Одразу декілька міжнародних розслідувань вказують, що «Боїнг-777» був збитий з території, контрольованої бойовиками. Туди «Бук» завезли з Росії, а після обстрілу вивезли назад. До того ж операцією керували чинні російські військовослужбовці. Один з них – генерал-майор Сергій Дубінський з позивним «Хмурий». Також вдалося встановили номерний знак «Бука», який доводить, що він був на озброєнні 53-ї зенітно-ракетної бригади збройних сил Російської Федерації.
У Кремлі від своєї провини у авіакатастрофі всіляко відхрещуються. Міністерство оборони РФ не раз викривали у наданні фейкових доказів. При цьому, у липні 2015 року Росія в Раді безпеки ООН заблокувала рішення по створенню міжнародного трибуналу щодо розслідування збиття літака.
Politeka дізналася, чого не вистачає у розслідуванні, щоб поставити крапку в цій справі та чи вдасться притягнути винних до відповідальності.
– У подібних справах слідство може тривати років сім, а то й більше. Питання не в термінах, а у тому, що слідчим потрібно мати доступ до всіх доказів, свідків та причетних до злочину осіб. Нині вже є список з більше сотні. Здебільшого, це росіяни або наші співгромадяни, які беруть участь у незаконних формуваннях та причетні до транспортування російського «Буку». Однак, потрібного доступу в слідчих, більш всього, не буде. Росія чинитиме перешкоди, щоб слідство не просувалося.
Ми розуміємо, що без Російської Федерації, без окупації Криму, початку війни на Донбасі й присутності регулярних Збройних сил РФ на території України, мільйон відсотків, що цієї трагедії не було б. Потрібен час, щоб довести, що Росія присутня на Донбасі й вияснити, хто давав відповідний наказ. Необхідно провести певні процедурні речі, забезпечити фактами, щоб все виглядало, як юридична справа, а не політична.
Щодо того, аби притягнути Російську Федерацію до відповідальності, суд може визнати, що вище керівництво РФ вчинило акт, який кваліфікується як воєнний злочин, або злочин проти людяності чи терористичний акт. Але є нюанс з тим, щоб визнати саме Володимира Путіна особою, яка розв’язала збройну агресію проти України і наслідком стала ця трагедія зі збиттям цивільного літака.
Проте, в історії були подібні випадки. Наприклад, нацистські керівники, коли знищували євреїв, ромів та слов’ян, розуміли, що їх навряд чи можна буде покарати. Але, все ж таки, через певний час це відбулося. Те ж саме лівійським лідером Муаммаром Каддафі, спецслужби якого були причетні до авіакатастрофи американського Боїнга над Локербі (Шотландія) у 1988 році. Тоді загинуло 270 людей. Слідство по цій справі тривало десять років. Зрештою, Лівія виплатила родичам загиблих більше $200 млн компенсації. Що сталося з Каддафі, теж пам’ятаємо.
Навіть якщо зараз здається неможливим притягнути до відповідальності злочинців, це не означає, що не треба розслідування, судового процесу. Не можна все так лишати. Виникне культура непокараності, яка спонукатиме інших вчиняти подібні злочини. Сьогодні притягнути Путіна до відповідальності неможливо. А хто знає, що буде завтра? Може його поплічники, щоб зберегти владу й гроші, самі його здадуть. Хід історії – річ непередбачувана. Будемо сподіватися, що вбивців невинних іноземців та 10 тисяч українців, які загинули за три роки війни на Донбасі, покарають.
– Немає сумнівів, що авіакатастрофа рейсу МН17 – справа рук Російської Федерації. Але має бути відповідне рішення суду. Поки його не буде, родичі загиблих навіть компенсації не можуть вимагати.
Декілька днів тому міністр закордонних справ Австралії Джулія Бішоп звернулася безпосередньо до російського керівництва, щоб вони посприяли встановленню остаточних обставин трагедії для з’ясування, хто несе за це відповідальність. Поки рішення суду не буде, питання залишатиметься на порядку денному не тільки Нідерландів, де загинуло найбільше людей, а й інших країн.
Українська сторона також має всіляко сприяти, щоб розслідування авіакатастрофи дійшло до логічного завершення. Якщо існує реальна можливість знайти додаткові докази, маємо це зробити.
Потрібно шукати юридичний механізм, як назвати Росію відповідальною за цей терористичний акт. Усі це знають, розуміють, але питання, як це юридично довести до рішення суду. Це може бути міжнародний трибунал чи інший варіант. Не виключаю, що можливо, мали б бути рішення й національних судів, як України, так й інших держав, громадяни яких загинули.
Якщо говорити конкретно про осіб, які мають понести покарання за цей злочин, у даному випадку все ж йдеться, що засуджені будуть конкретні виконавці або ті, хто віддавав відповідний наказ. Щодо Путіна та інших російських високо посадовців – їх засудять уже в залежності від того, які покази отримають від виконавців. І мова тут вже йтиме про міжнародний трибунал. Скоріш за все, це має бути кваліфіковано, як злочин проти людяності.
Ольга Головка
