Рішення РНБО від 19 березня 2021 року Про введення санкцій проти групи недродобувних компаній викликає, м'яко кажучи, подив, а точніше-питання: а хто і за чий рахунок буде оплачувати наслідки такого сумнівного в правовому полі кроку держави?

Цим питанням, як пише "Інформатор", на своїй сторінці в Facebook задається директор "Інституту глобальних стратегій" Вадим Карасьов.

"Всі компанії, що потрапили під санкції (а їх, на хвилиночку – 19!) безумовно звернуться до суду і на мій погляд мають всі шанси відстояти порушені права, оскарживши рішення Нацради з безпеки і оборони. При цьому суд зобов'яже державу компенсувати постраждалим сторонам всі фінансові збитки, які можуть обчислюватися сотнями мільйонів, а то і мільярдами доларів! Відповідь очевидна: гроші будуть взяті з кишені платників податків – кожного громадянина України. Тобто, українська влада знову зробила непродуманий крок, не спромігшись прорахувати ймовірні наслідки", - каже експерт.

Карасьов підкреслює, що, вводячи санкції і позбавляючи ліцензій операторів галузі корисних копалин, РНБО не вказав ні обґрунтованих державними експертизами, ні судовими рішеннями причин – порушень чинного законодавства України. Всі обґрунтування обмежувалися якимись домислами, припущеннями, підозрами. Ніякої конкретики, ніяких доведених обвинувальних фактів.

"Виникає припущення, що справжній смисловий зміст введених санкцій під приводом захисту національних інтересів від агресії країни-агресора полягає в банальному перерозподілі активів, причому з дуже спірною економічною вигодою держави. Своїми безпрецедентними діями влада посилає інвестиційному бізнесу дуже поганий сигнал. Ну хто, який великий інвестор, зважиться вкладати капітал в країну, в якій панує мінливість державних рішень, а закони, що гарантують на папері недоторканність інвестицій, є не більше ніж фікцією і застосовуються виключно у виборчому порядку?" - запитує експерт

Карасьов зазначив також, що в ході засідання РНБО рішення про позасудову блокаду роботи такої великої кількості компаній не підтримали глава МВС Арсен Аваков, Генеральний прокурор Ірина Венедиктова, віце-прем'єр Олексій Резніков, спікер парламенту Дмитро Разумков. І для офісу Президента, на його думку, це досить серйозний сигнал.

"Схоже, у перших осіб правоохоронних, законодавчого та виконавчого державних органів зріє розуміння, що РНБО не може підміняти собою суд і вводити в практику позасудовий переділ власності. Так адже можна дуже далеко зайти, а потім доведеться комусь відповідати. За великим рахунком відповідальність на себе не хоче брати ніхто. Та й хаос в стратегічних галузях економіки не потрібен в першу чергу правоохоронцям і уряду, які розуміють, що всі економічні санкції, по суті, мають політичну природу. Тобто, їх прихований сенс полягає в нав'язуванні бізнесу своєї волі і демонстрації сили. Однак, як показує практика, проти будь-якої грубої сили завжди знаходиться інша груба сила. І від їх зіткнення економіка країни може просто вибухнути", - резюмував директор "Інституту глобальних стратегій" Вадим Карасьов.