З 5 жовтня в Україні стартували масштабні перевірки бізнесу: шукають тих, хто порушує законодавство і видає зарплати в конвертах
Гройсман викликає інфляцію: українців змусять заплатити за підвищення мінімалкиОдночасно з початком перевірок, працівникам і роботодавцям натякнули, що розуміють з яким рівнем проблем має справу держава. В.о. заступника голови Державної фіскальної служби Євген Бамбізов повідомив, що 8 млн українських працівників отримують зарплати в конвертах.
При цьому один з керівників ДФС сказав, що всього в Україні 26 млн працівників. На тлі таких даних масштаби тіньової зайнятості вражають, але не шокують: третина від усього ринку праці. Тільки ось за інформацією Держстату економічно активного населення в січні-червні 2018 року в віці від 15 до 70 років нарахували 16,3 млн. Тоді виходить, що на тіньовий сектор економіки працює половина українців.
У пошуках «тіні» в рейд вітчизняними підприємствами підуть перевіряючі з солідного списку структур: Державна фіскальна служба, Нацполіція, Пенсійний фонд, Держпраці і місцеві виконкоми. Також українцям не втомлюються нагадувати, що вони самі не зацікавлені в тіньової зайнятості.
Politeka.net розбиралася, як же середній український працівник може боротися із зарплатами в конвертах і чи доб’ються успіху самі перевіряючі.
Кому скаржитися на зарплату в конверті?
Українцям постійно нагадують про те, що тіньова зайнятість повинна турбувати саме їх. Адже мінуси зарплат в конвертах – зниження пенсійних виплат, проблеми з нарахуванням і підрахунком страхового стажу, невиплата відпускних, відсутність страхування від нещасних випадків, проблеми з отриманням кредиту та т.д.
Якщо у працівника, який отримує зарплату в конверті, є бажання притиснути недобросовісного роботодавця, він може поскаржитися на нього в контролюючий орган – Державну службу України з питань праці.
Форма є на сайті, але звернення не можна подати анонімно – прізвище та ім’я повинні фігурувати. Також можна подати заяву і в письмовому вигляді. Відповідно до постанови Кабміну № 295, на підставі звернення співробітника інспектор з праці має право провести позапланове інспекційне відвідування.
Яке покарання за зарплату в конверті?
За Кодексом законів про працю (ст. 265), за порушення законодавства про працю передбачені штрафи:
Бюджет бідності: як ростимуть ціни та якою буде зарплата- допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору – 30 мінімальних зарплат (111 690 грн);
- невиплата мінімалки – 10 мінімальних зарплат (37 230 грн);
- виплата зарплати без сплати єдиного соціального внеску, податку на доходи фізосіб і військового збору – 30 мінімалок (111 690 грн);
- виплата зарплати не в повному обсязі – 3 мінімалки (11 169 грн)
- оформлення на неповний день при виконанні роботи протягом усього робочого дня – 30 мінімалок (111 690 грн).
Штрафи передбачені за кожного такого співробітника. А якщо роботодавець ще й перешкоджає перевірці, то штраф зовсім божевільний – 100 мінімалок (372 300 грн).
Якщо припустити, що навіть половина з 8 млн людей, про яких повідомили в ГФС, зовсім не оформлені, то в бюджет полетіли б 447 млрд грн штрафів. Повірити в це неможливо.
«Щось можна зробити тільки в тому випадку, якщо співробітник взагалі не був оформлений. Тоді до відповідальності можна притягнути. Що ж стосується мінімальних зарплат, а плюс до них – в конверті, то якихось доказів ці органи не отримають, – каже адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. – Крім того, адміністрування всіх цих процедур займає великий відрізок часу.
Будуть складатися протоколи, на контролюючі органи будуть подавати в суд, відкривати стосовно інспекторів кримінальні виробництва. Ніяких 8 млн співробітників з тіні не виведуть, а тільки збільшать рівень корупції в країні».
Як довести зарплату в конверті?
Це в ідеальному світі українець може звернутися до контролюючих органів та домогтися легалізації своєї зарплати.
На ділі ж люди починають піднімати питання про скарги в тому випадку, якщо сіру або чорну зарплату перестають виплачувати або не віддають її після звільнення. Тут наслідки тіні проявляються в повному обсязі.
У людини є конституційне право на зарплату не нижче позначеної законом, тобто на мінімалку. Якщо він працює, але не оформлений офіційно і йому перестають платити гроші, можна говорити про кримінальну відповідальність роботодавця. В цьому випадку звертатися вже потрібно в поліцію і прокуратуру.
Як українців залишать без грошейВідповідно до Кримінального кодексу (ст. 175), за невиплату зарплати загрожує штраф від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів (від 8,5 до 17 тис. грн) або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на термін до двох років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю до трьох років.
Але чи вийде добитися правди в суді – передбачити важко. Юристи кажуть, що судова практика у таких спорах дуже неоднозначна.
Якщо трудові відносини можна підтвердити якимись відомостями, розписками, документами, виписками з банків, показаннями свідків, боротьба ще має сенс. Але шанси вибити конверт, якщо співробітник був оформлений на мінімалку, нульові.
«Якщо зарплата офіційно не знаходиться в штатному розкладі і не вказана в бухгалтерських документах, навряд чи вийде отримати щось понад того, що людині виплачують офіційно. Прикладів таких немає і бути не може, – каже Ростислав Кравець. – Такий приклад може бути в тому випадку, якщо людина взагалі не була офіційно оформлена. Але якщо ми говоримо тільки про зарплату в конверті, довести щось, навіть за умови щиросердного зізнання співробітника, практично нереально.
Крім того, якщо це і буде доведено, відповідальність в першу чергу буде нести сам співробітник, який не виплачував податки. Працівника навіть можуть притягнути до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про злочин і, відповідно, за нанесення шкоди діловій репутації підприємства. Тому у працівника ризиків більше».
Тобто в тому випадку, якщо співробітник офіційно оформлений на мінімалку, решту зарплати отримує в конверті і піднімає питання про легалізацію, автоматично постане питання про сплату податків. Ростислав Кравець уточнює, що якщо не ЄСВ, то податок на доходи фізосіб (18%) і військовий збір (1,5%) – той мінімум, який будуть вибивати із співробітника, який визнав, що отримує зарплату в конверті.
Ганна Гончаренко