Нещодавно світом прокотилася хвиля сексуальних скандалів. Звинувачення в домаганнях лунали з галузі кіно та спорту. В обох такі історії – не нові.

Про це пише Антикор.

Усі пам’ятають гімнастку Ольгу Корбут, яка потерпала від свого тренера Рональда Книша. Розповіла про наругу в інтерв’ю американському журналу. Пригадувала, як він приходив до неї в номер уночі, змушував пити коньяк і виконувати усі його сексуальні фантазії. Якщо не покорялася, то тренер її бив. У Росії була ще одна гучна сексісторія з тренером з фігурного катання Станіславом Жуком. Його учениці Олена Водорізова й Анна Кнодрашова не побоялися заявити про аморальну поведінку тренера. Його швидко спровадили на пенсію у 52 роки.

Не дивлячись на те, що особу змушують до стосунків шантажем, жертви борються з цією проблемою. Найчастіше – надають їй розголосу. Коли такі факти потрапляють до преси, вони стають предметом для розслідувань правоохоронних органів. Торік питання з приводу сексуальних домагань розглядали на одному з комітетів Палати представників конгресу. Залучили також Асоціацію гімнастики США, Олімпійський комітет, Асоціацію тхеквондо й університет штату Мічиган.

В Україні подібних гучних скандалів не було. Хоча це не означає, що таких випадків немає. От, наприклад, є такий елегантний вид спорту – естетична групова гімнастика. Команда дівчат виконує різні елементи синхронно, під музику, передаючи естетику й красу рухів за допомогою тіла. Туди відбирають струнких, високих красунь. Але, все ж таки, при відборі вимоги не такі строгі, як, приміром, у художній гімнастиці. Тож батьки, віддаючи своїх чад на виховання, сподіваються, що дитина отримає великі перспективи, можливості самореалізації в житті, а також міцне фізичне і психічне здоров’я. І так дійсно триває, допоки дівчинка стає юною красунею й успіх не доводить її до високого щабля в українському спорті. Коли вона з напарницями виграє у національних і міжнародних конкурсах, її помічає голова Федерації з естетичної групової гімнастики. От тоді вона чує на свою адресу спершу непрозорі натяки про доросле життя, зваблюючи перспективами в спорті і своє всебічне сприяння. Потім говорить прямо, що без конкретних знаків уваги президенту Федерації гімнастка не має жодних шансів на розвиток. І тоді вже точно не йдеться ні про яке психологічне здоров’я.

Федерацію естетичної групової гімнастики України у далекому 2004 році заснував етнічний росіянин Споришев Василь Васильович. Людина колись знана в політичних колах. Був навіть помічником нардепа. Він сам неодноразово писав на сторінках соціальних мереж, що до гімнастики мав відношення ще задовго до цього. Але до художньої. Однак там йому не вдавалося почувати себе настільки вільно. Тоді він скористався можливістю і «започаткував» вид спорту, який лише починав розвиватися в Європі. Що ж так приваблювало Споришева в цьому виді спорту? Гідне представлення країни серед 39 членів міжнародної федерації естетичної групової гімнастики чи здоров’я української нації? Ні, скоріше його зацікавили дівчата. Їх багато, є з кого вибрати. Шукати не потрібно. Ось вони – найкращі й найкрасивіші, а головне - юні. Його не бентежить навіть слава ловеласа у спортивному світі. Адже він цих красунь спонсорує, відповідно обирає теж він. Тим, хто покоряється, обіцяє спортивну кар’єру спершу у збірній, а потім у тренерстві або суддівстві. Придивляється Василь Васильович до дітей з 12-річного віку. Активно цікавиться фізичним розвитком дівчини, чи має хлопця, чи знає щось про дорослі стосунки і чи не буде опиратися його бажанням. А що - чоловік він не одружений, робить, що хоче - вважає горе-голова Федерації. І на жаль, знаходить таких дівчат, які марять фінансовою підтримкою і швидким сходженням на спортивний олімп. Називає їх «міс команди», «улюбленицями». Користується тими незрілими особистостями. І між іншим випитує інформацію щодо нових жертв. Щиро дивується, коли вони його ігнорують, уникають і тікають. Або самі тренерки просять не чіпати дітей.

 


«Не можу сказати, що не маю до спортсменок симпатій. Інакше б обманював себе. Навіть серед маленьких – чисто симпатія. Від них віє теплом», - філософськи зауважує Споришев.

Про неприродній потяг Споришева до дітей інкогніто підтверджують імениті спортсменки. «Був певним чином сексуальний шантаж із його боку, - пригадує одна з гімнасток. – Для виїзду на змагання високого рівня потрібна була «жертва» від команди. Якщо ж ні – найбільше, що чекало таку команду – Чемпіонат України».

Варто зауважити, що маскується Василь Васильович обачно. На змаганнях не видає свою натуру. У соцмережах обережний. Виставляє світлини спортсменок зі змагань. Його видає хіба що один коментар, вочевидь друга й однодумця – «ах какие малышки!». Цю репліку Споришев лишає ніби поза увагою.

Спортивні федерації в Україні мають статус громадських об’єднань. Формально держава не має жодного відношення до них. З деякими з них Міністерство молоді та спорту укладає угоду про фінансування. Тільки в  цьому випадку представники держави мають повноваженя контролювати діяльність Федерації. А якщо фінансування не виділяється – контролю жодного. У такий спосіб Президент Федерації стає майже власником окремого виду спорту. Саме це і створює передумови для безкарності осіб на таких посадах.

Популярні новини зараз

Орбакайте в облягаючому платті порівняли з Гурченко, нові фото вражають: "Що за нафталін?"

Каменських з подругами влаштувала дебош в аеропорту: задрали ноги і...

Брежнєва розкрила правду про шлюб з Меладзе: "Шлю йому фото з ванної"

Постарілий Тарзан здивував зовнішнім виглядом в самому несподіваному місці: "А Корольова де?"

Показати ще

З огляду на це, чи нестиме Споришев Василь Васильович відповідальність, як регламентує українське законодавство? Ми щиро сподіваємось, що так! Уже зараз спортсменки стараються уникати некомфортного середовища і переходять на інші види спорту. Це позначається на якості виступів, та й сам вид спорту від цього «просідає». Але так не може тривати довго. Обов’язково знайдеться сміливець, який вкаже на ці кричущі порушення як законодавства так і моралі. Згодом, як снігова лавина, покотяться й інші свідчення очевидців, які знали, але з різних причин мовчали. І чи перетнув пан Споришев межу Карного кодексу повинні вирішувати правоохоронні органи України.

Ольга Плетка, співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України:

Часто чоловіки на керівних посадах вважають, що всі їхні підлеглі "належать" їм не тільки по роботі, а й по життю, і вони мають владу робити все, що захочуть. Тобто, якщо людина має владу, то вважає, що вона і "сексуальний мачо" теж. І тоді, незважаючи на те, що у співробітниці є родина, бос може її використовувати, як схоче. І далі у нашому суспільстві не йде мова про суд, звинувачення абощо. Далі – просто питання співпадіння бажань. У підлеглих, які відповідають на флірт, може бути декілька варіантів. Перший – підкоритися домагачеві через страх звільнення, поганого поводження на роботі, якщо не відповідати на флірт. Інший варіант — використати прихильність начальника і ситуацію на свою користь, тоді жінка стає або коханкою, або й дружиною боса. Третій варіант, якщо такого бажання немає, – жінка або сама йде з роботи, або їй створюють такі умови, в яких неможливо працювати. Найкращий психологічний захист – тримати дистанцію, постійно. Якщо жінка чи чоловік вважає, що їй чи йому не потрібні службові романи – то тільки ділове спілкування. І навіть якщо той, хто домагається, викликає на "розмову", варто говорити йому, що маєте партнера-партнерку і зберігаєте вірність.

(24 канал) 

Галина Федькович, юрист:

Кримінальним кодексом передбачена відповідальність за змушування до вступу у статевий зв’язок особи, яка є матеріально залежною або залежною іншим чином.

Визначення сексуальних домагань є в Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Можна відшкодувати шкоду, завдану сексуальними домаганнями в порядку цивілізованого судочинства. Головним є зібрання доказів.

(«Громадське радіо»).

Ярослав Вертелецький