Навчання «Восток-2018», які стартували цього тижня у Росії, безумовно, відіграють більшу роль, ніж елемент бойової підготовки збройних сил однієї з найбільших держав світу. За допомогою цих маневрів Кремль намагається вирішувати насамперед зовнішньополітичні завдання.
«Восток-2018», як впевнено повідомляє російська пропаганда – найбільші навчання з 1981 року, у них візьмуть участь понад 300 тисяч військовослужбовців та понад 35 тисяч одиниць військової техніки. Залучаються бойові судна російського ВМФ, буде відпрацьовано десантні операції та перекидання великої кількості військ на значні відстані. Легенда навчань спрямована на максимальну демонстрацію спроможності Росії у разі необхідності застосувати військову силу.
Навчання проходять за Уралом, тому не підпадають під обмеження, встановленні ОБСЄ для Європейського континенту. Росія, з іншого боку, нагадує світові, що є євразійською державою, має значну територію, яку готова захищати. Принагідно варто звернути увагу на участь у навчаннях підрозділів з КНР та Монголії та одночасне з маневрами проведення Східного економічного форуму на острові Руський на Далекому Сході.
Там російський президент не лише випив горілки, закусивши млинцями з ікрою, разом з китайським лідером Сі Цзіньпінем, але і запропонував японському прем’єру Сіндзо Абе підписати мирний договір між країнами без попередніх умов.
Класична схема – ініціатива дипломатичного прориву на тлі військових навчань.
До речі, проведення навчань за Уралом можна розглядати як своєрідний жест доброї волі стосовно Європейського Союзу, на відміну від минулорічних навчань «Запад-2017». Рік тому інформаційна істерія навколо традиційних маневрів за участю російських та білоруських підрозділів примусила напружитися щонайменше Польщу та країни Балтії.
Цього ж разу Путін на тлі загострення протиріч всередині НАТО наче демонструє європейським політикам, що не має намірів їм загрожувати.
Але разом з тим масштаб навчань повинен нагадати про потужність російської армії тим, хто має в цьому сумніви.
Чи загрожують навчання «Восток-2018» Україні? Безпосередньої загрози вторгнення немає, адже вони проходять на великій відстані від російсько-українського кордону, проте сам факт зростання боєготовності російських військ не може бути для України доброю звісткою. Впевнений, що у Генеральному штабі ЗСУ за військовою активністю Росії спостерігають та роблять відповідні висновки. Проте не варто виключати поширення хвиль #зради, традиційних для українського сегменту Інтернету.
Є ще один несподіваний вимір навчань «Восток-2018» – внутрішньоросійський. Нагадаю, що анексія Криму спричинила бурхливе піднесення популярності Путіна, після чого той отримав практично карт-бланш на ведення політики у власних інтересах. Однак за це господар Кремля був змушений заплатити виключенням Росії з G-8 та помітним охолодженням у відносинах з Заходом.
Тому широкомасштабні військові навчання, про які активно розповідають російські медіа, наразі виглядають ефективним методом підтримання популярності Путіна, що похитнулася після ініціювання пенсійної реформи.
Росія достатньо послідовна у власному прагненні демонструвати готовність ігнорувати норми міжнародного права, грати м’язами та намагатися диктувати світові власні правила гри. У Кремлі, і навчання «Восток-2018» це доводять, намагаються жити у парадигмі холодної війни та біполярного світу. Схоже, лише у таких умовах у Москві можуть відчувати власну значущість.
Євген Магда, Інститут світової політики, спеціально для «Політеки», 13 вересня 2018 року
