Земле, моя

всеплодющая мати

сили, що в твоїй живе глибині,

краплю, щоб в бою сильніше стати

дай і мені!

Популярні новини зараз

Екс-Nikita в латексі влаштувала брудні танці на публіку: «Вогонь!»

Спокуслива Каменських показала, як розважається без Потапа: "Ось так треба зустрічати кожен ранок"

Спливли архівні кадри Корольової з Ніколаєвим: Тарзан про таке й не мріяв

Соколова назвала п'ять майбутніх республік на території України: "першими захочуть автономії"

Показати ще

І.Франко

Пишу, щоб сказати про те, чим сповнена душа, і чому вона болить. Хочеться висловити ті загальні враження, які залишилися від почутого і побаченого в містах, Чернігові, Козельці, Мені Чернігівської області.

Зустрічаючись з жителями цих міст, виборцями депутатів та Президента, почув і побачив, якою гіркою отруєні отрутою їх душі. Вони болять своїм ніколи не згасаючим болем, тужать своєю невщухаючою журбою, хвилюються повсякчасно, ніколи не припиняються тривогою про долі своїх дітей і онуків, про здоров’я, про завтрашній день, про світ, про Україну. Жителька м. Чернігова Ольга Михайлівна, вчителька середньої школи, каже: «Батьківщино! Ми любимо тебе, віримо тобі, тобою живемо. Але зневіряючись в тобі, собі не впадаємо у відчай, виголошуючи вирок собі, що помилилися, повірили солодкій мрії і Президенту, всім депутатам, а тепер потрапили в болото, яке затягує нас у прірву».

Сьогодні ми переживаємо політичну і соціальну криза і, на жаль, перебуваємо в періоді духовного розпаду і внутрішнього розбрату. Існує велика прірва між владою і людьми. Хвороба загнана всередину, з гострої перейшла в хронічну і ситуація постійно погіршується. Брехня, яка пронизала все суспільство, заглушила істину, вона замовкла і поникла. Влада опинилася в негідних руках, але не знайшлося ні однієї політичної сили, жодної фракції, яка б підвищила голос проти свавілля, проти клятвопорушень і лицемірства. Відбувається відпочивальне безсловесне замовчування.

Людині, зайнятій реальною творчою працею, сам досвід повсякденного життя допомагає відрізняти осмислені дії від дурних, безглуздих. Їй досить повсякденної свідомості, щоб ясно орієнтуватися в тому, що відбувається. Однак в ситуації з окремими депутатами і фракціями Верховної Ради при вчиненні прийнятих ними рішень та реформ, які визначають свої і долі мільйонів своїх громадян, проявляється те, що доречно назвати затьмареністю повсякденної свідомості. Медсестра м. Козельця Ганна Іванівна каже: «Зверніть увагу на тих 159 депутатів Верховної Ради, які проголосували 05.07.2018г. за диктаторський Закон проти свободи слова за методикою В. Путіна». Ці депутати пропонують закрити телеканали, газети, сайти, які критикують владу і розповідають правду про них, мільйонниках, дерибанщиках. Тільки бездушні і пусті, нікчемні і дурні душі могли прийняти антигуманні, антилюдські закони про медичної, пенсійної, судової реформи, плани підвищити тарифи, розвалити банківську систему і виробництво, убогим вручають убогу милостиню у вигляді субсидій. Якщо Ви, обманщики своїх виборців, здійснили норовливе свавілля, це не означає, що вони дурні люди, а це значить, що вам довірили більше, ніж ви заслуговуєте. Наступного разу люди будуть розумніші. Вам, напевно, простіше вчитися за методикою Уляни Супрун – як вмиватися, чистити зуби, носити бахіли, скоро ви дізнаєтеся, як впливає український борщ на чоловічу потенцію після 40 років і т. д.

Вірянка Світлана з Чернігова говорить, що в Біблії сказано: «Шукайте насамперед Царства Божого і правди Його, і все інше додасться вам». Ми дбали винятково про це «інше», залишаючи в занедбанні духовний світ людини. Вірили президенту, що життя після влади В. Януковича буде кращим, а це виявилося солодким осліпленням, пішло, як зникає в чаші піна. Тепер люди втратили ще й духовну рівновагу, розбрелися в різні боки, роз’їхалися в гонитві за цим «іншим», яке дедалі більше роз’єднує людей.

І тільки, можливо, новій владі, оновленій людині буде посильна задача усунення розладнаного життя, але оновлення створюється не тільки духовним подвигом наших людей, але і новою тактикою, новими програмами, радикальними рішеннями.

− Я тебе любила, сину!
Тож прилинь хоч на часину:
душать вісь мене удави,
гнуть к Землі, як колосину
П. Тичина

Павло Іллюша, журналіст