поразки українській армії.

«Там НАТО, там они тренированные, дрессированные. А у нас нет ничего абсолютно. Наши ребята как ходили в кроссовках, так и ходят в кроссовках. Мы же видим, в чём они ходят. В драных штанах, в кроссовках. У нас нет такой техники, у нас нет такого вооружения. У нас нет таких мощностей. А блокпосты? Они как сидели в землянках. Так и сидят. У нас нет ничего абсолютно. Так что, если нам не помогут, то ляжем мы здесь все» (село ДНР, 18-39)

Україна здатна захопити ДНР та ЛНР за наступних умов, але вона не буде цього робити, бо усі ролі вже розписано, а по-друге України вигідний цей конфлікт:

Фінансова та інші види допомоги з боку США

Якщо РФ повністю перестане надавати допомогу та дистанціюється від республік

«Пока Россия будет поддерживать, вряд ли это возможно. Какие-то передвижения могут произойти, но вряд ли. Но если Россия отвернется, это произойдет очень быстро» (Донецьк, 40-70)

В ситуації розростання конфлікту, збільшення його масштабів та активності Росія буде підтримувати ДНР та ЛНР – виказують свої сподівання учасники дискусій, наголошують, що без допомоги Росії їм буде вкрай складно у всіх аспектах, особливо – самостійно протистояти Україні та США (при цьому російських військових ніхто не бачив).

«Мы полностью от них зависим, и в военном плане, и в экономическом» (Донецьк, 18-39)

«За Успенкой тридцать километров стоит русская техника, и они ее постоянно меняют, сейчас стоят Грады, Ураганы, и к ним заряжающие машины. И вот периодически то танки стоят… тридцать километров от Успенки. Вот так. То есть не позволят» (село ДНР, 40-70)

«Преследует свои интересы Россия. Она нас не отдаст на растерзание. Ростовская область близко, все границы» (Донецьк, 40-70)

«Если прекратить вот только газо- и нефтеснабжение, наши республики через полгода умрут просто-напросто и все. Мы без них ничто. Мы б не выжили без России» (село ЛНР, 40-70)

ДНР та ЛНР не здатні вижити самостійно, відмічає більшість респондентів. Окремі учасники виказують побоювання, що підтримка з боку РФ може призвести до посилення військових дій та повноцінної війни.

Варто зазначити, що реалістичні сценарії розвитку подій учасники плутають з бажаними сценаріями. Так серед реалістичних називали наступні, хоча їхню реалістичність можна поставити під сумнів:

Видача російських паспортів усім бажаючим жителям ДНР та ЛНР

«В случае каких-то конфликтных ситуаций Россия в состоянии сказать, что 50% — граждане России, мы защищаем народ России» (Луганськ, 40-70)

Об’єднання ЛНР та ДНР, проведення спільних виборів, вирішення питання щодо інтеграції до РФ

Подальше уповільнене продовження конфлікту (частина респондентів), прогнозують продовження конфлікту протягом 20-25 років

Респонденти молодшого віку не бачать умов та можливості закінчення конфлікту в найближчі 5 років. Можливо ситуація зміниться після виборів в Україні та перемоги нової опозиційної сили.

— Вирішення конфлікту на Донбасі залежать від Росії та США, від Путіна та інших світових лідерів (Трамп, Меркель, Олланд, Макрон), відмічає більшість учасників.

«Поэтому, когда руководство России и США найдут точки взаимных интересов, по которым они смогут договориться, и одним из пунктов этих интересов будет какое-то разрешение этой ситуации, то только тогда что-то изменится» (Донецьк, 18-39)

Окремі учасники зазначили, що і від України також залежить вирішення військового конфлікту, хоча і частково.

Учасники дискусій відмічали, що незважаючи на усі образи, до більшості жителів України вони відносяться добре, негативне ставлення стосується представників влади та націоналістично налаштованих українців. Також негативне відношення до українських військових. Особливо тих, хто йде воювати за контрактом.

«Да, нормальным гражданам относимся по-братски. Но если это с наклонностями украинец – бандеровец или правосек. Или ВСУшник тот же. Тогда, извините, как к нему относиться, если он убийца и все остальное» (село ЛНР, 18-39)

Окремі респонденти відмічали, що зустрічали у Ютубі ролики, в яких показано, як українці змалку навчають дітей ненависті до росіян та мешканців республік, тому примирення скоріше неможливе.

«Вы знаете, я видела, опять же, в интернете, в Ютубе, как в Украине сейчас, во время военных действий, в эти годы, они сейчас детей обучают военному искусству, начиная с шести лет ребенка. Они ему уже дают автомат. Они его учат, что россиянин…Враг. Ватник и все такое» (село ЛНР, 18-39)

Також, ті мешканці ДНР та ЛНР, які втратили близьких чи домівки навряд чи пробачать українцям, не зможуть жити ж ними в одній країні.

«Десятиэтажный двухподъездный дом, упал снаряд. Вмиг весь этот фасад дома с первого по десятый этаж – вылетело все: балконы, рамы пластиковые, все оказалось в середине. Первый, второй этаж – там вообще стен не осталось. Как мне относиться после этого к Украине, здороваться с ними за руку? Это у меня еще божески, что никто не погиб. А у кого люди погибли? Дома вообще разрушены полностью. И как теперь, опять улыбаться Украине? Мне кажется, все уже» (Донецьк, 40-70)

«Те, кто потерял что-то или кого-то, не смирятся. Те, кто не сильно пострадал, вполне могут голосовать и за возращение» (Донецьк, 40-70)

«сильно много крови было пролито что с той стороны, что с той стороны. Вы понимаете, что если откроется граница между нами, между ЛНР и Украиной, оттуда будут ездить сюда под видом мирных жителей и тут будет что-то происходить непонятно. То же самое и наши мирные ополченцы, которые потеряли свои семьи, все такое, они будут в Киев ездить. Они будут искать того же Авакова, все такое» (Луганськ, 18-39)

Окремі респонденти жаліють українців – «Поднялись на вот эту авантюру с вот этими Майданами, угробили свою страну, рассорили. Мы-то все равно выживем, а они… Вот мне их жалко, жалко за их узколобость»

Розділ 7 – Загальні висновки

Найбільшу провину щодо розв’язання конфлікту учасники дискусій покладають на Сполучені Штати Америки, які протистоять Росії, намагаються ослабити її будь-якими шляхами, з метою завоювання світового панування

В. Янукович також винний у розгортанні конфлікту – не проявив політичну волю та не задушив конфлікт у зародку, натомість зрадив свій народ на втік

Росія скоріше не вина у розгортанні конфлікту, вона вимушена відстоювати свої інтереси, протистояти США, також РФ захищає інтереси населення Донбасу від «націоналістично налаштованих бандерівців»

У більшості учасників рівень добробуту погіршився, також невизнання республік призводить до відсутності банківської системи, юридичної сили документів, унеможливлює вільне пересування

Низькі комунальні тарифи, доступна вартість проїзду – основні переваги проживання у республіках

Серед негативних змін, які відбулися в Україні в останні роки, найбільш критичні наступні – підвищення комунальних тарифів, зростання рівня безробіття та виїзд великої кількості українців закордон з метою заробітку, повна недовіра до влади

Серед підприємств, які пристосувалися до умов конфлікту, переважають підприємства сфери торгівлі, громадського харчування та побутових послуг

Діяльність О. Захарченка як лідера республіки оцінюють вкрай позитивно, дуже засмучені через його загибель, сподівалися, що ДНР та ЛНР об’єднаються та він очолить це об’єднання

Республіканську владу ЛНР оцінюють скоріше як неефективну

Мера міста Луганськ оцінюють як ефективного лідера, який знаходить на своєму місці та сприяє позитивним змінам

Більшість учасників наголошують, що наразі жити в ДНР та ЛНР скоріше безпечно

Респонденти відмічають зниження рівня злочинності у республіках

Переважна більшість респондентів спілкується з близькими, родичами та друзями, що проживають на території України, також велика кількість інформантів систематично відвідує Україну

Переважна більшість пенсіонерів, які проживають у республіках, отримують пенсії в Україні

Бажаний рівень доходу від 25 до 50 тисяч рублів на одного члена родини

Найбільш популярними джерелами інформації зафіксовано російські телеканали та російські соціальні мережі (ВК, Однокласники)

Відношення до політичних лідерів України вкрай негативне

Найбільш позитивне відношення до представників опозиційних сил – В. Рабіновича, Є. Мураєва, В. Медведчука

Ставлення до лідерів США та ЄС негативне

Ставлення до В. Путіна вкрай позитивне, ефективний лідер, найкращий президент, який всіляко розвиває свою країну та захищає інтереси свого народу

Наразі в Україні відсутня політична сила, яка зможе вирішити конфлікт та при цьому захистити інтереси жителів ДНР та ЛНР

Не мають остаточної думки щодо загибелі командирів та голови республіки. Ліквідацію військових командирів (Мотороли та Гіві) та голови республіки (О. Захарченко) покладають або на спецслужби України, або вбачають руку Кремля. Також ліквідувати цих людей могли їхні поплічники.

Більшість інформантів відмічає, що блокада з боку України призвела до краху економіки республік

Відчуття, що РФ зрадила Донбас, притаманне більшості респондентів, однак при цьому вони яро виправдовують В. Путіна, який наразі просто не має можливості приєднати Донбас

Майже всі учасники підтримують анексію Криму та навіть заздрять мешканцям півострова

Жоден респондент не зазначив, що відчуває присутність російських військових на території республік

Найбільш прийнятним є сценарій приєднання республік до РФ

Також прийнятний (хоча в меншій мірі) статус федерацій у складі України, але тільки після повного виконання Мінських домовленостей – повне зупинення військових дій, відведення військ, амністія для всіх, обмін полоненими, вибори

Прийнятним називали створення нової держави (Новоросії) та її визнання, але при цьому патронат РФ повинен залишатися

Головні умови вирішення конфлікту – повна зміна влади в Україні, відмова від насильницького просування націоналістичної бандерівської ідеології, поновлення усіх зв’язків з Росією, офіційний статус російської мови як державної

Республіки скоріше нездатні нанести поразку Україні, Україна здатна взяти республіки військовим шляхом при підтримці з боку США

Без допомоги РФ ДНР та ЛНР не зможуть вижити в жодному разі

Скоріше за все конфлікт буде заморожений або носитиме уповільнений характер, принаймні протягом наступних 5 років

Примирення з Україною скоріше неможливе, загинули люди, знищенні домівки, це важко пробачити

Ставлення до українців нормальне, негативне ставлення до націоналістів, військових, учасників АТО, найбільш негативне ставлення – до представників національної нелегітимної влади

Нагадаємо, бойовики стягують на Донбас важке озброєння.

Як повідомляла Politeka, на Донбасі жорстоко розправилися зі страйкарями.

Також Politeka писала, що у «ДНР» прогриміли потужні вибухи, люди в паніці.