Про це пише в аналітичній статті сайт From-ua. Публікуємо текст без ремарок та коментарів.
Бізнесвумен і волонтерка Дана Ярова внесла, мабуть, один з найбільших внесків у відставку міністра оборони Олексія Резнікова. Ставши дуже медійною персоною, Ярова зробила все від неї залежне, аби запевнити громадськість у тому, що у Міноброни квітне корупція. Попри те, що озвучені нею підозри і звинувачення не отримали переконливого підтвердження з боку суду чи хоча б правоохоронних органів, Резнікова змусили піти. Новий міністр Рустем Умєров звільнив майже всіх заступників свого попередника, аби набрати собі нових. Одним з них тепер може стати Ярова – вона претендує на крісло заступниці з питань тилового забезпечення і державних закупівель. «Нічого не можу сказати, але тримайте сьогодні кулачки», - загадково написала вона у своєму Facebook 20 вересня. Якщо це станеться, це все одно не додасть впевненості у тому, що корупції у МО не буде. Можливо навіть навпаки, адже прихід Ярової де-факто буде означати, що свій вплив на міністерство збільшить одіозний Сергій Пашинський, а Антикоррада припинить своє існування – принаймні у нинішньому вигляді.
Двері МО відкриваються ногою
У серпні видання The New York Times опублікувало розслідування, згідно з яким компанії, пов’язані з колишнім народним депутатом України, головою Комітету з питань нацбезпеки та оборони Сергієм Пашинським, якого підозрювали в корупції до повномасштабного вторгнення Росії, стали найбільшим приватним постачальником зброї для ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Зокрема, мова йде про компанію «Українська бронетехніка».
За даними наших джерел у МО, наразі компанії, пов’язані з Пашинським забезпечують за рахунок держбюджету постачання майже 40% броньованої техніки та іншого озброєння. Однак після публікації у американській пресі Пашинський, який зберігав мовчання декілька років, заявив, що він лише очолює Українську асоціацію торгівлі зброєю і від душі працює на зміцнення обороноздатності України.
Проте Пашинський заробляє на МО вже дуже давно і не лише на постачанні зброї: він також контролює компанії, які постачають армію й продуктами харчування.
Коли у червні цього року після тривалої перерви МО провело у системі «ПроЗорро» 22 аукціони публічні аукціони для забезпечення харчуванням українських Збройних сил у другому півріччі цього року, лише одна компанія перемогла у 8 тендерах на загальну суму 7,21 млрд грн. з 24-х. Цим рекордсменом виявилася маловідома компанія ТОВ “АТОМСЕРВІС”. При цьому МО і Антикорупційні раді при міністерства було достеменно відомо, що ця фірма є неблагонадійною – і цей висновок був задокументований.
За даними українських ЗМІ, «УКРАТОМСЕРВІС» безпосередньо підконтрольна братам Дмитру та Леоніду Крючковим. Леонід колись керував дочірнім підприємством «Укрінмаш» зі структури Укроборонпрому. Журналісти дізналися, що Крючкови тепер тісно співпрацюють з Пашинським, який через свої зв’язки у МО допомагає їм перемагати у конкурсах.
Знаючи про те, що Пашинський зазвичай полюбляє розставляти на різні ключові позиції своїх людей, лишаючись у тіні, неважко було звернути у вагу на те, що, попри всі порушення і побоювання щодо «АТОМСЕРВІСУ», цю компанію публічно захищала членкиня Аниткорупційної ради при МО Ярова. Тому, якщо її таки буде призначено заступницею міністра оборони, це буде означати, що вага і вплив Пашинського на МО зростуть ще більше, як і прибутки пов’язаних з ним компаній.
«Пашинський і зараз відкриває двері у кабінетах МО ногою, а коли його людина ще й отримає таку «хлібну» посаду, як заступник з питань тилового забезпечення, його можливості заробляти стануть майже безмежними», - на умовах анонімності каже джерело в Міноборони.
А приємним побічним ефектом від призначення Ярової стане припинення розмов про корупцію, адже не може бути корупції там, де керує борець з нею, чи не так?
І саме у цьому є системна проблема, помилка, яка була закладена при створенні Антикорупційної ради.
Системна помилка
Нагадаємо, що Антикоррада при МО з’явилася навесні цього року на тлі скандалів з закупівлями продуктів харчування за завищеними цінами. Не дивлячись на те, що самого факту закупівель сумнозвісних яєць по 17 гривень не було, погасити пожежу скандалу було вирішено само створенням Ради, до якої мали увійти поважні люди з бездоганною репутацією: волонтери, активісти, журналісти, бізнесмени.
Потім у структурі Антикорради були створені три комісії, одна з яких переймається питаннями закупівель та забезпечення, друга - моніторингом законодавства та нормотворчої діяльності, і третя - комунікаціями, кадровою роботою та експертними обговореннями.
На перший погляд, у такому визначенні напрямків діяльності нема нічого дивного, адже не можуть всі займатися всім і одразу. Але проблема у тому, який саме сенс члени Ради вкладали у суть діяльності комісій.
Так, комісія з питань моніторингу законодавства та нормотворчої діяльності, як виявилося, «напрацьовує рекомендації, пропозиції, проєкти нормативно-правових актів». Простіше кажучи, громадська Рада, до складу якої входять різні люди, часто без профільної освіти і досвіду, пишуть проєкти нормативно-правових актів. І не лише пишуть, а чинять тиск з метою їх імплементації. При цьому у жодному законі та іншому документі відповідальність членів Ради не передбачена.
«Коли я кажу, що члени Антикорупційної ради втручаються у написання умов конкурсів, мені не вірять, бо люди не розуміють, як таке можливо. Але люди з цієї Ради знають, що вони роблять: їм дехто вказує, як змінити умови конкурсу під конкретну компанію, Рада одразу ж вказує людям у Міноборони, що вони мають зробити для цього, а ті настільки зашугані, настільки бояться публічного скандалу, що піддаються тиску. Ну, якщо керівництво МО погодилось, що якісь люди будуть замість міністра та його замів писати накази, то що казати вже про тих, хто займає нижчі посади? Кухарки почали керувати державою» - каже один з директорів компанії, яка цього року відмовилась брати участь у всіх конкурсах МО.
Що стосуються Ярової, то вона є членкинею Антикорупційної ради і членом Комісії Антикорради з питань закупівель. Тобто вона одночасно займає позицію громадського контролю і фактично виконавчого органу, що є прямим конфліктом інтересів. І за жодну свою дію вона, як і решта членів Ради, не несе ані адміністративної, ані кримінальної відповідальності. Відповідати будуть ті, хто під тиском Ради підписував документи.
Але конфлікт інтересів не зникне і тоді, коли Ярова вийде з Ради і отримає державну посаду.
Тераріум друзів і трохи маніпуляцій
За українською традицією, та чи інша громадська антикорупційна організація являє собою закритий клуб друзів, що само по собі є оксюмороном. До нього не потрапиш за конкурсом (якщо таким не вважати сумнівне рейтингове голосування). Ніколи не дізнаєшся, що саме роблять ці люди, чому і як, поки вони самі про себе не розкажуть. Критика таких клубів часто таврується як напад на саму демократію.
У клубі під назвою «Антикоррада при МО» існує фактична монополія на інформацію та публічні заяви, яку отримала саме Ярова: вона найчастіше за всіх з’являється на ТБ та інших ЗМІ, коли журналісти та блогери хочуть отримати коментарі щодо закупівель МО та витрат грошей платників податків.
Фактично інформаційною політикою Ради, колегіального органу, який складається з різних людей, не обтяжених ніякою відповідальністю, керує лише одна особа. Принаймні, такої кількості публічних заяв не може дозволити собі ніхто більше, крім Ярової. В результаті, якщо скласти умовний рейтинг членів Ради, то його беззаперечним переможцем буде саме вона. А піаритись вона вміє.
Представник одного з постачальників Міноборони одразу ж помітив зміни у проведенні конкурсів після початку роботи Ради, зокрема, він каже, що тепер дуже часто чує, що завдяки їй бюджет зекономив мільярди гривень.
«Нещодавно пані Ярова повідомила, що після початку її роботи у Раді бюджетом було зекономлено більше 5 мільярдів гривень. Але це лише піар», - каже він і пояснює, чому.
Справа у тому, що сума так званої економії вирахувана доволі примітивно: від стартової ціни всіх конкурсів відняли фактично отримані ціни. Однак це є маніпуляцією громадською думкою.
Як відомо, законом про публічні закупівлі передбачено, що у разі, коли ціна пропозиції менша за стартову на 40% або ще менше, така пропозиція вважається аномально низькою, і якщо учасник конкурсу, який запропонував аномальну низьку ціну і не надав пояснень (невідомо яких, до речі – закон про це не каже), чому він готовий продати державі товар чи послугу так дешево, така пропозиція має бути відхиленою.
У той саме час процедура визначення стартової ціни передбачає, що державний орган чи установа, які оголошують конкурс, спочатку визначають стартову ціну, яка є середньо-індикативною.
«Наприклад, організатор конкурсу запитує трьох рандомних або дуже знайомих учасників ринку, за скільки вони готові продати товар державі, і отримує середнє значення. Але учасники ринку можуть називати будь-які ціни – навіть найвищі за середні по ринку. Хто їм заборонить? Більш того, їх можуть і попросити назвати космічні цифри – все одно їм за це нічого не буде», - пояснює експерт.
Тому, коли орган оголошує стартову ціну, вирахувану таким чином, а підсумки торгів показали, що справжня ринкова ціна менша на 40% або ж навіть на 60%, то це ніяк не означає, що бюджет зекономив.
«Це означає, що хтось заздалегідь невірно - навмисно чи ні - вирахував стартову ціну. По факту значної економії не було і не могло бути, бо стартова ціна – це абстракція, а фактична ціна – ось вона і є ринковою. Товар коштує стільки, скільки за нього готові заплатити тут і зараз. Все решта – маніпуляція», - говорить представник компанії.
Дійсно, складно вважати економією, коли бюджетом було передбачено витратити на певний товар стільки, а фактично витратили меншу суму – це не економія, а невірні розрахунки витрат, які не співпадають з ринком. Або щось купили не у повному обсязі.
Не знаючи цього, громадськість дякує Антикорраді і радіє. А її рейтинг росте і росте.
Системна помилка – 2
Пригадаймо, скільки критики отримав на свою адресу президент Петро Порошенко, коли він не продав свій бізнес, а передав в управління фонду Ротшильдів. Звісно, Ярова – не Порошенко, і не на виборчу посаду вона претендує, однак вона, у першу чергу, бізнесвумен – володіє компанією з пошиття та продажу одягу.
Тому є ризик отримати на державній посаді людину, яка керує найбільшим в історії України закупівельним фондом і одночасно має власний бізнес.
Очевидно, що на таку посаду має бути призначена людина, у першу чергу, професійна, досвідчена і чесна, але і також не обтяжена власними фінансовими інтересами. Про Ярову такого не скажеш. Що вона зробить зі своїм бізнесом після призначення – також передасть його Ротшильдам чи перепише на чоловіка, маму чи дідуся?
Але і це не все: у світлі майбутнього призначення Ярової до МО проявилося ще декілька системних помилок.
Зокрема, людина, яка є членом органу громадського контролю апріорі не може бути призначена на держслужбу, бо це можна вважати свого роду підкупом члена Антикорради. Навіть сама думка про таке призначення повністю протирічить логіці антикорупційної діяльності і демократичним нормам як таким.
Крім того, якою буде якість громадського контролю після? Чи буде Антикоррада так само ретельно слідкувати за роботою своєї колишньої колежанки? Хто може дати гарантії, що так і буде? Очевидно, що ніхто.
У разі, якщо після призначення Ярової вся Антикоррада не буде розпущена і до неї не увійдуть на 100% інші люди, вважати її неупередженою буде просто неможливо та й наївно.
«У призначенні Ярової є один великий плюс: тепер вона буде нести відповідальність за свою діяльність. У тому числі, кримінальну, - каже джерело в МО. – І якщо ЗСУ не будуть забезпечені всім необхідним та й ще за найнижчими цінами, то ми знатимемо, хто у цьому винен – не якась Рада, а конкретна особа. Тож тримаймо за неї кулачки».
