Хорошо это или плохо, но должны признать: большинство наших граждан политикой интересуется только во время выборов, пишет Павел Аниськович на сайте Родной Киев.
Про це пише Знай.
І лише внаслідок впливу засобів масової інформації та засилля зовнішньої реклами. Тому деякі речі для пересічного українського виборця стають неприємною новиною.
От і зараз, після парламентських виборів, українці «раптом» побачили, що будуть фінансувати з власної кишені партії, які і так «підгодовуються» не найбіднішими людьми. А деякі з цих партій взагалі більше орієнтовані не на захист інтересів України а на сумнозвісний «рускій мір».
Отже, для тих, хто ще «не в курсі». З державного бюджету (тобто, з наших кишень) будуть фінансуватися 11 партій.
А враховуючі, що закон про фінансування партій чітко не визначає, куди підуть гроші… Ну, ви зрозуміли.
І це при тому, що кістяк «славної» партії (якщо судити по виборчому списку) складають далеко не пересічні громадяни – переважно високоповажні працівники Кабміну та нардепи. Та й сам Володимир Борисович людина не бідна. Якось навіть задекларував готівки на півтора мільйони доларів. Та й інших статків вистачає.
Дехто скаже: «жаба» давить. Та справа тут не в заздрощах. На рекламу себе, улюбленого, людині вистачить. А тягнути з державної кишені гроші… А потім на телеекрані: «Здрастуйте, любі мої! З Новим роком/Різдвом Христовим/ /Великднем/Днем Незалежності!». За ваші гроші, дорогі виборці.
Що робити? Закон є закон. Тому й діятимемо за законом. Тут нещодавно Микола Томенко подав петицію на ім’я президента: Скасувати бюджетне фінансування політичних партій в Україні. Петиція вже набрала більше 23 тисяч підписів. Треба – 25 тисяч.
Я підписав. А ви?
Павло Аніськович, член Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції
