У Кривому Розі, прикриваючись потребами учасників АТО, порізали на метал військові літаки і зруйнували аеродром Міноборони, щоб забудувати його житлом

«Кому війна, а кому – мати…»

Дзвонить сьогодні мій товариш, з яким я неодноразово возив снарягу на передок для бійців (назвемо його Ірбіс) і каже:

«Слухай, тут під носом наших вояків якісь ділки розорали і засіяли військовий аеродром! Потрібно щось робити!»

«Як засіяли?» – підстрибнув я, уявивши собі комічну картину з національним колоритом: колишуться жовті соняшники на тлі синього українського неба і скромно визирають з усієї цієї пишноти вантажні ІЛ-и.

“Як як? Тракторами, бл.., – вилаявся Ірбіс, – вистачить іржати, я серйозно. Пацани хвилюються. Давай роби що-небудь, Дядя Льоша».

Ірбіс ще з війни називав мене «Дядя Льоша», по старій пам’яті сприймаючи міноборонівським начальником, але в дошку своїм.

Витративши півдня на з’ясування ситуації і опитавши кількох знайомих з Міноборони (назвемо їх модним словом – інсайдери), я виявив наступне.

Йшлося про найбільший в Україні військовий аеродром «Долгинцево», що в Кривому Розі.

Аеродром, скажу, величезний: площею 1200 футбольних полів. Колись гордість радянської авіації. Був законсервований з 2000 р. Навіть три вантажних ІЛ-76 залишалися на зберіганні до весни 2018. Але про все по порядку.

26 листопада 2013 року, в початок Революції Гідності, коли вже студенти стояли на Майдані, якесь підприємство «Миротворець» Білоцерківської міської громадської організації «Громадська єдність» уклало договір з військовою частиною А2673 про проведення природовідновних робіт на зазначеному аеродромі.

Вже 10.01.2014 р, в розпал акцій, коли людей били і садили в тюрми, якийсь тимчасовий виконувач обов’язків Головнокомандувача ЗСУ підписав План-графік передачі аеропорту під охорону квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпра, чим фактично зняв з нього статус військового.

Далі війна і розформування в/ч А2673 тимчасово врятувало аеропорт від розграбування. Але ненадовго.

09.11.2016 р загадковий т.в.о. тепер уже першого заступника Генштабу знову дозволяє «Миротворцю» проводити роботи на аеродромі. А вже 30.11.2016 р командир аеродрому Юра Дідів підписує додаткову угоду до вже не діючого договору і дає допуск на територію – можемо відновлювати природу знову.

У чому проблема, запитаєте ви? Відновлювати природу – потрібно і почесно.

Проблема в тому, що хтось Лашко Вася, директор «Миротворця» надув вояків (так вони самі стверджують) і підмахнув їм неправильний договір. Вони-то хотіли, щоб Вася їм безкоштовно 2 роки чистив аеропорт від мазуту і бруду. А Вася підсунув їм другий примірник, де прописав, що може сіяти в аеропорту що хоче 7 років для «біологічного етапу рекультивації в процесі проведення природоочисних заходів».

І посіяв соняшник. Чим прикрасив степи України ідилічним пейзажем жовтого на тлі синього і завдав збитків державі на 54 млн. грн.

А начальство аеродромне – Юра Дідів цього в упор не бачив. Ой, як невдобно вийшло.

Садити таких треба, скажете ви.

«Так хто ж його посадить? Він же пам’ятник». Майже…

Знайомтеся. А це бос нашого Васі-засівача – генерал-майор Безлущенко Сергій Іванович, голова ГО «Громадська єдність»і за сумісництвом головний миротворець країни – командир бригади українських миротворців в Іраку 2003-2008 рр.

Напевно, це там Безлущенко дізнався про «Долгинцево». Від босів державної «Української авіаційної транспортної компанії». Контора відзначилася тим, що за 17 років свого існування (1997-2014 рр) примудрилася продати і порізати на метал півтори сотні повітряних суден.

Її вантажні ІЛ-и тоді стояли в Долгинцево. І їх ще було кілька десятків. Було…

Навесні 2018 р останні три ІЛ-а були викуплені за безцінь і порізані на метал. Схема зростається: літаки знищені, аеропорт засіяний, є лівий договір до 2024 р.

Пора на сцені з’явитися головному босу. Так хто ж він?

Виявляється, мер Кривого Рогу Юрій Вілкул давно поклав око на ласий шматок – аеродром і військове містечко на додачу.

1235 га земельки недалеко від центру – не жарт. І навіть вже встиг провести до нього за рахунок міського бюджету комунікації.

І привід знайшов слушний – хоче передати землю «солдатам і офіцерам, які повернулися із зони АТО». Так повідомив депутат Гальченко, говоряща голова Вілкула в парламенті, за дивним збігом обставин – член комітету ВР з питань будівництва.

Точно будуватимуть за бюджет! Багато для себе, трошки для нужденних, ними ж і прикриваючись?

Тільки у самих хлопців ви запитали, чи візьмуть вони таку землю, таке житло? Навіть якщо їм щось і дістанеться.

Вони на сході вмирали за сильну країну, сильну армію. Поки ви тут різали наші військові Іл-и і засівали наші військові аеродроми!

Пан Міністр оборони. Такими темпами ніякої оборони не напасешся.

Розберіться вже там з Вашими підлеглими і всякими «миротворцями» і їхніми босами.

У нас війна, нам таких не треба.

Олексій Лапіріді. Радник міністра соціальної політики, волонтер