Рік тому Українська рада бізнесу, до складу якої входить 91 бізнес-асоціація та політична партія «Голос» підписали Меморандум, у якому зафіксували ключові економічні пріоритети, зокрема  ТОП-10 пріоритетів для зростання української економіки

Про те, що виконано за рік з боку парламентарів, а що ні, - обговорювали на зустрічі представники УРБ та народні депутати.

За словами голови партії Кіри Рудик, саме «Голос» подав найбільше законопроєктів зі сфер, які бізнес визначив як пріоритетні. Тому підприємці можуть вважати фракцію Голос своїм надійним партнером.

Заступник голови фракції, перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк зазначив, що одне з найголовніших питань на порядку денному – створення Бюро економічної безпеки.

Популярні новини зараз

Орбакайте викликала фурор виходом з трьома дітьми, Пугачовій на радість: "Молодець Христиночка»

"Бери валізи, квитки тобі купимо": Усика женуть геть з України, боксер різко відповів

"Повноцінна сім'я": син Кіркорова випадково вибовкав головну сімейну таємницю про маму Наташу

Новий курс валют, урізання виплат і потужний вибух в Азовському морі - головне за ніч

Показати ще

«Вчора закінчили робочу групу. Закон в цілому поки що прийнятний. Треба попрацювати з КПК, але якщо є можливість прибрати силовиків з впливу на бізнес – це треба робити», - заявив Железняк. 

Крім того, він підкреслив, що «Голос» послідовно виступає проти підвищення податків і активно протидіє планам нинішньої влади змінити законодавства у бік «закручування гайок» для бізнесу. 

Перша заступниця голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко наголосила, що на даний час найбільше, чого потребує бізнес – це дешеві кредити.

«Розраховувати на поліпшення світової економіки немає підстав, інвесторів теж не буде. Єдина можливість допомогти малому та середньому бізнесу – це дешеві кредити. Бо якщо кредитна ставка 15-20% - то все інше можна перекреслити. А нинішній бюджет вбиває дешеве кредитування», - вважає пані Клименко.

Також порушили тему детінізація економіки. Представники бізнесу відзначили, що позитивним сигналом є те, що вже запрацювали електронні реєстратори розрахункових операцій, а також з 2021 року запрацює потужний механізм стимулювання покупця отримувати фіскальний чек і фіскалізація ризикових категорій платників. В той же час бізнес зауважив, що тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп ССО необхідно замінити на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, не відміняючи всю фіскалізацію. Також важливим є запуск механизму «кешбек для покупця», про що зазначено у Меморандумі, підписаному 09.07.2019 року між партією «Голос» і «Української радою бізнесу». Ці норми необхідно зберегти законодавчо. 

На це Ярослав Железняк зазначив, що зараз йде передвиборча кампанія і деякі політики надають популістичні пропозиції щодо цього. Але все мине після виборів і треба буде всерйоз братися за вдосконалення законодавства.

«Сподіваюся, що після виборів всі нормально підійдуть до того, щоб не відмінити програмні РРО, і не повертати паперові книги обліку – історія, яка взагалі не має для мене пояснення. На жаль, вибори змінюють людей не в кращу сторону.  Фіскалізацію точно не варто скасовувати взагалі, ризикові категорії товарів та послуг мають бути фіскалізовані, а от подальше розширення - варто відтермінувати.», - підсумував Я.Железняк.

За його словами, «Голос» також був єдиною фракцією, яка виступала проти підвищення мінімальної зарплати, розуміючи, чим це обернеться для бізнесу. 

«Підвищення мінімальної зарплати – це не тільки підвищення навантаження для мікробізнесу, але й питання всього навантаження на бізнес, - погодилася член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Надія Бедричук. - Якщо 6500 грн платити за некваліфіковану працю, припустімо, двірнику, то скільки платити за кваліфіковану? Навантаження на фонд зарплати дуже сильно зростає», - зазначила експертка.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов запропонував знижувати навантаження на фонд зарплати, а також знизити максимальний КЕП по ЄСВ, оскільки «основний обсяг оплат йде на низьких зарплатах, а КЕП по ЄСВ – в районі 70 тисяч». Депутати від «Голосу» заявили, що розглядають такий варіант.

Також Михайло Соколов зазначив, що для бізнесу є дуже важливим законопроєкт «Про залізничний транспорт». У тому числі, що стосується приватної тяги та питання єдиного тарифу, ситуація коли одні платять вдвічі менше, ніж інші - є неприпустимою.

«Можна було б розглянути це питання у комплексі з введенням акцизу. Бо кажуть, що в «УЗ» нема грошей, а залізничні перевезення платять за дороги, по яких усі їздять. Давайте це приберемо, і гроші з’являться. І ті, хто зараз перевозять у збиток для УЗ, почнуть платити», - резюмував Михайло Соколов. 

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово промислової палати зауважив, що фахівці ТПП багато років беруть участь у роботі над проєктами про різні види транспорту, проте ситуація майже не зрушила з місця. Сподіваємось на якнайшвидше прийняття закону про Транспорт і потім будемо напрацьовувати ще необхідні НПА.

Віктор Валєєв, виконавчий директор Software Асоціації запитав, чи бачать народні депутати якийсь сенс у запровадженні нових правил для ІТ індустрії, нові проєкти Податкового Комітету? Віктор зазначив, що навіть якщо і приймати їх - то виключно як добровільну модель оподаткування, залишаючи поточну контрактну, а також без експортних квот.

Кіра Рудик запевнила, що Голос підтримує необхідність, в умовах, що зараз склалися - збереження поточної моделі роботи ІТ галузі, де компанії мають контракти із ФОП, а також депутати не бачать сенсу у експортних квотах.

За підсумками дискусії учасники домовилися і надалі вести плідний діалог та посилювати співпрацю. Представники Голосу запропонували представникам УРБ надсилати свої пропозиції перед розглядом всіх важливих економічних питань, пообіцявши враховувати їх у своїх напрацюваннях.