У січні на весь світ прогриміли події, які сталися у Вашингтоні. Прихильники Дональда Трампа штурмували Капітолій, призупинивши роботу американського парламенту. Насильницькі протести у столиці США відбуваються доволі часто. Але ще жодного разу радикально налаштовані люди не переходили до нападу на державні установи.

Останні вибори президента США були надзвичайно неспокійні. Спочатку прихильники Демократичної партії громили крамниці, що негативно вплинуло на репутацію партії. А вже після виборів агресивні прихильники Трампа дискредитували своїми діями Республіканську партію.

Каталізатором подій 6 січня стала напружена ситуація з локдауном в США, поширення фейкових новин та небажання Трампа визнавати результати виборів. Виникає цілком логічне питання: як у Капітолій, будівлю, яку дуже добре охороняють, проникла така велика кількість людей? Здавалося б, у Капітолії на постійній основі мають перебувати поліція, військові, охорона і, навіть, снайпери. Передбачено, що силовики повинні стримувати натовп, налаштований на незаконні дії. Але, як ми побачили, коли протестуючі проникли у будівлю парламенту, охорона не намагалася за будь-яку ціну провести «зачистку», що могло б трактувалося як напад на мирне населення.

Трамп не одразу погодився покинути пост президента. До 20 січня він постійно заявляв про фальсифікації і скаржився в суди. Трамп навіть звинувачував свого віце-президента Майкла Пенса, що той немає сміливості прийняти скарги депутатів Палати представників і окремих політиків з приводу порушень під час голосування.

Чим менше у Трампа залишалося часу до завершення президентської каденції, тим активніше представники Республіканської партії відхрещувалися від нього. Ніхто не був зацікавлений у дестабілізації ситуації в країні. Республіканці навіть використовували ефіри, щоб публічно заявити про свою незгоду з заявами 45-го президента США. У день інавгурації Джозефа Байдена від Трампа фактично відрікся Пенс. Колишній віце-президент, на відміну від Трампа, все-таки пішов на інавгурацію нового президента.

Популярні новини зараз

Екс-чоловік Ані Лорак після примирення показав сімейну ідилію, возиться з дочкою і новим малюком: "Це моя..."

Винника запідозрили в романі з відомою співачкою-красунею: "Явно і відкрито проявляв свій інтерес"

У Тіни Кароль помітили розкішну каблучку на безіменному пальці: відео

Українців зобов'яжуть утримувати батьків, у Мінсоці розкрили нові правила: "Доведеться платити за..."

Холодні дощі змінить сонце і тепло, буде вище + 20 градусів: названа переломна дата

Показати ще

Залишивши Білий дім, Трамп пообіцяв не залишати політику і проанонсував створення нової партії. Через деякий час, 13 лютого, Сенат США не підтримав звинувачення щодо Трампа про підбурювання своїх прихильників до штурму Капітолію. Другий імпічмент провалився завдяки позиції республіканців: лише семеро з них підтримали резолюцію при необхідних 2/3 голосів від усього складу Сенату.

Водночас, після того, як Сенат США виправдав Трампа, екс-президент відмовився створювати Патріотичну партію. Такий розвиток подій можна пояснити негласними домовленостями між Трампом і керівництвом Республіканської партії. Не виключено, що партія була потрібна Трампу не стільки для реалізації політичних амбіцій, скільки для захисту від кримінальних справ. Коли загроза переслідування зникла, він легко відмовився від ідеї створення нової партії, яка дуже не подобалася політичним лідерам республіканців, які чудово розуміли, що за Трампом піде частина їхнього електорату.

Зараз 45-й президент США допускає, що через чотири роки може ще раз поборотися за повернення у Білий дім, оскільки інавгурація провалилась і у нього немає юридичних перешкод. Щоправда, навряд чи амбіціям Трампа судилося коли-небуть стати реальністю. Підтримку Республіканської партії він втратив, а з новою партією шанси обратися президентом у нього практично відсутні. Все-таки американські традиції будівництва політичних сил не дозволяють говорити, що через кілька років новостворена партія у США зможе на рівних конкурувати з Республіканською і Демократичною партіями.

Одарченко Катерина - політтехнолог, президент Institute for democracy and development "PolitA"