Зміст:
Біографія
Освіта
Родина
Кар’єра і суспільна діяльність
Декларація

Біографія

Лілія Михайлівна Гриневич – український діяч освіти, політик і державний діяч. Народилася 13 травня 1965 року у Львові в родині вчителів. З 14 квітня 2016 року – міністр освіти і науки України. Вільно володіє англійською та польською мовами.

Освіта

У 1989 році здобула вищу освіту у Львівському державному університеті ім. І. Франка за спеціальністю «біохімік-викладач». У 1993 закінчила Міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Державному університеті «Львівська політехніка», спеціальність «економіст-менеджер».

Стажувалася у Варшавському і Колумбійському університетах, де досліджувала проблеми реформування системи освіти.

У 2005 захистила кандидатську дисертацію на тему: «Тенденції децентралізації управління освітою в сучасній Польщі».

Родина

Заміжня за Михайлом Михайловичем Гриневич, з яким познайомилася в студентські роки під час участі Лілії в студентській самодіяльності. Мати двох дітей, дочки Оксани і сина Богдана-Ореста. У старшої дочки Оксани Белякової, випускниці Києво-Могилянської академії, також двоє дітей. Син вивчав китайську філологію в Київському національному лінгвістичному університеті.

Кар’єра і суспільна діяльність

Ще студенткою старших курсів розпочала трудову діяльність. З 1987 працювала лаборанткою кафедри біохімії ЛДУ ім. І. Франка. Потім отримала посаду вихователя групи продовженого дня у львівській школі №70. Уже через рік Лілія Михайлівна почала викладати біологію.

Степан Кубів: сумнівне рефінансування банків та гучні гулянки

З 1992 року її кар’єра різко пішла вгору. Спочатку вона отримала посаду заступника директора по національному вихованню в середній школі №7. За два роки – заступника директора з навчально-виховної роботи в старших класах спецшколи №53 з поглибленим вивченням англійської мови. У 1998 році стала директором спецшколи №28 з поглибленим вивченням німецької мови у Львові.

Переїзд до Києва

У 2002 році Лілія Гриневич разом з родиною переїхала до столиці. Цьому посприяв Віталій Журавський, який тоді був першим заступником міністра освіти і науки, а пізніше став нардепом від Парії Регіонів та радником Віктора Януковича.

Спочатку Гриневич запропонували місце старшого викладача кафедри менеджменту освіти «Інституту економіки і права «Крок». Паралельно за сумісництвом Лілія Михайлівна була директором Центру тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження».

Через чотири роки Гриневич заснувала та очолила Український центр оцінювання якості освіти.

Щойно Журавський отримав посаду заступника голови Київської міської державної адміністрації, Лілія Михайлівна також приєдналася до команди тодішнього столичного мера Леоніда Черновецького. Вона отримала посаду начальника Головного управління освіти і науки КМДА.

Коли ж в Черновецького та Журавського справи не заладилися, Гриневич пішла в опозицію. Її звільнення в 2009 році супроводжувалося скандалом. Депутат Київради Олексій Давиденко, заявляв, що вона залишила київську освіту в жалюгідному стані. Школи були не готові до початку навчального року, а вчителям заборгували зарплати.

Після звільнення з КМДА, аж до 2012 року, чим займалася Гриневич не відомо.

Політика

У політику Лілію Михайлівну привів нинішній генпрокурор Юрій Луценко.

Коболєв Андрій Володимирович: досьє, компромат і декларація любителя розкішного життя і тіньових схем

У 2012 році вона пройшла до Верховної Ради за списком партії «Батьківщина». В парламенті вона очолювала Комітет з питань науки і освіти. Гриневич критикували, за те, що на посаді вона лише мовчки спостерігали за тим, як тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник розвалював систему освіти. Згодом Лілія Михайлівна все ж почала його критикувати, але робила це обережно.

У червні 2013 року після об’єднання партії Арсенія Яценюка та Юлії Тимошенко, Гриневич обрали одним із заступників лідера «Батьківщини». На парламентських виборах 2014 року Лілія Михайлівна знову пройшла у Верховну Раду, але вже за списками «Народного фронту».

Після того, як Арсенія Яценюка відправили у відставку, Лілія Михайлівна 14 квітня 2016 року увійшла до складу нового Кабміну Володимира Гройсмана. Отримала крісло міністра освіти та науки.

Плагіат та російськомовні анкети

У кінці 2016 року на адресу міністра посипалися звинувачення у плагіаті. Приводом стали дві статті Гриневич за 2015 рік під назвами «Вітчизняна педагогічна теорія про розвиток освіти в Україні у контексті євроінтеграційних процесів» і «Поняття «освіта», «розвиток освіти», «освітня політика» в сучасному науковому дискурсі». Скопійовано було цілі абзаци.

Перед авторами Лілія Михайлівна так і не вибачилася, а лише публічно пообіцяла не використовувати більше вкрадені праці в подальшій науковій діяльності.

Войцех Бальчун: рок, гроші та скандали

Цим історія з плагіатом не завершилася. Великого резонансу в суспільстві набув факт виявлення масштабного плагіату в докторській дисертації Катерини Кириленко – дружини віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка. При цьому, Лілія Михайлівна намагалася всіляко її виправдати. Хоча на той час Міністерство освіти та науки мало повноваження для позбавлення наукового ступеня Катерини Кириленко за порушення процедури захисту, Гриневич зробила все можливе, щоб цього не сталося. Плагіат у дисертації Кириленко не було спростовано ні спеціалізованими вченими радами, ні МОН. Згодом без інформування громадськості з подання Міністерства освіти на науки до Кабміну було відмінено процедуру позбавлення наукового ступеня, що практично зруйнувало систему атестації наукових кадрів.

Черговий скандал навколо Міністерства освіти та науки виник в листопаді 2016 року. МОН ініціювало шкільне опитування на тему: «Медіаграмотність, демократичні цінності та громадська активність школярів». Українських школярів опитували російськомовними анкетами на предмет того, чи являються, на їхню думку, українці і росіяни одним народом. Коли ж у суспільстві з приводу цього почало наростати обурення, у МОН повідомили, що не проводитимуть опитування.

Гриневич пояснила, що ці анкети потрапили в школи помилково. За її словами, Міністерство цим питанням займалося в 2015 році й хтось випадково продублював навчальним закладам старий лист МОН.

Декларація

Декларацію за 2015 рік у Єдиний держреєстр Лілії Михайлівні довелося подавати тричі. Спершу 27 жовтня 2016 року, а потім ще двічі переписувати, як старанній школярці. Фінальний раз – 6 лютого 2018 року.

У звітності за 2017 значиться квартира в Києві на 102,7 кв. м, придбана в квітні 2007 року за 18 (вісімнадцять) гривень. Тут прописані також чоловік міністра, її син та дочка. Більш звична ціна у оформленої в іпотеку другої київської квартири – трохи більше мільйона гривень (83,4 кв. м, червень 2015). У власності подружжя Гриневич також дві земельні ділянки під Києвом, кожна по 12 соток.

На депозиті Лілії Михайлівни 228 тис. гривень, чоловіка Михайла – 200 тис. гривень. Готівкові кошти пари складають 28 тис. доларів, чого достатньо для дострокового погашення залишку зобов’язань по іпотеці (708,7 тис. гривень).