Чому вибори наступного року будуть особливими для України і чим саме, за кого ладні голосувати виборці, аби тільки позбутися старих політиків та хто може зорганізувати масові протести, не чекаючи другого туру, розповів гість Politeka Online Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
Чим майбутні вибори відрізнятимуться від попередніх
Є декілька особливостей. На жаль, це будуть уже другі вибори в умовах військових дій. Як у 2014, так і в 2019 році – це вибори в умовах війни.
Принципова особливість, чого не було на інших виборах – криза довіри до еліт.
Українці традиційно не дуже довіряють державним інститутам, політичним партіям та політичним лідерам, але все одно залишається надія на когось іншого. А зараз більшість українців не довіряють ні владі, ні опозиції.
Потенційно серед фаворитів з’явилися неполітики – Володимир Зеленський та Святослав Вакарчук. Люди на тлі недовіри до політиків готові проголосувати за неполітиків. Це пошук якоїсь альтернативи.
Кількість кандидатів, які, за даними соціологів, можуть боротися за вихід до другого туру, безпрецедентно висока. Раніше у нас за півроку-рік до виборів було відомо два-три фаворити, всі інші були підтанцьовкою.
Сім-вісім кандидатів претендують на вихід до другого туру, а там залежно від обставин у них може бути шанс на перемогу.
Чим обумовлена присутність у рейтингах прізвищ Вакарчука та Зеленського
Я думаю, що тут ініціатива належала соціологам. Коли вони півтора року тому відчули, що є криза довіри до еліт, то почали шукати інші варіанти.
Є замовлення різних політичних сил знайти таких кандидатів, які змогли б відібрати голоси у конкурентів. Спочатку почали включати Вакарчука та Зеленського як кандидатів, які можуть забрати голоси, а потім виявилося, що вони мають самостійний рейтинг, який до того ж зростає.
Років п’ять-десять у світі панують тенденції, коли населення не довіряє своїм політичним елітам та починає голосувати за так звані антисистемні партії, лідерами яких часто стають люди з неполітичної сфери. Українські політтехнологи стежать за міжнародним досвідом та нашою специфічною ситуацією. Коли, наприклад, Зеленському розповіли, які в нього рейтинги, з’явилися й люди, готові вкластися в цей проект із прицілом на парламентські вибори.
Ідея використання неполітичної фігури на парламентських виборах з’явилася років 13 тому. Але в останній момент Данилко відмовився, тому проект не спрацював. Я не виключаю, що на цих виборах спрацює.
Для багатьох учасників президентська кампанія не самодостатня мета, а радше платформа для розігрівання та розбігу, тобто трамплін, щоб отримати бажаний результат на парламентських виборах.
Враховуючи процес децентралізації, слабкість адміністративного ресурсу з об’єктивних та суб’єктивних причин, можна спробувати сфальсифікувати голосування. Сфальсифікувати результати виборів на рівні ЦВК практично неможливо. В складі ЦВК представники різних політичних сил, максимум, на що вона може вплинути – визнати чи не визнати голосування в окремих округах. Сфальсифікувати можна на дільницях, через підкуп виборців.
Може виникнути кризова ситуація під час оголошення результатів першого чи другого туру виборів. Зараз є ціла група потенційних кандидатів, які змагаються за вихід у другий тур, розрив між якими становить декілька десятих.
За такого розриву між другим і третім кандидатом той, хто посяде третє місце, говоритиме, що вибори сфальсифіковані. Якщо у цього кандидата є мобілізаційний ресурс, він може спробувати організувати якийсь майдан, не визнаючи результати голосування вже у першому турі.
Нагадаємо, я кандидат технічних наук, а не технічний кандидат: Гриценко жорстко пройшовся по своїм опонентам.
Як писала Politeka, цікавить тільки задоволення потреб: Мураєв видав чергову порцію кремлівського марення.
Також Politeka писала, що викрито блюзнірський задум Тимошенко: Україна могла капітулювати перед Путіним ще в 2014 році.
