США мають намір максимально допомагати Ізраїлю. Днями глава Комітету із закордонних справ Сенату Сполучених Штатів Бен Кардін заявив, що найближчими днями на голосування винесуть законопроект про відповідну підтримку State of Israel . Сенатор підкреслив, що Вашингтон зобов'язаний запропонувати "допомогу, яка була основою американо-ізраїльських відносин з моменту їх виникнення". Влада США, до речі, планує поєднати військову допомогу Україні за сприянням Ізраїлю, продовжуючи нарощувати при цьому власну обороноздатність.
У США є потужне ізраїльське лобі. Працює дуже сильна організація, яка називається AIPAC (American Israel Public Affairs Committee). Я не її член, але досить добре знайомий з багатьма її представниками, неодноразово був на її з'їздах, особисто знаю її президента. Вони дуже активно лобіюють підтримку Ізраїлю у США. Вони працюють у нас скрізь - з різними політиками і громадськими діячами, і з демократами, і з республіканцями, тут не має значення політична приналежність. Їхня платформа – співпрацювати з тими, хто має владу в США та реальні важелі вирішувати завдання на користь Ізраїлю. Нині вони дуже сильно активізувалися.
США однозначно допомагатимуть Ізраїлю. Атака з боку бойовиків ХАМАС була вкрай звіряча і якісь «виправдання» тут уже не матимуть жодного значення. Це так само, як і в ситуації із росією. Можна вигадувати будь-що, маніпулювати як завгодно, намагатися звинуватити ту саму Україну в чому завгодно, але щойно робляться нелогічні та звірячі кроки, то будь-яке пояснення чи аргументація вже не мають ні для кого найменшого сенсу. Виправданням звірств ніщо не може бути. Наприклад, якщо тебе хтось просто образив, а ти йому у відповідь сказав: «F..k you!», то, можливо, це була не правильна реакція, але тебе багато хто зрозуміє. А от якщо ти після словесної образи дістав пістолет і вистрілив у цю людину, то вже не має значення, що все починалося з банальної образи на твою адресу.
Скажу прямо, ця ситуація звичайно відверне увагу США від України. Але, звичайно, Україна не забудеться і не відштовхнеться. Увага від України трохи відсунеться, але вона нікуди не зникне. Це правда. У нас багато хто знає (мої знайомі політики, представники ЗМІ), що адміністрація Байдена (хоч би яким був наш президент, скажу так, не ідеальним) налаштована все одно допомагати Україні. Думаю, що нинішня ізраїльська ситуація відверне увагу США від України доти, доки Ізраїль не візьме все під свій контроль.
У США зараз бурхливо обговорюють момент, який, наскільки я знаю, сьогодні на порядку денному і в Ізраїлі. Ось дивіться самі. Ізраїльська розвідка та армія вважаються одними з найкращих у світі. Вони – приклад, який вивчають не лише у військових училищах, а й навіть у школах бізнесу. І раптом такий збій! Як так сталося, що вони не помітили, чи не врахували, що бойовики ХАМАС на якихось своїх колимах і дельтапланах так просто і швидко змогли проникнути на територію Ізраїлю? Невже навіть ідеї не було, що готувалася така операція (адже подібні речі не плануються за день чи два)? ХАМАС немає репутації глибоко тактичного формування. Вони все одно вуличні і більше рухомі емоціями, ніж тактикою. І навіть якщо бойовиків підтримує Іран та якісь інші групи, то десь точно був збій у розвідці та обороні Ізраїлю.
Моя думка – не один головний збій, а була серія збоїв. Як каже статистика, якщо у досвідченої людини чи країни виникають великі проблеми, то причина – серія малих та середніх помилок, а не одна величезна.
Є такий відомий письменник Малколм Гладуелл. Написав він багато книг, але найбільш виділяються, як на мене, це книги «Blink» («Осяяння») та «Outliers» («Генії та аутсайдери»). Я, до речі, прочитав усі його книжки. Він відомий тим, що руйнує стереотипи, що склалися в розумінні суспільства. Він зрозуміло пояснює, чому в людей відбувається той чи інший збій. Тобто він показує різні моменти, які не явні, не на поверхні лежать. Наприклад, у книзі «Blink» Гладуелл аналізує помилки: чому, наприклад, розбивається літак. Він показує, що в багатьох ситуаціях саме серія невеликих помилок пілота літака, які йшли одна за одною, і призводять у результаті до авіакатастрофи.
А тут не просто мова про те, що ізраїльтяни не помітили чогось суттєвого. Суть у тому, що вони щось явно ігнорували багато разів (бо така атака, як я вже сказав вище, точно не готується за один день і одним способом). Ізраїльтяни постійно стежать за ХАМАС. Це ворог, якого вони добре знають. Тому я впевнений, що Ізраїль у цьому всьому ще дуже детально розбиратиметься. У результаті вони зрозуміють, якими були помилки з їхнього боку. Можливо, бойовики щось таке вигадали, що заплутало ізраїльтян? Це все ще скрупульозно аналізуватиметься.
Як не крути, а це все – відчутний репутаційний удар по Ізраїлю. Зараз у США та світі всі чекають, як саме вони дадуть відповідь. Так, вони вже відповідають, але США очікують від Ізраїлю чогось приголомшливого, дуже жорсткого та нищівного, що знову відновить статус ізраїльських Збройних Сил, як одних із найсильніших і найтактичних у світі.
Ізраїль має відновити себе. Якщо він себе не відновить, то буде відкрито і до інших атак. Відповідь ЦАХАЛ має бути настільки глибокою, потужною та продуманою, щоб і себе відновити репутаційно, і показати всім «друзям» у світі, що будь-які атаки на Ізраїль – безглузді та руйнівні для атакуючих.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)