За помилки державотворців
розплачується вся нація.
Микола Бердяєв
Озираючись назад, ми маємо право сказати, що виборці «Слуг Народу» очікували на виконання обіцянок, які вони давали перед виборами. Але у цих підлітків виникла проблема, як уберегти набуту владу. І вони «зав'язали чимало трагічних вузлів» у нашій історії. Війна з Росією, нові проблеми та події були для них вже нерозв'язні – і для В.Зеленського чи тільки? У політиці «Слуг Народу» завжди, здається, прихований якийсь секрет. І чим довше вони у владі, від неї починає гірчити та віддавати смутком. Вони силовим прийомом без пояснення усувають від влади Рябошапку, Богдана, Разумкова, Баканова, Венідиктову. Напевно, у президента та пана Єрмака свій розрахунок, хоч до кінця і не ясний. Життя, проте, мудріше за Єрмака, президента, татарівських депутатів. Мине час і ці події – звільнення, позбавлення громадянства, сепаратизм, зрада чиновників, здавання Херсона та інші події в країні осмисляться по-новому і ми більше дізнаємося про честь і совість цих людей.
Адже совість людини – це вінець, центр та мета творіння, відповідальність перед країною, народом за свої діяння, поведінку та гріхи. А злочин це порушення порядку в країні, порушення вищими посадовими особами Конституції України. Цей «Бенкет під час війни», правовий свавілля оголив їхню внутрішню духовну хворобу, втрачено совість. Найжахливіші злочини для них стають звичайними і почуття самозбереження цих людей зникає. Ніхто нічого не хоче усвідомлювати:
- продовжується війна з Росією;
- продовжується зачистка інформаційних каналів;
- продовжується падіння економіки. зростає бідність та злидні;
- триває корупція, хіть престижу та влади, боротьба за ідейне
панування;
- продовжаться переслідування патріотів;
- продовжується зрада, правовий беззаконня;
- продовжується назва чорного білим і навпаки;
- триває заздрість та ненависть, звинувачення та звалювання
власної провини на інших.
А що ж народ? Народ, то що? Смішно, чи не так? Але ж люди
справедливості хочуть. Ви обіцяли. А народ своїм ідейним зарядом патріотизму, героїзмом під час російської агресії погасив усі путінські фільтри догматизму та свавілля окремих чиновників. Показав єдність та згуртованість нашого народу під час війни з російським агресором.
Необхідно й надалі консолідувати націю за єдність та перемогу над
агресором. Треба вести діалог із міжнародними спільнотами, передати усі ці повноваження від Єрмака міністерству закордонних справ без арахамівщини та безкутівщини. Має бути комплексний план дій, дорожня карта по кожному напрямку на користь України. Правильна культура управління країною.
Істина є дочка часу,
а не авторитету.
Френсіс Бекон
Український Журналіст Павло Іллюша
