Били цілодобово: як українця тримали в російському СІЗО

Матір українського бранця Валентина Вигівського, засудженого в Росії до 11 років колонії, відвідала його на довгостроковому побаченні. На зустрічі Валентин розповів справжню історію свого затримання. Про це на сторінці у “Фейсбук” розповів звільнений в’язень Кремля Геннадій Афанасьєв.

Валентин поїхав до Сімферополю для зустрічі зі своєю знайомою дівчиною Наталею. Вони познайомились на інтернет форумах з авіації близько двох років тому до цього випадку. Дівчина працювала в організації, що займалась авіаційною сферою, і також була «фанатом» авіації. Валентин захоплювався авіацією та космонавтикою ще з дитинства. Тому їхні стосунки були відвертими та довірливими.

Останні роки всі працівники стратегічних для Росії сфер були під контролем спеціальних служб щодо їхніх контактів і стосунків з іноземцями. Тоді Наталя збирала гроші на термінову онкологічну операцію для свого діда. Валентин погодився їй допомогти і вони мали зустрітись у Сімферополі. Однак виявилось, що це було спецоперацією, аби витягнути Валентина до Криму і там його захопити, з тим щоб подати на цьому прикладі українців як ворогів Росії. Валентин розповів, що вона була на двох судах як свідок, не могла дивитись йому в очі.

Затримував Валентина спецпризначенці ФСБ. При затриманні його сильним ударом ліктя в обличчя збили на землю, одягли мішок на голову і завели в окрему кімнату в аеропорту Сімферополя. У цій кімнаті його роздягли, обшукали, робили фото- і відеозйомку. Це все тривало приблизно п’ять годин. Після зйомок йому дозволили одягтися. Потім натягнули на голову мішок і семеро людей почали його бити. Били з особливою ненавистю та пристрастям по голові, тулубу, руках. Далі посадили в літак, де побиття продовжувалось до самого приземлення літака. Коли зняли мішок із голови, то він побачив близько тридцяти ФСБешників і двоє молодиків, які його били.

У Москві вночі його привезли на Лубянку, кинули до підвалу і, не знімаючи кайданок, продовжили побиття, яке перемежовувалось із допитами. При цьому весь час говорили Валентину, що він бандерівець, «антисовєтчик», сука, що такі як він розстрілює Донбас тощо. Це чинили двоє оперативників, які періодично мінялися. Це продовжувалось і наступного дня. Під кінець цих допитів Валентину дали прочитати на камеру якийсь текст, зміст якого він точно не пам’ятає, проте в ньому йшлося, що він шпигував на спецслужби України.

Уранці його повезли до лісу, щоб смертельно налякати. Їхали приблизно годин п’ять, у лісі зняли з голови мішок, поставили на краєчку викопаної ями, чотири чоловіки навели зброю і так стояли мовчки десь із годину. За цей весь час йому не давали відпочинку, їжі, води, не дозволяли йти в туалет. Валентин казав, що ліс був гіршим за все, що з ним сталося за цей період. Він двічі прощався з життям, коли стояв біля ями і пізніше коли пролунали постріли. Була імітація розстрілу, хвилини тягнулися нескінченно.

«Били з ранку до ночі і після того, як не змогли зламати фізично, після того, як не змогли зламати смертю, вирішили спробувати зламати його психологічно», – розповідає Афанасьєв.

Після цього його повезли до Міщанського суду, присудили арешт на два місяці і відвезли до СІЗО Лефортово, де посадили в одиночну камеру на два дні, які видавалися місяцями. Через тиждень повезли на допит до слідчого. Щотижня було 1–2 допити. Після перших допитів довго боліло все тіло, навіть спати часто не міг. Так психологічно тиснули 10 місяців.

Як писала Politeka, московський облсуд засудив громадянина України Валентина Виговського до 11 років колонії суворого режиму. Суд звинуватив його у шпигунстві – нібито українець намагався добути і продати секретні документи.