Кабінет Міністрів України переніс на 1 липня 2018 року дату початку переходу України на цифрове телебачення. Офіційні причини перенесення термінів не озвучені, тому журналісти і експерти намагаються самостійно зрозуміти логіку того, що відбувається. Одним із трендів по цій темі є плани Кабміну побудувати ще одну мережу цифрового телебачення на базі державного Концерну РРТ
Навіть при першому погляді ця ідея викликає багато сумнівів і навіть підозр.
Вже традиційно, головною метою для будівництва нової мережі названо – посилення інформаційно-медійної безпеки України.
Із заяв керівників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а також Концерну РРТ можна з дуже високою ймовірністю назвати склад 10 телекомпаній, які транслюватимуться в цій мережі. Це – Інтер, 1 + 1, ICTV, Україна, 5 канал, Прямий канал, UA: Перший, UA: Культура, обласні громадські телекомпанії.
Якщо взяти дані вимірювальної панелі Nielsen за 2017 рік, то сумарний телеперегляд перших шести каналів складає близько 40%, а інших каналів в цьому списку – менше 1%. Очевидно, що фактично нова мережа створюється під ці головні шість каналів. Тепер подивимося, хто ж власники цих каналів – Фірташ, Льовочкін, Коломойський, Пінчук, Ахметов, Порошенко.
Керівник Концерну заявляє, що на перші 70 передавачів йому треба з державного бюджету 250 мільйонів гривень, отже, вся мережа обійдеться казні не менш, ніж в 500 мільйонів!
Виникає, як мінімум, два питання. Якщо влада весь час говорить про те, що у країни дві головні небезпеки – олігархи в політиці і військова агресія Росії, то яке тоді відношення до «посилення інформаційно-медійної безпеки України» мають плани щодо побудови саме такої телевізійної мережі, де олігархи остаточно беруть повний контроль над умами населення на багато років вперед.
І чому за мережу для телекомпаній олігархів має розплачуватися зубожіле населення?
Другий аргумент апологетів проекту – доходи від роботи мережі, це величезна економічна підтримка для Концерну РРТ, без якої він не зможе вижити.
Але з цим аргументом теж не виходить.
За заявою керівника Концерну РРТ, вартість мовлення в місяць для одного телеканалу становитиме близько 1 млн. гривень або 10 млн. за всю мережу. Відніміть податки, плюс зменшення доходів від Зеонбуду (так як ці 10 каналів підуть з його мережі), великі витрати на ремонти (Концерн збирається будувати мережу, модернізуючи старі аналогові передавачі) і ви отримаєте не більше 3 млн. гривень.
Порівняємо ці цифри з 700 млн. гривень (без ПДВ) доходу Концерну за 2017 рік і стане очевидно, що ні про яку «величезну економічну підтримку» мова не йде, як і те, що виділені на будівництво мережі 500 мільйонів гривень з кишені платників податків вже ніколи туди не повернуться.
Виникає питання, якщо не для посилення інформаційної безпеки і не заради економічної вигоди для держави, то навіщо витрачати величезні гроші з держбюджету, яких не вистачає навіть на зарплати і лікарні?
Схоже на те, що відповідь на це питання вже написане Кабміном в документі «Цифрова адженда України – 2020», де в розділі 10.4. «Цифрове телебачення» сказано: «через відповідний період часу цифрову інфраструктуру доцільно приватизувати».
Чиста класика – є час «розкидати каміння», у вигляді бюджетних 500 млн. гривень, потім настане час «збирати ці камені».
Джерело: Голос UA
