Вочевидь, через теплу зиму, традиційна повінь на Західній Україні прийшла із запізненням і негода «спрацювала» не навесні, а влітку. Відповідно, долати наслідки природних катаклізмів, які викликали катастрофічні наслідки, насамперед через руйнацію інфраструктури, доведеться ціле літо.

Цьогоріч масштаби катастрофи є чи не найбільшими за останні 15 років. Так, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, затоплення на заході України перевищує масштаби стихійного лиха 2008 року. Влітку 2008 року паводок на Закарпатті наробив збитків на 3-4 млрд гривень. Було підтоплено 40 601 житловий будинок і 33 882 га сільськогосподарських угідь, пошкоджено 360 автомобільних і 561 пішохідний міст, розмито 680,61 км автомобільних доріг.

Зараз найбільше страждають Івано-Франківська, Чернівецька та Львівська області. В Івано-Франківській області пошкоджені всі дороги державного значення. Зараз комунальники працюють над забезпеченням руху по цих дорогах. Підтоплено 200 населених пунктів. До 29 селищ немає проїзду. Загалом у західних областях зруйновано сотні кілометрів автодоріг, залізничні колії, берегові укріплення і більше сотні мостів. Порушено транспортне сполучення з десятками населених пунктів. Більше 10 тисяч людей залишилися без газу, високий рівень води та розмиті дороги ускладнюють доступ до газопроводів. Ситуація ускладнюється ще й тим, що погода й надалі залишатиметься поганою впродовж найближчого тижня. Синоптики оголосили штормове попередження через значне підняття рівня води на річці Прут, у Чернівцях готуються до затоплення кількох сіл, автодороги та ринку.

Варто визнати, що не всі проблеми із підтопленням можна «списати» на вирубку лісів. Якщо звернутися до даних спеціалізованого уповноваженого спец органу, а саме Держлісагентства, то в середньому, при кількості опадів в Івано-Франківській області близько 2,8 млрд кубометрів – ліс максимально міг поглинути близько 200-250 млн кубометрів. Тобто лише 10% від усіх опадів. Відповідно, ліс може утримати певну кількість опадів, але не з такі обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. І навіть якщо лісів там вдвічі менше, ніж 2008 року, то все одно залишається 80% опадів, які б ліс не утримав.

Популярні новини зараз

Упустили зірку: як виглядають перші дружини Харламова, Баскова, Меладзе та інших знаменитостей, фото

Новий податок обрушиться на пенсіонерів, ніяких грошей не вистачить: "По 1 400 гривень за кожен..."

Порочна зірка "Ігри престолів" Емілія Кларк роздяглася і показала нову себе: "Спалахує пристрасть"

Путін готовий відмовитися від захопленого Донбасу, озвучені умови: "Втомився терпіти"

Показати ще

Ліс – не дамба для запобігання паводків і стримування такої кількості і сили води. Проте, жалюгідний стан інженерних протиповіневих споруд, які потрібно регулярно оновлювати і хаотична вирубка лісів, що призводить до концентрації води за певними напрямкам – це більш реальна причина катастроф. Простіше за все, особливо місцевій владі, все пояснити «ліси порубали». Бо така причина начебто і всіх влаштовує і за кошти, що щорічно мали б йти на протиповіневі заходи, звітувати не доведеться. А що там нарубали – біс його знає. Бо лише на початку червні Верховна Рада ухвалила, а 24 червня поточного року президент підписав Закон про зміни до Лісового кодексу щодо проведення національної інвентаризації лісів. Кошти на яку має виділити Кабмін. Нагадаю, що останній детальний облік лісів проводився… у 1996(!) році, тобто 24 роки тому!

24… якась магічна цифра виходить. Бо саме у середу, 24 червня, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, керівник МВС Арсен Аваков, голова ДСНС Микола Чечоткін та командувач Національної гвардії Микола Балан здійснили обліт найзатопленіших територій регіону для моніторингу наслідків негоди. А в четвер, 25 червня, уряд зібрався на позачергове засідання через ситуацію на Західній Україні, під час якого голова уряду заявив, що Кабмін буде проводити виїзні засідання в регіонах України один раз на місяц для того, щоб «краще відчувати регіони нашої країни, краще відчувати людей, проблематику, розуміти, що рішення, які ми приймаємо, вони для людей».

Наразі важко оцінити в повній мірі обсяг втрат від негоди, проте навіть перші цифри потреб, які області передають до столиці, говорять про те, що їх загальні обсяги можуть вимірюватися десятками мільярдів гривень. Бо ушкодження будівель та інженерно-транспортної інфраструктури дуже суттєві і витрати на їх відновлення перевищать потреби на соціальні видатки та видатки на оплату праці рятувальників, які наразі й будуть профінансовані якнайшвидше. Зокрема, на позачерговому засіданні у четвер, 25 червня, уряд підтримав пропозицію, озвучену міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорем Петрашком щодо виділення наступного обсягу коштів:

Івано-Франківській області – 480 млн грн.

Чернівецькій області – 30 млн грн.

Закарпатській області – 30 млн грн.

Львівській області – 10 млн грн.

Окрім того, на покриття витрат, пов’язаних із ліквідацією наслідків стихійного лиха Держводагенству передбачено 92 млн грн, Держлісагенству – 30 млн грн., МВС – 82 млн грн з них 41 млн на ДСНС, 22 млн – на Національну гвардію, 19 млн – на Нацполіцію. Разом всіх видатків на 754 млн. грн..

Ці кошти уряд знайде самостійно, а от на фінансування витрат за видатками на відновлення інфраструктури та будівель, доведеться шукати кошти разом з парламентом, бо без Верховної Ради неможливо змінити показники державного бюджету. Скоріш за все, ці зміни ми також побачимо найближчим часом. Нардепи спроможні їх ухвалити в плановому режими, не збираючись навіть на позачергову сесію, бо у липні є два планових сесійних тижні.

Юрій Гаврилечко, аналітик, кандидат наук державного управління