Введення механізму вуглецевого податку на кордоні, яке підтримав Європарламент, створює ризики для українського експорту. Тому українська влада повинна відстоювати інтереси української економіки в переговорах з Євросоюзом. Таку думку висловив голова Комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації, директор GMK Center Станіслав Зінченко в ефірі українського телеканалу.

За його словами, введення вуглецевого податку хоч і переслідує благородні цілі – знизити викиди СО2 в світі і зробити чистіше навколишнє середовище, - насправді є механізмом для захисту європейських ринків.

"За фактом, Європа вводить таку собі вуглецеву завісу, СО2-завісу проти торгових партнерів. І цей метод, додатковий податок суперечить правилам вільної торгівлі і СОТ", - пояснює експерт.

За словами Зінченка, від введення цього податку Україна постраждає найбільше, оскільки ЄС зараз є головним торговельним партнером нашої країни.

«За останні 10 років Україна дуже сильно інтегрувалася в Європу. У 2019 році наш експорт до ЄС склав 21 мільярд доларів. Тобто, виріс за 5 років з 13 до 21 мільярда! І тепер ми як заручники, ми дуже сильно залежимо від будь-яких квот, мит, обмежень і рішень Євросоюзу. Причому залежить не якийсь умовний бізнес, а все - включаючи студентів, пенсіонерів, лікарів і вчителів. Тому що експорт - це податки, валютні надходження і платіжний баланс», - підкреслює експерт.

Популярні новини зараз

Рідкісне фото сім'ї Софії Ротару до трагедії спливло в мережі: "Шкода, що так рано пішов"

Суддя "Майстер Шеф" Мартиновська показала підрослу дочку, рідкісне фото: "Дівчата, ви красуні"

Зупинилося серце легендарного музиканта: рідкісна хвороба позбавила його можливості творити

Новий сезон "Майстер Шеф", бунт в Мережі набирає обертів: "Неможливо дивитися!"

Власова після вильоту з "Танців з зірками" розповіла правду, про яку мовчала: "Тепер я можу..."

Показати ще

Якщо українським підприємствам доведеться платити цей податок, витрати наших виробників зростуть. Відповідно, наші компанії не матимуть інвестиційних ресурсів для того, щоб здійснювати екологічну модернізацію. Так виходить замкнуте коло.

«При цьому ЄС розраховує з усіх своїх торгових партнерів, і в першу чергу від України, за допомогою цього податку видобувати на рік до 20 мільярдів євро. І їх пускати на зелену модернізацію своєї економіки, не на нашій", - вказує експерт.

У такій ситуації Україна повинна активно включитися в переговори з ЄС, і боротися за права та інтереси своїх промисловців, як роблять всі країни, впевнений експерт.

"Механізм прикордонного вуглецевого податку передбачає Винятки для торгових партнерів. Тільки потрібно за них битися, потрібно довести партнерам в Європейському Союзі (що Україну потрібно включити в список винятків – Ред.) а не просто мовчки погодитися на будь-які умови. Уряди навіть маленьких країн в Європейському Союзі б'ються за свої інтереси, за бюджети, і не соромляться будь-яких методів. І нам теж потрібно захищати власні інтереси", - резюмував експерт.

Нагадаємо, 11 березня Європарламент підтримав введення механізму вуглецевого податку на кордоні. Очікується, що законопроект щодо введення податку буде опублікований Єврокомісією в червні 2021 року, а з 1 січня 2023 року механізм буде введений в дію. За оцінками експертів, введення цього податку може коштувати українським експортерам 566 мільйонів євро на рік.

Раніше народний депутат, член парламентського комітету з питань економічного розвитку Сергій Тарута заявив, що держава повинна допомогти промисловим підприємствам провести екомодернізацію, щоб відповідати екологічним вимогам ЄС, а не постійно підвищувати податки на викиди.

У свою чергу Американська торгова палата (АСС) закликала Верховну Раду надати суб'єктам господарювання право використовувати до 70% екологічного податку на компенсацію витрат на природоохоронні заходи та екологічні інвестиції.