Підсумки саміту в Гельсінкі: хто допоміг Путіну і завдав по Трампу головного удару

Підсумки саміту в Гельсінкі: хто допоміг Путіну і завдав по Трампу головного удару

Непристойна демонстрація розколу в США за підсумками саміту в Гельсінкі

У зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна в Гельсінкі головною подією була сама ця зустріч. Спочатку вона розглядалася і Трампом, і його опонентами в США як інструмент боротьби один з одним.

Гельсінкі стали виїзним театром американської внутрішньополітичної сутички, яка набуває все більшої жорсткості і навіть безрозсудності. А зустріч лідерів США і Росії була важливою і вдалою декорацією для створення відповідних смислів.

Чи виграв Путін?

Для Кремля важливо було показати, що вплив Росії настільки великий, що з ним не можуть не рахуватися провідні держави, в тому числі США. Але це Москва демонструє постійно протягом багатьох років, і зустріч в Гельсінкі не принесла Росії в цьому сенсі нічого якісно нового. Не були підписані заяви, документи і т. п. Весь саміт виявився одним великим обміном думками – в різних форматах, в різних приміщеннях, з їжею і без їжі.

Критики президента Д. Трампа вважають, що зустріч в Гельсінкі легітимізувала в політичному сенсі президента обкладеної санкціями Росії. Але це надумане твердження, оскільки санкції – тільки західні, а з В.Путіним проводили переговори лідери багатьох західних держав. Особливо варто відзначити неодноразові повномасштабні зустрічі з ним президента Франції Е.Макрона і канцлерки Німеччини А.Меркель. Та й сам Трамп уже мав переговори з Путіним.

Так, Кремль може підносити росіянам у вигляді успішності і сам факт повномасштабних переговорів, і занадто ініціативну (як ніби у себе вдома) поведінку президента РФ на початку спільної з Трампом прес-конференції.

А в міжнародно-політичному сенсі саміт в Гельсінкі не змінив для Росії нічого. Ну хіба що ознаменував собою новий виток внутрішньополітичного загострення в самих США, який, проте, був запущений не В.Путіним, а американськими опонентами президента Трампа.

Чи програв Трамп?

Якщо говорити про підсумки зустрічі в розрізі тем, то за жодною з них США не зробили навіть маленької поступки Росії. Якщо узагальнити сказане російським і американським президентами під час прес-конференції, то Трамп підняв на переговорах всі гострі питання: можливе втручання РФ у вибори в США, ситуацію в Сирії і навколо неї (включаючи іранську військову присутність), ракетно-ядерну програму Ірану, КНДР, українську проблематику (анексія Криму, ситуація на Донбасі, Мінський процес, «Північний потік-2»).

У чому «програв» президент Д.Трамп президенту В.Путіну, це в персональному і командному політичному «заліку». І той, і інший – бійці за своїм складом.

Але всі помітили той суттєвий контраст між політичним і інтелектуальним рівнем Путіна з його командою з одного боку і рівнем Трампа з його командою – з іншого боку.

На прес-конференції Дональд Трамп, який перебуває півтора року на президентській посаді, виглядав слабше на тлі колишнього кадрового розвідника, двічі прем’єр-міністра і чотири рази президента Володимира Путіна. У них непорівнянний рівень політичної і державно-управлінської компетенції, а також навичок, притаманних цій сфері діяльності.

Крім того, у Путіна працює злагоджена команда. А ось команда Трампа такою не є, оскільки навіть його радники і держсекретар – багато в чому дотримуються позицій, які сповідують противники президента.

Якщо Росія на саміті в Гельсінкі була представлена ​​монолітною командою, то США були представлені аж трьома (мінімум) групами:

  • сам Д.Трамп з безумовно лояльною до нього частиною команди;
  • частина команди (М.Помпео, Д.Болтон і т. д.), яка лавірує між президентом і його опонентами;
  • опоненти Трампа (в Гельсінкі були представлені у вигляді американських ЗМІ, які атакували свого президента під час прес-конференції).

У полоні скандалів і виборів

Як і прогнозувалося, для Д. Трампа саміт був елементом внутрішньополітичної боротьби, яка наближається до важливого рубежу – часткових виборів в Конгрес в листопаді цього року. За допомогою зустрічі з Путіним президент США демонстрував своїм опонентам, що він став байдужим до всіх цих розслідувань зв’язків з РФ. Крім того, зустріч з російським президентом могла б бути подана виборцям як ще один зовнішньополітичний успіх Трампа, як це було за підсумками зустрічі з лідером КНДР в Сінгапурі.

Опоненти президента США теж готувалися до зустрічі в Гельсінкі, розраховуючи завдати за допомогою цієї зустрічі політичний удар по Д.Трампу. Про це свідчить історія про 12 російських агентів, що спливла напередодні саміту в Фінляндії, і ще цілий ряд неоднозначних подій (включаючи новий епізод з «Новачком»). Ясно, що Трампа опоненти заздалегідь намагалися загнати в вкрай неприємну для нього позицію.

Але головний удар по ньому було завдано після переговорів: завдяки питанням і пасажам, які прозвучали від американських ЗМІ, прес-конференція виглядала як спекотне з’ясування відносин між Трампом і його опонентами. Гельсінкі стали виїзним епізодом внутрішньополітичної сутички в США.

Американські ЗМІ використовували слова, сказані Путіним, щоб атакувати американського президента. Тобто, вони атакували не президента Росії, а свого президента.

І при цьому, використовуючи сказане Путіним, допомагали тому маніпулювати американським внутрішньополітичним протистоянням. Президент Росії при цьому з’ясуванні відносин в Гельсінкі був присутній як глядач.

Саме американські ЗМІ завдали удару по США, надавши Путіну можливість вставити свої «5 копійок». І той зробив це вміло, підігравши і Трампу, і його опонентам одночасно.

путин

Головні підсумки

1) Зустріч Д.Трампа і В.Путіна в Фінляндії вивела внутрішньополітичну боротьбу в США на новий якісний рівень.

2) У США зовнішня політика – це інструмент внутрішньополітичної боротьби в розділеній країні.

3) Путін не виграв, Росія не виграла. Трамп не виграв, його опоненти не виграли. Але США програли як держава, тому що лузерами їх призначили американські ЗМІ і політики, що безоглядно захопилися боротьбою з Трампом.

Володимир Воля, експерт-міжнародник Українського інституту аналізу та менеджменту політики, спеціально для «Політеки», 18 липня 2018 року

матеріали рубрики
Телетайп: ми вибираємо собі не президента країни, а шамана племені Аналітика
Телетайп: ми вибираємо собі не президента країни, а шамана племені
Гройсман заганяє українців у нові борги: як провернуть монетизацію субсидій до виборів Аналітика
Гройсман заганяє українців у нові борги: як провернуть монетизацію субсидій до виборів
Золотаревский, Слуцкий, Израилит: новое расследование на 7 лет колонии Аналітика
Золотаревский, Слуцкий, Израилит: новое расследование на 7 лет колонии