Кабінет Міністрів схвалив намір скоротити до 2030 року викиди парникових газів до 35% (в порівнянні з рівнем 1990 року) в рамках Паризького угоди

Ця мета – амбітніша, ніж у ЄС, який збирається скоротити викиди до 55%. Але амбіції України врівноважені чіткими умовами, на яких ми готові цю мету досягти, а саме – якщо міжнародна спільнота фінансово підтримає нашу країну.

Якщо ж фінансова підтримка буде відсутня, то досягнення НВВ2 буде поставлено під ризик.

Про це написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка на своїй сторінці у Фейсбук.

Так, відповідно до пункту 6 НВВ, «Україна зробила вагомий внесок у скорочення світових викидів парникових газів. За 11 років дії зобов’язань Сторін за Кіотським протоколом, Україна сумарно скоротила свої викиди ПГ майже на 4,4 млрд тон CO2-еквіваленту у порівнянні з дозволеними рівнями викидів за цей період, що складає близько 10% від поточних річних глобальних викидів.

Популярні новини зараз

Орбакайте похвалилася талантом дорослого онука Пугачової, сім'я може пишатися: "Ого, як круто"

Тіла трьох чоловіків знайшли в каналізації, з'явилися подробиці трагедії: "Різко потягнуло до..."

Одесу топить проливним дощем, відео нещастя: "річки на вулицях і "душ" в маршрутках"

Люленов важко переживає виліт з "Танців з зірками" і образився на "Квартал 95": "Не розумію..."

Ектор Хіменес-Браво, який покинув Україну, завив від розчарування: "Абсолютно не сподобалося"

Показати ще

Адже загальний економічний і соціальний розвиток України з 1990 року позначився падінням добробуту людей, деіндустріалізацією та погіршенням стану публічних фінансів», - цитує Качка документ, який підтримав Кабмін. Також українська влада нагадує, що збройна агресія Російської Федерації та тимчасова окупація нею АР Крим, а також окремих районів Донецької та Луганської областей, негативно впливає на економічну ситуацію в Україні.

Тому досягти поставлених кліматичних цілей Україна зможе, якщо їй буде гарантовано збереження та покращення доступу до зовнішніх ринків ключових торгових партнерів, а також сталої та передбачуваної торгівельної політики і відсутності обмежень і бар’єрів з боку Сторін Додатку І до РКЗК ООН та інших країн.

«Україна потребує доступу до фінансування проєктів кліматичної модернізації від Урядів розвинених країн, приватного сектору, міжнародних фінансових організацій та будь-яких інших донорів. Обсяги додаткових інвестицій, необхідних для відходу від сценарію «Бізнес як звичайно» і досягнення цілі НВВ складає 102 млрд дол. США до 2030 року», - наголошується у документі.

Це означає, що Україна розраховує на залучення додаткового кліматичного фінансування у вигляді грантів від Урядів розвинених країн та будь-яких інших донорів, пільгового кредитування від міжнародних фінансових організацій, а також інших фінансових інструментів з метою створення окремого кліматичного фонду.

Це, своєю чергою, дозволить збільшити обсяги фінансування декарбонізації економіки за рахунок комерційних банків та приватного сектору. Відсутність належної міжнародної підтримки ставить під ризик досягнення мети НВВ, резюмував Качка. Раніше генеральний директор Федерації роботодавців Руслан Іллічов заявив, що новий Національно визначений внесок (НВВ2) загрожує Україні повною зупинкою промисловості.

А Міністерству екології варто спочатку заборонити ввезення в Україну «євроблях», які катастрофічно забруднюють повітря у великих містах, а вже потім перейматися проблемами глобального потепління.

Раніше Європейська Бізнес Асоціація заявила, що екомодернізація вітчизняної промисловості має відбуватись за значної фінансової підтримки держави, а не лише коштів бізнесу. За оцінкою експертів ЕВА, проєкт Другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) має передбачати механізми державної допомоги.