Гаряча вода скасовується: за що киян продовжують катувати холодним душем

Централізоване гаряче водопостачання, яке обіцяли повернути всім киянам, так і не ввімкнули в заявлені раніше терміни. Ані 15, ані 28 вересня гаряча вода так і не пішла

Мер Києва Віталій Кличко сказав, що вирішення питання на фінішній прямій. Поки столична влада і нове комунальне підприємство «Київтеплоенерго» розбираються в судах, чи приймати та в яких обсягах борги компанії «Київенерго», Кабмін пообіцяв виділити з держбюджету субвенцію у розмірі 729 млн грн за різницю в тарифах.

Після того як уряд дасть гроші, у столичної влади будуть підстави укласти з «Нафтогазом» договір на постачання блакитного палива, і в Києві, нарешті, буде достатньо ресурсів для того, щоб нагріти воду.

Але на цю стадію вирішення проблеми вийшли ще в серпні, проте гроші з держбюджету досі не надійшли.

Куди пропала вода?

• Масштабні відключення гарячої води в Києві почалися в квітні 2018 року. Цього часу поставили крапку у відносинах столичної влади і компанії «Київенерго». Тривалий термін дуже специфічної оренди комунальної інфраструктури закінчився, і приватна компанія почала передавати комунальній мережі та потужності. Повністю в комунальну власність вони повернулися на початку серпня.
• За законодавством про теплопостачання, разом з інфраструктурою новій компанії переходять і борги. Тобто більше ніж 5 млрд грн заборгованості, що сформувалася за час експлуатації мереж «Київенерго», повинна успадкувати «Київтеплоенерго».
• Столична влада відмовилася брати на себе борги, зокрема і перед «Нафтогазом». Той, посилаючись на законодавство, відмовився укладати договір про постачання газу з комунальною «Київтеплоенерго».
• Нова компанія закуповує газ у приватної компанії за ринковими цінами, щоб підтримати роботу ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а не за ПСО (покладені спеціальні обов’язки НАК «Нафтогаз»). Тобто тисяча кубів коштує більше ніж 10 тис. грн, тоді як за ПСО – 5 930 грн (без ПДВ і транспортування). При цьому тарифи для споживачів не підвищили.

Повністю перейти на такі закупівлі не ризикують – занадто дорого для міського бюджету. Крім того, газ за ПСО – це пільгова ціна, відсутність передоплати, можливість розрахуватися не за весь спожитий газ. Тобто ПСО вигідніше за закупівлі на комерційному ринку. Залишилося домовитись про це з «Нафтогазом».

Столична влада чекає, коли Кабмін надасть субвенцію розміром 729 млн грн (за різницю в тарифах). Тоді скоротиться частина боргу перед «Нафтогазом», він зможе списати штрафи і пені, які за рішенням суду мають виплатити, і можна буде підписувати договір про закупівлю газу за ПСО.

Коли дадуть воду?

• Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ще в серпні пообіцяв допомогти Києву і закликав Мінфін знайти кошти на субвенцію. Цих грошей досі немає.

• Проте навіть після того, як уряд виділить гроші на різницю в тарифах, воду не включать відразу ж. Спочатку потрібно буде провести субвенцію в якості змін до закону про держбюджет на 2018 рік. Про це нардепів попросив сам президент. Отже виділення грошей повинен схвалити парламент.
• Ще потрібен час на укладення договору між «Київтеплоенерго» і «Нафтогазом». Як каже Віталій Кличко, максимум через десять днів після цього гарячу воду знову включать.

Раніше старту опалювального сезону розраховувати на гарячу воду вже не доводиться. Коли ж почнеться опалювальний сезон – вирішує Кабмін. Там поки що дату не назвали, зате дали інші орієнтири.

До 18 жовтня уряд продовжив дію ПСО для НАК «Нафтогаз». Тобто поки що ціну на газ для побутових споживачів не підвищуватимуть на 23,5%, хоча таке подорожчання погоджено з Міжнародним валютним фондом. Мабуть, старт отопсезона почнеться приблизно з цієї дати.

Гарячі технології

Централізоване гаряче водопостачання, якого чекають не дочекаються кияни, для переважної більшості українських міст вже давно забута розкіш. Там можуть лише посміятися над вибагливими столичними жителями. Але ця проблема насправді глибша і багатогранніша, ніж може здатися на перший погляд.

• Брехня політиків і чиновників. У 2014 році, коли кияни вибрали мером Віталія Кличка, той заявив, що столична влада знайде спосіб, як покінчити з відключеннями гарячої води щоліта. За чотири роки обіцянка не виконана. Більше того, саме на горезвісні гідравлічні випробування списували відключення гарячої води навесні 2018 року. Потім сказали, що всьому виною борги «Київенерго». Лише після проблему озвучили в повному обсязі. Це і масштаби боргів, і їх структура, і сам факт зобов’язань перед «Нафтогазом».
• Відповідального годі й шукати. КМДА кивала на «Київенерго» і на «Нафтогаз», останній – на КМДА. Тепер в перелікк задіяних і крайніх можна включити суди, які розглядають питання з передачею боргу, уряд, який має виділити гроші, президента, який закликав Верховну Раду голосувати за зміни до бюджету, і парламент, який цю субвенцію повинен схвалити. За всіма цими розборками загубилось питання: хто за логікою речей і за законодавством відповідає за якість послуг?

Мережі належать місту, процедура їх передачі відбувається комунальному підприємству, в законі про теплопостачання (ст. 22) чітко сказано, що заборгованість переходить правонаступнику, та й якість побуту городян – сфера відповідальності місцевої влади. Отже ризики повинна була прорахувати київська влада.

• Грошей немає. У структурі боргу, навколо якого дискутують Київ і «Нафтогаз», 4,8 млрд грн – неплатежі споживачів. Тобто коштів немає на цьому рівні. Грошей немає і в столичному бюджеті, інакше не довелося б сподіватися на ціну за спецобязательствам «Нафтогазу» і його купували б на комерційному ринку. Грошей немає навіть в держбюджеті, інакше 729 млн грн різниці в тарифах вже знайшли б і погодили.

Чим все закінчиться?

Проблеми з централізованим гарячим водопостачанням в Києві виникають планомірно протягом чотирьох останніх років. Цьому можна знайти два пояснення.

Перше: якщо проблема вийшла на столичний рівень, значить система по всій країні зайшла в глухий кут. Під системою варто розуміти весь ланцюжок: формування тарифів, облік, роботу з боргами, зношеність мереж, балансування газу і т.д.

Друге пояснення: людей використовують і готують до непопулярних рішень. Влітку 2014 року в Києві гарячу воду відключали, щоб економити газ, і цей намір не приховували. Тоді за півтора місяці вдалося заощадити обсяг газу, якого вистачило б для опалення міста протягом п’яти днів.

Виходить, що відсутність гарячої води протягом півроку – це лише близько 20 днів опалення в місті при температурі повітря близько нуля. У масштабах країни економія і зовсім не суттєва – газу вистачить приблизно на добу. З огляду на те, що з серпня столиця ще й купує газ за ринковими цінами, навряд чи можна говорити про таємні плани по масштабну економію.

В той же час шість місяців без централізованого гарячого водопостачання змушують жителів задуматися над тим, чи потрібно воно взагалі. Досвід як Києва, так і інших міст показує: чим довше відсутнє ЦГВ, тим більше людей відмовляються від нього і ставлять бойлери. Тут варто згадати про недавню пропозицію віце-прем’єра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка: взагалі відмовити від ЦГВ. За його словами, у багатьох містах воно вже відсутнє.

Але ця стратегія тупикова. По-перше, ТЕЦ в Києві так чи інакше виробляють і електроенергію, і тепло. Одне без іншого не з’явиться, отже воду потрібно гріти, інакше будуть гріти повітря. По-друге, масштабний перехід на бойлери має на меті зовсім іншу структуру споживання енергоресурсів, нуж зараз. Це пріоритет електроенергії над газом, а для вироблення електроенергії потрібно десь закупити вугілля в достатніх кількостях.

Зате запуск опалювального сезону і повернення гарячої води, з великою ймовірностю, співпаде з уже анонсованим підвищенням тарифів на газ. В такому випадку, багатомільйонний Київ зараз вигідно тримати під холодним душем. Адже після того, як з крана піде тепленька, мешканець столиці вважатиме, що плюс 23,5% до тарифу на газ, а слідом подорожчання гарячої води і опалення – не така вже й велика переплата за принади цивілізованого життя.

Нагадаємо, українцям розповіли, як оформити знижку на комуналку.

Як повідомляла Politeka, нова схема «Нафтогазу» обійдеться бюджету в 140 млрд грн на рік.

Також Politeka писала, що ціни на газ злетять у жовтні та потягнуть за собою все.

Анна Гончаренко