Сьогодні – дев’ята річниця агресії Росії проти Грузії.
Україна відіграла в цій агресії особливу роль. Військово-технічна (не дуже афішована) допомога Тбілісі – це один момент. Важливіше інше – військово-політична складова, де Київ програв усе, що міг.
Порошенко в Грузії: партнерство з чистого аркуша та «прірва між минулим і майбутнім»Зокрема, в 2008 році він фактично ніяк не відреагував на те, що в агресії проти Грузії росіяни використовували ЧФ РФ, тобто фактично територія України (Крим і Севастополь) стала одним із плацдармів для російської агресії. Тоді як міжнародне право говорить: якщо держава надає свою територію для агресії іншої держави проти третьої сторони, вона сама автоматично стає співучасником агресії.
Україна тоді проковтнула путінську авантюру проти Грузії та свою, нав’язану Москвою, роль у цій війні, ЧФ РФ залишився в Криму. І незабаром уже сама Україна стала жертвою, – за іронією долі, не без того-таки ЧФ.
Історія не знає умовного способу. Але є урок: на жоден злочин Росії не можна в жодному разі закривати очі, де б він не стався. Якщо хтось у світі думає, що нинішні українські події далеко, на путінські бузувірства з Кримом і на Донбасі можна закрити очі – скоро розкається. Яскравий і кривавий приклад, на жаль, – сама Україна.
Дмитро Тимчук, народний депутат
