Із наданих для проведення журналістського розслідування письмових пояснень Ставицького, спрямованих ним особисто в Генеральну прокуратуру ще в травні 2016 року на прохання прокурора групи прокурорів ГПУ Ст. Куценко, озвучене в прямому ефірі 112 каналу, випливає, що, виконуючи функціональні повноваження голови правління компанії НАК «Надра України», він, аби виконати указ президента, розпорядження Кабінету Міністрів, рішення вищих органів управління, зокрема колегіальних, повернув у державну власність будівлі Маріїнського палацу.

«Держава їх прийняла, на цьому я завершив свої дії. Я виконав державне завдання. Не приватне, не особисте. Нічого ні в кого не вкрав. Я не здійснював жодних злочинів. Немає жодного документа або об’єктивного рішення суду, яке дозволило б мене звинувачувати», – заявив Ставицький в ефірі передачі «Актуальне інтерв’ю» на ізраїльському телебаченні. Тоді він відкрито звернувся до українських правоохоронних органів: «Ви мене підозрюєте? Але, щоб підозрювати, хоча б одну повістку надішліть за три роки. Нічого ж не було. Ні дзвінка, ні повістки, ні спілкування з адвокатами».

Нагадаємо, що йдеться про сараї в Міжгір’ї, які обміняли за указом тодішнього президента України Віктора Ющенка для відновлення комплексу споруд Маріїнського палацу. Компанія, де керівником був Ставицький, займалася поверненням історичного комплексу Маріїнський палац у власність держави. Палац на той момент був у приватній власності. Тобто Ставицький діяв за указом президента, свою роботу виконав – зараз Маріїнський палац у державній власності. Цікаво, що за 3 роки розслідування Генеральна прокуратура не звернулася до екс-президента Ющенка з вимогою дати свідчення або хоча б пояснити суть справи, а клопотання Ставицького про допит Ющенка як головного свідка проігнорували формальною відпискою.

Як з’ясувалося з офіційного сайту Генеральної прокуратури, слідчі ГПУ не викликали Ставицького на допити, не вручали повідомлень про підозри в якомусь кримінальному провадженні, а отже,не вимагали у нього пояснень щодо справи і не зафіксували статус підозрюваного відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України.

Популярні новини зараз

73-річна Ротару здивувала зовнішністю, вийшовши в світ вперше за довгий час: "Я сумувала!"

"Тіла підняли з води": трагедією закінчилася рибалка для двох підлітків, деталі

Юна Анна не виходить на зв'язок з батьками, поліція піднялася на її пошуки: фото і прикмети

Трагедія на українській трасі, з'явилися перші фото: "За кермом був 13-річний"

Життя чоловіка обірвалося в одну мить на одеській трасі, кадри: "хотів купити полуницю"

Показати ще

З огляду на це напрошується висновок – прокуратура наполегливо не хоче офіційно контактувати зі Ставицьким!

Ставицький: Генпрокуратура України має намір заочно мене засудити на основі фейковий звинувачень

Ставицький здивований, що слідчі пишуть про те, що «місце перебування Ставицького їм невідомо». Але він постійно з’являється на ізраїльському та українському телебаченні, відкрито заявляє, що наразі мешкає в Ізраїлі та є громадянином цієї країни.

«Дуже складно спростовувати підозри, які ГПУ не може навіть нормально пред’явити. Генпрокуратура оперує такими документами, що соромно читати. Там є, наприклад, такі формулювання: «створено в 2003 році групу, яку з метою захоплення державної власності організували в невстановленому місці у невстановлений час невстановлені особи». Знаходять дивних свідків, вони плутаються у своїх розповідях. Подають до суду фейковую експертизу з фотографіями об’єктів, яких не існувало на момент її проведення (2015 рік), і зманіпульованими висновками. Якщо коротко, ми маємо справу з вигаданими історіями, які написані на офіційних бланках Генеральної прокуратури України», – коментує ситуацію Едуард Ставицький. Адвокат Ставицького Інна Рафальська заявляє, що ще в травні 2014 року передала слідству всі необхідні документальні докази, які свідчать про правомірність дій Ставицького як керівника, і клопотала про припинення кримінального переслідування. Однак протягом трьох років досудового розслідування Генеральна прокуратура не спромоглася предметно розглянути докази захисту. “Вперте ігнорування обвинуваченням об’єктивних даних невинуватості Ставицького призведе врешті–решт до виправдання його судом», – говорить адвокат.

Виходить, що ГПУ нічого не може пред’явити Ставицькому. За три роки роботи це вже можна було зробити. Але чому Генпрокуратура продовжує поширювати в пресі інформацію про справу проти Ставицького, якої немає?

«Генпрокуратура «судить» Ставицького не в судах, а в пресі. Постійно бачимо про це новини, але вони побудовані не на фактах і документах, а на домислах, часто навіть на очевидних вигадках. Це вже не об’єктивне розслідування, а політичне переслідування. Кому це потрібно? Можливо, впливовим особам в українській політиці, які не хочуть, щоб Ставицький з’являвся в Україні та користувався довірою української громадськості. Це людина, яка багато знає. А найкращий захист – це напад. Можливо, проти Ставицького використовують саме цю тактику», – коментує ситуацію Давид Вінницький, представник Ставицького в Ізраїлі.

Сам Едуард Ставицький підтверджує – багато нинішніх високопоставлених політиків в Україні не хочуть, щоб він з’являвся на центральних українських каналах і озвучував непотрібну для них правду.

Раніше Ставицький заявив, що готує матеріали для звернення в Європейський суд із прав людини та інші міжнародні інстанції, щоб захиститися від політичного переслідування.

Як відомо, колишній міністр юстиції Олена Лукаш виграла справу проти Генпрокуратури в Апеляційному суді Києва. Йдеться про дані, які відомство надсилало до Ради Євросоюзу для запровадження санкцій проти Лукаш. Суд визнав їх недійсними.

Також, за ініціативою екс-заступника глави Адміністрації президента А. Портнова, Кримінальний суд Бельгії виніс вирок, яким визнав винним колишнього першого заступника генерального прокурора України Олексія Баганця в умисному наданні суду недостовірної інформації і засудив його до одного місяця тюремного ув’язнення і штрафу в розмірі шість тисяч євро, які необхідно сплатити в бюджет Бельгії.

Антикор