Загроза з Заходу: чому Трамп дружитиме з Угорщиною проти України

Загроза з Заходу: чому Трамп дружитиме з Угорщиною проти України

Україна програла Орбану боротьбу за доступ до Трампа

Уряд Віктора Орбана не відмовиться від своєї позиції щодо угорців, які проживають на українському Закарпатті. А очікування, що на Угорщину натиснуть США, виходять із неправильної оцінки тих смислів, які характерні для поточних відносин Вашингтона та Будапешта.

Уряд Угорщини вже після квітневих парламентських виборів затвердив меморандум, в якому жорстко сформулював для інших держав свою позицію з питань взаємин з Україною.

Але після цього відбулися події, які призвели до зміни ступеня важливості самої Угорщини в міжнародній політиці.

Знайти собі друга в Угорщині за чотирма параметрами

Політична цінність Орбана зросла. Якщо в 2017 році та в перші місяці 2018 року ставлення Білого дому до керівництва Угорщини було доволі нейтральним або «прохолодним», то в травні-червні Орбан став для Дональда Трампа важливим інструментом і союзником.

По-перше, угорське керівництво опинилося серед небагатьох, хто підтримав позицію Трампа щодо перенесення посольства в Єрусалим. При цьому Угорщина відмовилася від солідарності з позицією керівництва ЄС із цього питання. Більшість держав Євросоюзу не підтримали позицію президента США.

Д. Трамп високо оцінив підтримку, надану В. Орбаном, і тому в травні угорсько-американські відносини істотно «потеплішали».

Міністр закордонних справ Петер Сійярто відвідав Вашингтон, де провів зустрічі, зокрема з держсекретарем США Майклом Помпео. Помічник держсекретаря Уесс Мітчелл відвідав Будапешт. Пожвавилися гуманітарні контакти між двома державами.

По-друге, прем’єр-міністр Орбан став для Трампа важливим інструментом у питаннях «зведення рахунків» у відносинах із канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном. Передовсім – із Меркель. Під час саміту «Великої сімки» ці держдіячі опинилися на чолі політичної атаки на позицію Д. Трампа з низки питань міжнародної політики. Лідер США на цьому саміті опинився у своєрідній ізоляції. І ось, схоже, Трамп вирішив «відіграватися» за рахунок висловлення підтримки і схвалення на адресу уряду Угорщини, що конфліктує з керівництвом ЄС та є важливим подразником для А. Меркель та Е. Макрона.

Саміт «Великої сімки» пройшов 8-9 червня. Після нього президент США відправився відразу в Сінгапур, де 12 червня відбулася його зустріч із лідером КНДР Кім Чен Ином. А 16 червня (незабаром після повернення з самітів) Д. Трамп зателефонував В. Орбану і привітав йрнр із завершенням формування нового уряду, обговорив підсумки своєї зустрічі з Кім Чен Ином, питання міграційної політики та зміцнення національних кордонів.

Судячи з усього, взаєморозуміння було повним, оскільки політичний стиль, спрямованість політики і в Трампа, і в Орбана – дуже схожі.

По-третє, для президента США важливий голос Угорщини в НАТО, де у нього також є протиріччя з А. Меркель.

По-четверте, Трамп і Орбан – союзники у протистоянні з ООН у питаннях міграційної політики.

Чи хоче Трамп розколоти Євросоюз?

Ні. Він просто намагається грати з наявними в ЄС протиріччями, намагається грати на цих протиріччях.

Нинішній угорський уряд є одним із найбільш активних учасників політичних процесів, які відбуваються всередині ЄС. Також уряд Орбана – одне з джерел постійної політичної напруги в ЄС, один із найчастіших порушників правил.

Трамп не зацікавлений у розвалі Євросоюзу, він просто використовує уряд Угорщини як засіб, який дратує лідерів провідних європейських держав.

Бонуси Орбана

Керівництво Угорщини за рахунок зміни ставлення до нього з боку адміністрації президента Трампа отримало певну свободу дій у зовнішній політиці.

Схоже на те, що, замість ролі об’єкта тиску з боку офіційного Вашингтона, воно отримало підтримку від того-таки офіційного Вашингтона.

Для Білого дому уряд Орбана став важливим союзником у таких питаннях, які, з погляду керівництва США, є більш значущими, ніж питання незнання закарпатськими угорцями української мови, питання подвійного громадянства та автономії.

Так, Будапешт розблокував проведення угорсько-українських консультацій, але це ще не компроміс. Це шлях до компромісу, а найімовірніше – просто політичний жест, покликаний показати готовність до обговорення.

Зворотний бік медалі

Те, що В. Орбан став важливим партнером для Трампа, означає, що його критика, висловлювана на адресу української влади, тепер буде гарантовано вислухана і сприйнята президентом США.

Тобто Угорщина отримала такий канал донесення своїх поглядів до керівництва США, якого в українського керівництва ніколи не було, немає і зараз.

І відбувається це на тлі низки подій, що завдають удару по репутації України, по довірі до України. Особливо варто відзначити лукаві зволікання з законом про Антикорупційний суд, а також історію з замахом на Бабченка.

Чи може Орбан погіршити ставлення команди Трампа до України? Так. Можливо, що це вже відбувається, і зменшення в бюджеті США оборонної допомоги Україні до 200 млн дол. може бути однією з перших ознак зміни такого ставлення. Але це поки що припущення.

Якщо щось й однозначно, то це продовження Угорщиною своєї жорсткої наступальної лінії в питаннях закарпатських угорців. Нещодавно міністр закордонних справ Сійярто виступав на конференції, присвяченій 20-річчю підписання Рамкової конвенції про захист національних меншин та Європейської хартії регіональних мов. Там він заявив наступне: «Не може бути так, що європейські інститути більше стурбовані ефективністю захисту угорського кордону та законодавчим пакетом «Стоп Сорос», який спрямований на гарантування безпеки угорських громадян, ніж питанням закарпатських угорців, чиї права грубо порушують в Україні».

При цьому міністр закликав Раду Європи чинити на Україну тиск, щоб забезпечити виконання рекомендацій Венеціанської комісії. Тобто з контексту слід розуміти, що виконання вимог Будапешта. Ось такий вигляд має компроміс з угорського боку.

Володимир Воля, експерт-міжнародник Українського інституту аналізу та менеджменту політики, спеціально для «Політеки», 22 червня 2018 року

матеріали рубрики
Усередині своєї мильної бульбашки: про що забули 25%, обираючи Порошенка Аналітика
Усередині своєї мильної бульбашки: про що забули 25%, обираючи Порошенка
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів Аналітика
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»? Аналітика
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»?