У Львові відбулися страшні події: десятки жертв, люди залишилися без житла

22 листопада у Львові розпочався кривавий єврейський погром

Під час трагічних подій польсько-української війни у Львові, після взяття міста польськими військами та відходу українських військ 22-24 листопада 1918 р. відбулися єврейські погроми, вчинені польськими військовиками та цивільними особами. Щоб виправдати нечуване насильство, євреям закидали різного роду безпідставні звинувачення – аж до нападів на польських військовиків.

Погроми на єврейській дільниці почалися вже вранці 22 листопада і відбувалися безперервно впродовж двох діб. Наступного дня було розграбовано крамниці та кав’ярні на центральних вулицях та площа, а також Краківське передмістя. Незважаючи на протест очільників Єврейської громади та їхнє звернення до коменданта міста Чеслава Мончинського, тільки наприкінці 23 листопада командування польського війська, намагаючись запобігти грабежам на єврейській дільниці, заборонила солдатам покидати казарми.

На вулиці було скеровано посилені патрулі з наказом роззброєння солдатів, які не мали посвідчення приналежності до конкретних підрозділів. Однак грабежі, зґвалтування, підпали синагог та житлових будинків і насильство тривали.

Вранці 24 листопада військо опанувало ситуацію на єврейській дільниці. Унаслідок погрому (за офіційним повідомленням) загинуло 73 особи, з яких наймолодша жертва мала 11 років, найстарша – 80. Прислана з Варшави урядова комісія обережно оцінила кількість вбитих у понад 150 осіб. Було 372 важкопоранених особи; спалено понад 50 будинків (зокрема, синагогу на вул. Божничій, хасидську синагогу, а також Темпель), близько 2 тис. людей залишилися без житла.

Було пограбовано щонайменше 3 729 помешкань, 500 крамниць, ремісничі майстерні. Власний кореспондент краківської газети (Nowy Dziennik, 1918 #139), що вийшла за гарячим слідом подій, 27 листопада 1918 р. писав: “…Ввечері над пл. Краківською [22 листопада] було видно полум’я. Поляки, що мешкають у Краківській дільниці, розповідають про страшні сцени, що там розігрувалися. Свідки розповідають, на пл. Краківській та в єврейських завулках у цілому ряді будинків, де живуть виключно євреї, з палаючих будинків не випускають мешканців, а до тих, що силують врятуватися, стріляють. … в неділю рано [24 листопада] нарахували на пл. Голуховських 30 обвуглених тіл, які дістали зі згарищ. В околиці вулиці Під Дубом нараховується в ці хвилини 200 трупів…”.

За участь у погромах, про які писала вся світова преса, заарештували понад 1 600 осіб, яких підозрювали в погромі, більшість з яких було швидко звільнено. У середині лютого 1919 р. судом оскаржено вирок щодо 79 осіб, серед них 46 жінок та 8 військовиків. Покарано 44 особи на термін від 10 днів до 18 місяців в’язниці; трьох учасників погрому було засуджено до страти.

За матеріалами слідства, провадженого Єврейським рятунковим комітетом (Єврейський комітет допомоги жертвам подій та грабежів у листопаді 1918 р. у Львові) та урядовою комісією, більшість зґвалтувань, грабежів та вбивств було здійснено військовиками, зокрема й офіцерами.

28 листопада на єврейському цвинтарі відбувся похорон жертв погрому, а 2 грудня розпочала роботу слідча комісія, що розслідувала події на єврейській дільниці.

9 грудня відбувся загальнопольський день жалоби “День національної жалоби” з причини погрому у Львові, поєднаний із закриттям крамниць, майстерень і заводів.

Нагадаємо, кого українці вважають братами: лякаюча статистика міжетнічних стосунків в Україні.

Як писала Politeka, як заведено святкувати Єврейський Новий рік.

Politeka раніше повідомляла, унікальний артефакт був замурований у стіну: його сховали від нацистів.

Джерело: 112.ua