НАБУ проведе розслідування щодо можливих зловживань на держпідприємстві «Східний ГЗК», яке недоотримує прибутки через продаж своєї продукції посередникам

Про це йдеться у відповіді, наданій Національним антикорупційним бюро народному депутату Мусі Магомедову на його звернення, пише ЗНАЙ.

Раніше депутат звернувся до НАБУ з проханням розібратись в ситуації, що склалась на держпідприємстві «Східний ГЗК», яке продає свою продукцію – сірчану кислоту – через посередників, а не напряму кінцевим споживачам. Що, на думку депутата, стало причиною погіршення фінансового стану підприємства, а також недоотримання ним доходу на суму 137 млн грн.

У відповіді НАБУ депутату зазначається, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України. Також повідомляється, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні доручено здійснювати детективам НАБУ.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.