Тарас Костанчук: “Людям треба довіритися тим, хто захистив їх зі зброєю у руках”
Керівник об’єднання учасників АТО “Справедливість” у ексклюзивному інтерв’ю виданню розповів про те, як усунути старих політиків, розв’язати політичну кризу в Україні, та привести до влади нові обличчя захисників Вітчизни — АТОвців.
Тарасе Дмитровичу, якою ви бачите нинішню ситуацію у політичному класі країни?
Вона просто катастрофічна. Бо те, що ми називаємо нинішнім політичним класом, повністю себе дискредитувало. Фактично, це не політичний клас, а бізнес-групи, які займаються політикою, і дискредитують Україну як державу перед іншими країнами та світовою спільнотою. Це аферисти, які займаються політикою.
Наскільки верхи зараз сильні і чи мають вони шанс утриматися у своїх кріслах? І якщо мають, то у чому заключається цей шанс?
Ті, кого ми називаємо «верхами», звичайно мають шанс утриматися у своїх кріслах, тому що в них є адміністративний і грошовий ресурс, за ними стоять олігархи, ті, кому потрібні ці люди в політиці. Але це не означає, що нам потрібно опустити руки і дозволити їм і далі знаходитися в цих кріслах. Всі ці негідники повинні покинути політику як таку, а більшість з них повинна сісти в тюрми.
Яке ваше ставлення до гонки за президентський трон нафталінових політиків? Чого чекати Україні, якщо вони прийдуть до влади?
Якщо і далі до влади прийдуть ті, кого ви називаєте нафталіновими політиками, то Україні як державі прийде кінець. Всі ці нафталінові — з однієї системи. Повинні прийти нові люди, нові політичні сили проукраїнські, проєвропейські і повністю змінити систему влади, змінити все.
Хто і як, на вашу думку, може вплинути на вирішення політичної кризи в Україні: народні маси, воїни АТО, Захід, нові політичні рухи?
Кредит довіри треба віддати новим політичним силам. І природньо, що це залежить від людей, від виборців. Воїни АТО повинні йти в політику. Вони не повинні зараз думати, що політика це брудна справа. Вони повинні стати центральним важелем у владі і змінити реалії. При зміні системи влади, при посадці корупціонерів з конфіскацією майна Захід теж буде нас підтримувати і стояти поряд з нами.
А наскільки АТОвці, колишні і сьогоднішні можуть вплинути на політичні розклади? Наскільки серйозну силу вони собою являють?
Все буде залежати від того наскільки АТОвці, а ще волонтери, добровольці — зможуть об’єднатися. Бажано в одну політичну силу. І тоді вони зможуть впливати на політичну ситуацію. Силу вони представляють серйозну в реальності, а не в ідеї. Всі розуміють, що люди, які взяли добровільно зброю в руки, щоб не шкодуючи свого життя та здоров’я захистити Україну, здатні на все для майбутнього цієї країни. Через це їх дискредитують.
А чи зможуть вони бути саме політиками?
А хто, як не ми? Немає більше вибору, це буде останній шанс змінити країну. Зробити щось таке, щоб ми зрозуміли, що сотні загиблих на Майдані і тисячі на фронті не були марними, що вони не просто так пожертвували своїм життям. Не має більше вибору «хочеш, не хочеш». Мусиш! Якщо нинішніх «політиків», цинічних і корумпованих, можна назвати політиками, то повірте мені, АТОвці будуть не гіршими. Тільки серед них буде набагато більше чесних і порядних людей.
Хто підтримує АТОвців у їхніх політичних починаннях, крім їх бойових товаришів? Наскільки висока підтримка серед народу? Є соціологічні дослідження, що підтверджують довіру людей до ветеранів війни на Сході?
Є соціологічні дослідження, які говорять про те, що добровольці нарівні з церквою мають найбільший кредит довіри у людей. Не дивлячись на роки дискредитації, обпльовування, обливання брудом. Якщо вдасться об’єднатися в одну політичну силу, то вони візьмуть найбільше мандатів у Верховній Раді
Чи можуть АТОвці консолідуватися з котроюсь із політичних сил? І якщо так, то з якою?
Вони-то можуть, але який у цьому сенс? Для чого з нинішніми діючими політичними силами об’єднуватися? Всі вони себе дискредитували.
Одна справа — воювати, інша — партійна робота. За яким політичним зразком будуть організовувати свій політичний рух АТОвці?
90 % атовців, які у 2014-15 роках, які взяли зброю до рук, не були професійними військовими. Серед них були колишні інженери, юристи, художники, економісти — кого там тільки не було. Це звичайні громадяни України, тільки з найвищою ступінню патріотизму в душі. Тому природньо, що серед них є і ті, хто розуміє, що таке системна робота. Та робота, яка потрібна, щоб виграти внутрішню війну. А будуватимуть вони свій рух за зразком звичайних демократичних країн. Це робота на місцях, залучення прихильників, створення місцевих організацій. Ніхто з олігархів не зрадіє від того, що з’явилася нова політична сила. І ніхто не дасть їй можливості популяризувати себе в ЗМІ. Природньо, що доведеться використовувати новітні технології: Facebook, Youtube, ті засоби масової інформації, які не підконтрольні олігархам.
Багато бід України у тому, що в нас відсутні ідеологічні партії. Зате вдосталь ситуативних партійних проектів. Яку ідеологію сповідуватимуть ветерани АТО? Що вони запропонують людям у тих напрямках, які найбільше всіх цікавлять: в економіці та сфері соціального захисту?
Якщо ми говоримо про останній шанс для України, то в нас ідеологія полягає в тому, щоб привести до влади нове політичне покоління патріотів, яке побореться за майбутнє. Оце, власне, і вся ідеологія. Тому що навіть серед нас, АТОвців, є люди з різними політичними уподобаннями. Хтось лівоцентристи, хтось правоцентристи, хтось — націонал-патріоти. Ідеологія може бути виписана пізніше. Можливо, далі цей політичний рух розіб’ється на дві або три течії. Але зараз головне — привести нових людей в політику.
Природньо, що соціальну справедливість ми запропонуємо в першу чергу. І справедливу економіку. Оскільки у нас не Швейцарія, і йде розкрадання країни, посилюється зубожіння людей, то всі економічні зміни будуть побудовані на тому, що нам не потрібні олігархи, чи люди від влади, які теж стають мільйонерами. Не потрібне зрощування бізнесу і влади.
І ці всі речі треба змінити одразу і кардинально. Олігархам треба запропонувати поділитися з народом, а насправді – повернути вкрадене у народу при минулих владах. Абсолютний нонсенс, що в країні, де не вистачає коштів на оборону, на аграрний сектор, медицину, освіту — є люди, які володіють мільярдними статками. Це абсурд. У цьому немає ніякої економічної і соціальної справедливості. Ми запропонуємо все це врегулювати і зробити справедливі закони. Ми можемо взяти за зразок ту ж скандинавську модель, і йти таким же шляхом. Якщо ти отримуєш мільярдні прибутки, то ненормально, що ти сплачуєш податки за тією ж схемою, за якою їх сплачують ті, хто отримує прибутки в кілька тисяч гривень. Чому нормальні країни, як Швеція, можуть запровадити шкалу, в якій податки беруться в залежності від твоїх прибутків, а ми не можемо? Заробляєш мільйон, віддай 70% з прибутку. Заробляєш 10 тисяч — віддай 10%. Тут немає нічого складного. Треба просто зламати систему.
Спілкувався Віктор Чер
