Протягом останніх двох років в Україні спостерігається особливо активний рух щодо легалізації операцій з криптовалютою і врегулювання нових ринків, які з'являються і розвиваються завдяки новим IT-трендам і технологіям (наприклад, блокчейн). Як пише Урядовий кур'єр, зародження таких ринків, зокрема ринку віртуальних активів, вимагає уніфікованого підходу до питання їх функціонування з конкретним розмежуванням об'єктно-суб'єктного складу та регулюванням взаємин між учасниками цих ринків.

Так, можна згадати і публікації на тему Законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами» № 2461 від 15.11.2019 року, а також Законопроект «Про віртуальні активи» № 3637, зареєстрований у Верховній Раді України 11.06.2020 року, текст якого потім зазнав значної редакцію від 14.09.2020 року щодо свого первісного змісту. Усім зрозуміло, що за цими законопроектами стоять люди, які прагнуть реалізувати свої бізнес-інтереси і просувають власні вигоди. Про це можна дізнатися зі статей в Інтернеті і коментарях на тематичних форумах. У них можна знайти відповідь на головне запитання: кому на руку прийняття цих законопроектів?

І ось у Верховній Раді зареєстровано Проект Закону «Про токенізовані активи та криптоактиви» №4328 від 05.11.2020 року. Виникає слушне запитанням: «А, власне, кому вигідна ідея, викладена в цьому проекті Закону, і, звичайно ж, хто сприяв формуванню самої концепції?».

Провівши детальне дослідження і встановивши ланцюжок подій, пов'язаних з напрацюваннями навколо цих законопроектів, можна вибудувати співвідношення тих чи інших фактів і встановити взаємозв'язок появи ключової ідеї Проекту Закону України «Про токенізовані активи та криптоактиви», яка принципово відрізняє цей Проект Закону від пропонованих раніше.

Отже, ознайомившись зі змістом Проекту Закону України «Про токенізовані активи та криптоактиви», можу сказати, що термінологічний вміст документа, його логіка і глибоке розуміння суті сфери застосування віртуальних активів, справляє позитивне враження. Далі – пояснювальна записка до цього законопроекту. Таке обгрунтування системного порядку, конкретні прогнози, а також глибокий аналіз існуючого національного законодавства навели на думку, що дуже цікаво було б ознайомитися з авторським колективом цього Проекту Закону.

Популярні новини зараз

Мокра Орбакайте в бікіні блиснула худорлявими принадами, без тремтіння не глянеш: "Кістки можна перерахувати"

Дан Балан, який "проміняв" Тіну Кароль на молоду красуню, попався Осадчій: "Наречений і дружка на весіллі..."

Обірвалося життя зірки "Голосу", на останніх кадрах він встиг повідомити головне: "Випадково ввів собі..."

Скандальна MARUV ткнула під ніс свої труси почервонілому Урганту: "Я залишилася без..."

Показати ще

До складу авторського колективу розробників проекту Закону України «Про токенізовані активи та криптоактиви», крім народних депутатів України та представників наукової спільноти, входить також Александр Кудь – член Правління громадської організації «Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру». Проаналізувавши публікації Александра Кудь, особливо за останні 3-4 роки, можна прийти до висновку, що він уже давно цікавиться цією тематикою, а також темою впровадження продуктів і сервісів на базі сучасних технологій і систем. Причому не тільки в плані своєї роботи в НДЦ, але і в якості генерального директора компанії Simcord, яка займається розробками в сфері блокчейн-рішень.

Також Александр Кудь веде наукову діяльність і є також аспірантом Харківського національного економічного університету. Багато публікацій цього науковця присвячено темі цифрових активів, блокчейну, інформаційним платформам на базі прогресивних технологій, питань законодавства в плані врегулювання взаємовідносин, що виникають у сфері застосування цифрових активів тощо.

Одна з останніх наукових робіт Александра Кудь – «Феномен віртуальних активів: економіко-правовий аспект». У цій статті досить детально і доступно для розуміння викладено наявну у даний час проблему неоднозначності розуміння суті віртуальних активів і запропоновано її вирішення з науковим обґрунтуванням. Так, автором висловлено думку про те, що технічно віртуальні активи, як і всі інші об'єкти розподіленого реєстру (блокчейну), – маркери. При цьому токен розподіленого реєстру володіє не тільки властивістю об'єкта обліку, а може бути і об'єктом відносин, у зв'язку з чим стає очевидним необхідність встановлення його правового режиму та регламентації відносин, пов'язаних з його застосуванням.

Очевидно, що запропонована Александром Кудь ідея лягла в основу законопроекту «Про токенізовані активи та криптоактиви». Так, запропонований принцип класифікації суб'єктів системи обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру в сфері застосування віртуальних активів; принцип класифікації віртуальних активів розподіленого реєстру (токенізований актив та криптоактив), а також термінологічний апарат сфери застосування віртуальних активів з конкретними термінами багатьох термінів (токен розподіленого реєстру, цифровий актив, токенізірований актив, вихідний актив та інші) безпосередньо перегукуються з концепцією Проекту Закону України «Про токенізовані активи та криптоактиви».

Таким чином, об'єктивно стає зрозумілим і природним участь Александра Кудь в розробці згаданого Проекту Закону в якості співавтора, виходячи з його наукової діяльності, результатів проведених ним досліджень, викладених у статтях, і роботи в НДЦ блокчейн-рішень.

Дуже хочеться сподіватися і вірити у відкритість і прозорість Проекту Закону «Про токенізовані активи та криптоактиви», тому що його концепція базується не на домислах і припущеннях, а на науковому фундаменті. І це дозволяє говорити про високий рівень довіри до цього Проекту Закону.

Варто зауважити, що незаангажованість і професійний підхід до розробки Проекту Закону, по суті, є позитивним сигналом того, що його реалізація дійсно сприятиме швидкому вирішенню нагальних проблем у сфері регулювання відносин, що виникають у зв'язку із застосуванням віртуальних активів.